Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №420/6426/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6426/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення його з військового обліку;

зобов`язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення його з військового обліку.

Позивач зазначив, що є інвалідом 3 гр загального захворювання з дитинства. 19.04.2013 року його було прийнято на тимчасовий облік запасу ЗСУ та в той же день знято з військового обліку як непридатного до військової служби В березні 2022 року він знов пройшов ВЛК, його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Проте згідно з електронним ВОД із мобільного застосунку "Резерв+", сформованого 18.01.2026 року він знаходиться з 29.03.2025 року на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , як військовозобов`язаний.

Позивач вказує, що він 18.01. 2026 року звернувся до відповідача з заявою про виправлення в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних щодо виключення мене з військового обліку, надавши підтверджуючи документи моєї непридатності до військової служби, але будь - якої відповіді не отримав.

Позивач вважає порушеними свої права та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 16.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвала суду від 16.03.2026 року доставлена в електронний кабінет відповідача. Відзив на позов не надійшов, будь-яких заяв, клопотань в автоматизованій системі діловодства суду по справі не зареєстровано.

Справа розглянута в письмовому провадженні.

Спірні правовідносини між позивачем - фізичною особою та відповідачем – суб`єктом владних повноважень виникли та розглядаються судом під час дії в Україні воєнного стану, введеному Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ) із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, та стосуються питань військового обліку громадян України.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України (паспорт НОМЕР_1 ), є особою з інвалідністю загального захворіння з дитинства, що підтверджується посвідченням від 13.09.2017 року, виданого УСЗН Тарутинської РДА Одеської області.

19.04.2013 році йому видане тимчасове посвідчення (замість військового квитка) згідно з записами у якому він був прийнятий на тимчасовий облік запасу ЗСУ за ВОС 956647-А та знятий з військового обліку як непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку за ст.34-а наказу МО № 2-94Р та п.1 ст. 18 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

За довідкою МСЕК №156672 від 17.08.2020 року йому встановлена третя група інвалідності безстроково.

В березні 2022 року у зв`язку з уточненням облікових даних позивача відповідачем направлено на військово-лікарську комісію.

Відповідно до довідки ВЛК від 28.03.2022 року ОСОБА_1 на підставі ст.34 графи ІІ Розкладу хвороб визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

28.03.2022 року відповідачем йому видане тимчасове посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_2 , в якому зазначено, що позивач непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

18.01.2026 року позивач сформував електронний ВОД у за стосунку «Резерв +».

Згідно з наданою копію електронного ВОД «Резерва+» позивач значиться таким, що знаходиться на військовому обліку з відстрочкою на підставі п.2 ч.1 ст.23 Закону. Відображено, що він є особою з інвалідністю 3 грн внаслідок загального захворювання, яка діє до 31.12.2054 року.

Позивач направив відповідачу заяву від 18.01.2026 року, в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів достовірні відомості про виключення його з військового обліку. 27.02.2026 року вдруге направив таку заяву.

Не отримавши відповіді на своє звернення звернувся до суду з цим позовом.

Спірні правовідносини регламентуються Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ), Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (далі Закон №1951-VIII), Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 (далі Порядок №1487).

Закон №2232-ХІІ здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.33 Закону №2232-ХІІ).

Пунктом 79 Порядку №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: - організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; - здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; - проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; - виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (ч.8 ст.5 Закону №1951-VIII).

Пунктом 79 Порядку №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: - організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; - здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; - проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; - виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, відповідач є уповноваженим суб`єктом на ведення військового обліку військовозобов`язаних та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також на взяття на військовий облік та зняття з нього.

Підстави для взяття громадян України на військовий облік військовозобов`язаних, зняття та виключення з військового обліку регламентовані Законом №2232-ХІІ.

Позивач у позові вказує, що він є особою з інвалідністю 3 гр та був двічі знятий з військового обліку: 19.04.2013 році та 28.03.2022 року на підставі довідок ВЛК як непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку.

Вказані обставини підтверджені наданими до позову документами.

25.05.2024 року знятий з військового обліку на підставі Закону №2232-ХІІ (непридатний до військової служби).

Проте жодного доказу цих обставин позивачем не надано. У військовому квітку наявний лише запис - знято з військового обліку Першим відділом ОРТЦКСП 25.05.2024 року без зазначення підстав такого рішення.

Статтею 18 Закону України №2232-ХІІ визначено, що від проходження базової військової служби звільняються призовники, які визнані за станом здоров`я непридатними до військової служби.

Згідно з ч.6 ст.37 Закону виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які, зокрема, визнані непридатними до військової служби (п.3).

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Отже відповідач зобов`язаний був після проведення ВЛК від 28.03.2022 року та видачі йому тимчасового посвідчення військовозобов`язаного з відомостями про непридатність до військового обліку з виключенням з військового обліку перенести вказані відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Проте судом встановлено, що вказані відомості відсутні в електронному ВОД позивача та звернення позивача до відповідача щодо приведення у відповідність вказаних відомостей відповідач допустив протиправну бездіяльність, не вніс вказані відомості за заявою позивача.

При цьому суд враховує, що відповідач не надав відзиву на позов, що суд кваліфікує як визнання позову в силу приписів ч.4 ст.159 КАС України, якою встановлено, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення його з військового обліку, суд вважає, що вони підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд з урахуванням встановлених обставин дійшов висновку про відсутність будь-якої дискреції відповідача у даній справі. Наявний лише його обов`язок внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів достовірні відомості про зняття позивача з військового обліку.

Отже суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.ст.73,74,75,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст.2, 3, 6, 7, 8, 12, 241-246 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 за його заявами від 18.01.2026 року та від 27.02.2026 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 за його заявами від 18.01.2026 року та від 27.02.2026 року

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва