Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №520/3947/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

19 травня 2026 р. справа № 520/3947/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу № 085492 від 02.12.2025 року винесену в.о. начальника Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

В обґрунтування позову позивач зазначає про відсутність порушення вимог ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, адже транспортний засіб марки Volkswagen LT 35Д, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 перебував у оренді у ТОВ “Східавтотранс Плюс” відповідно до договору оренди транспортного засобу №9/1225 від 09.12.2025. Наполягав на відсутності події порушення ст.ст.34, 48 Закону України від 05.04.2001р. №2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" та на відсутності підстав для застосування штрафу у порядку абз.3 ч.1 ст.60 Закону України від 05.04.2001р. №2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт".

У відзиві відповідач вказав, що на підставі направлення на перевірку Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (далі – Управління) № ОНР 002335 від 07.11.2025, 18.11.2025 співробітниками Управління проводилась рейдова перевірка на а/д М-03, 471 км. Перевірений транспортний засіб марки Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить позивачу. Означене встановлено зі слів водія. На момент проведення перевірки було встановлено: відсутність документу, що засвідчує оплату транспортних послуг; відсутність дійсного протоколу перевірки технічного стану. У зв`язку з виявленням вищезазначеного порушення, виконуючи функції покладені на них державою, державними інспекторами було складено акт № ОАР 063972 проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.11.2025 (далі – акт), зі змістом якого водій ознайомлений, від підпису та пояснень відмовився.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що на підставі направлення на перевірку Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (далі – Управління) № ОНР 002335 від 07.11.2025, 18.11.2025 співробітниками Управління проводилась рейдова перевірка на а/д М-03, 471 км.

Перевірений транспортний засіб марки Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

В ході перевірки зазначеного транспортного засобу державними інспектором встановлено, що зазначений автомобільний транспорт належить позивачу. Означене встановлено зі слів водія.

На момент проведення перевірки було встановлено: відсутність документу, що засвідчує оплату транспортних послуг; відсутність дійсного протоколу перевірки технічного стану.

У зв`язку з виявленням вищезазначеного порушення, виконуючи функції покладені на них державою, державними інспекторами було складено акт № ОАР 063972 проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.11.2025 (далі – акт), зі змістом якого водій ознайомлений, від підпису та пояснень відмовився.

За результатами розгляду акту винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 085492 від 02.12.2025 (далі – постанова). Згідно з приписами Порядку № 1567, копію постанови вручено позивачу.

Судом встановлено, що транспортний засіб Volkswagen LT 35Д, номерний знак НОМЕР_2 , належить на праві власності фізичній особі ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Відповідно до укладеного Договору оренди транспортних засобів №9/1225 від 09.12.2025 року, ТОВ “Східавтотранс Плюс” (Орендар) прийняв у строкове платне користування від ОСОБА_1 (Орендодавець) автобус Volkswagen LT 35Д, номерний знак НОМЕР_2 , що належить останньому на праві власності.

Відповідно до п. 2.1. зазначеного Договору оренди метою оренди є організація виробничо- господарської діяльності.

Відповідно до п.2.2. Договору оренди об`єкт оренди вважається переданим/ прийнятим в користування чи повернутим з користування з моменту підписання Акту приймання-передачі.

На виконання вказаного пункту договору сторонами 09.12.2025 року було складено Акт прийому – передачі, відповідно до якого ОСОБА_1 передає, а ТОВ “СХІДАВТОТРАНС ПЛЮС” приймає в оренду Авто: Volkswagen LT 35Д, номерний знак НОМЕР_2 , рік випуску: 2001.

Відповідно до тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_4 , відповідно до якого транспортний засіб марки Volkswagen LT 35Д, номерний знак НОМЕР_2 , перебуває в користуванні у юридичної особи, а саме ТОВ “Східавтотранс Плюс” (до 09.12.2027 року).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Перевіряючи правомірність прийнятої постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу, суд зазначає таке.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України “Про автомобільний транспорт” (далі - Закон № 2344-ІІІ).

На підставі частини 1 статті 5 Закону № 2344-ІІІ, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Положення Закону № 2344-ІІІ визначають можливість застосування штрафів до осіб, які порушують визначені законодавством вимоги. За своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ, є адміністративно - господарським штрафом, а тому він може бути застосований виключно до суб`єкта господарювання, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.

Згідно з положеннями статті 34 Закону № 2344-ІІІ, автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Статтею 48 Закону № 2344-ІП обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж інші документи, передбачені законодавством.

Крім того, відповідно до частини другої статті 49 Закону № 2344-ІІІ, водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документи.

Відповідно до приписів пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарнотранспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну можна оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Відповідно до положень пункту 11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363 оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Судовим розглядом встановлено, що позивач є транспортний засіб Volkswagen LT 35Д, номерний знак НОМЕР_2 , належить на праві власності фізичній особі ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Відповідно до укладеного Договору оренди транспортних засобів №9/1225 від 09.12.2025 року, ТОВ “Східавтотранс Плюс” (Орендар) прийняв у строкове платне користування від ОСОБА_1 (Орендодавець) автобус Volkswagen LT 35Д, номерний знак НОМЕР_2 , що належить останньому на праві власності.

Відповідно до п. 2.1. зазначеного Договору оренди метою оренди є організація виробничо- господарської діяльності.

Відповідно до п.2.2. Договору оренди об`єкт оренди вважається переданим/ прийнятим в користування чи повернутим з користування з моменту підписання Акту приймання-передачі.

На виконання вказаного пункту договору сторонами 09.12.2025 року було складено Акт прийому – передачі, відповідно до якого ОСОБА_1 передає, а ТОВ “СХІДАВТОТРАНС ПЛЮС” приймає в оренду Авто: Volkswagen LT 35Д, номерний знак НОМЕР_2 , рік випуску: 2001.

Відповідно до тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_4 , відповідно до якого транспортний засіб марки Volkswagen LT 35Д, номерний знак НОМЕР_2 , перебуває в користуванні у юридичної особи, а саме ТОВ “Східавтотранс Плюс” (до 09.12.2027 року).

Приймаючі спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 085492 від 02.12.2025 відповідач виходив з того, що позивача є автомобільним перевізником, оскільки є власником автомобіля.

Відповідно до ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за порушення законодавства про автомобільний транспорт адміністративно – господарські штрафи застосовуються саме до автомобільних перевізників, яким у межах спірних правовідносин не позивач.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абзацом 16 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.

Автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.02.2023 року по справі № 240/22448/20.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Проте, при прийнятті постанови відповідачем не надано належної оцінки наданим позивачем доказам щодо передачі транспортного засобу в користування іншій юридичній особі, а саме ТОВ “Східавтотранс Плюс”, яке фактично здійснювало господарську діяльність із перевезення вантажів та виступало автомобільним перевізником у розумінні Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Суд зазначає, що сам по собі факт належності транспортного засобу на праві власності позивачу не є безумовною підставою для покладення на нього відповідальності, передбаченої ст.60 Закону №2344-III, оскільки така відповідальність покладається саме на автомобільного перевізника, який здійснює перевезення та надає відповідні послуги.

Надані позивачем договір оренди транспортного засобу №9/1225 від 09.12.2025, акт приймання-передачі транспортного засобу та тимчасовий реєстраційний талон підтверджують факт передачі транспортного засобу у користування ТОВ “Східавтотранс Плюс” на момент винесення оскаржуваної постанови.

Водночас відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що саме позивач здійснював перевезення вантажу, перебував у договірних відносинах із замовником перевезення або отримував плату за надання транспортних послуг.

Посилання відповідача на пояснення водія щодо належності транспортного засобу позивачу не спростовують факту передачі автомобіля в оренду та не підтверджують статусу позивача як автомобільного перевізника у спірних правовідносинах.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 085492 від 02.12.2025підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу № 085492 від 02.12.2025 року винесену в.о. начальника Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 19 травня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ