Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №500/6655/25 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6655/25

19 травня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , через представника, - адвоката Каверіна Сергія Миколайовича, звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова НОМЕР_1 ), в якому просить:

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячної додаткової грошової винагороди на виконання рішення суду від 18.02.2025 у справі № 500/7374/24 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячної додаткової грошової винагороди на виконання рішення суду від 18.02.2025 у справі № 500/7374/24;

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченої ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячної додаткової грошової винагороди на виконання рішення суду від 18.02.2025 у справі № 500/7374/24;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) повернути ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми, нарахованої на виконання рішення від 18.02.2025 у справі № 500/7374/24.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі № 500/7374/24, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2025, ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) здійснила розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій".

Загальна сума компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячної додаткової грошової винагороди склала 51694,90 грн, що підтверджується розрахунком такої компенсації втрати частини доходів.

Проте виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди відповідач здійснив на суму 39805,07 грн з утриманням з нарахованої суми військового збору за ставкою 5% (2584,74 грн від 51694,90 грн) та відрахуванням ПДФО за ставкою 18% (9305,08 грн від 51694,90 грн).

Отже, на переконання позивача, виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати щомісячної додаткової грошової винагороди на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі № 500/7374/24 відповідачем проведено без рівноцінної компенсації утриманого податку на доходи фізичних осіб та з протиправним утриманням суми військового збору у розмірі 5 % від нарахованого доходу.

Ухвалою судді від 01.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведеного судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

16.12.2025 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова НОМЕР_1 ) надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що позивачу було сплачено грошові кошти саме на виконання рішення суду, а не виплата грошового забезпечення, тому ця виплата не є грошовим забезпеченням та не пов`язана з виконанням обов`язків несення служби, а має характер разової виплати, здійсненої на підставі рішення суду, відтак на неї не поширюються положення п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України, а також положення Порядку № 44 щодо компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, та ці норми щодо відшкодування утриманих сум податку з грошового забезпечення до виниклих правовідносин не застосовуються.

Інших заяв по суті справ до суду не надходило.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Рішенням Тернопільського кружного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі №7374/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2025, позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми перерахованої за період з 01 січня 2016 року по лютий 2018 року щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми перерахованої за період з 01 січня 2016 року по лютий 2018 року щомісячної додаткової грошової винагороди за весь час затримки виплати відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі № 500/7374/24 ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) здійснила розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій".

Загальна сума компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячної додаткової грошової винагороди склала 51694,90 грн, що підтверджується розрахунком такої компенсації втрати частини доходів.

Проте виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди відповідач здійснив на суму 39805,07 з утриманням з нарахованої суми військового збору за ставкою 5%, (2 584,74 грн від 51 694,90 грн) та відрахуванням ПДФО за ставкою 18% (9 305,08 грн від 51 694,90 грн).

Не погоджуючись із такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 168.5 статті 168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до частини другої статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).

Згідно з п. 2 Порядку № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Водночас, компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, не є складовою грошового забезпечення військовослужбовця та не є виплатою, право на яку військовослужбовець набув у зв`язку із виконанням обов`язків під час проходження служби.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.04.2024 у справі №380/1169/20 при розгляді подібних правовідносин.

А тому суд погоджується із доводами відповідача про те, що компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати не є грошовим забезпеченням та не пов`язана з виконанням обов`язків несення служби, а має компенсаційний характер разової виплати, здійсненої на підставі рішення суду, відтак на неї не поширюються положення п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України, а також положення Порядку № 44 щодо компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, та ці норми щодо відшкодування утриманих сум податку з грошового забезпечення до виниклих правовідносин не застосовуються.

Окрім того, виконуючи рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі № 500/7374/24 відповідач утримав з нарахованого доходу податок на доходи фізичних осіб та суму військового збору за ставкою 5 % від нарахованого доходу.

Так, згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Згідно з підпункту 163.1.2 пункту 163.1 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

Зокрема, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" від 10.10.2024 № 4015-IX збільшено ставку військового збору з 1,5 % до 5 % від оподатковуваного доходу фізичних осіб.

Між тим, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" № 4113 від 04.12.2024 уточнений перелік доходів військовослужбовців, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 проходила військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ).

Відповідно до витягу з наказу голови Державної прикордонної служби України від 21.02.2023 № 232-ОС "Про особовий склад" припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за підпунктом "г" (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико- соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону у запас.

Відповідно до витягу з наказу голови Державної прикордонної служби України від 02.03.2023 № 284-ОС "Про особовий склад" виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення Головного центру медіакомунікацій Державної прикордонної служби України підполковника ОСОБА_1 (П-006351), заступника начальника Головного центру-начальника відділу цифрових медіапроектів, звільнену з військової служби у запас Збройних Сил України наказом Голови Державної прикордонної служби України від 21.02.2023 № 232-ос за підпунктом "г" (через такі сімейні обставини або інші поважні причин ( якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відтак, станом на момент проведення виплат не мала статусу військовослужбовця, а тому за таких обставин, суд не вбачає протиправності у діях відповідача щодо утримання військового збору у розмірі 5% виплаченої ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячної додаткової грошової винагороди на виконання рішення суду від 18.02.2025 у справі № 500/7374/24.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується..

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 19 травня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач:

- ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Головуючий суддя Баб`юк П.М.