Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №420/31933/24 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/31933/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ`ЯКОВОЇ, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) 11.10.2024 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ України Департаменту пенсійних питань та соціального захисту (зареєстрований канцелярією суду 14.10.2024), у якому просив суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача через грубе порушення статей 3, 5, 8, 17, 19, 21, 22, 38 та 64 Конституції України, які є прямої дії, Рішень Конституційного суду України, Європейського суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів та зобов`язань, до яких приєдналась Україна, а також статей 43, 51, частини 1, 3 статті 63 Закону України №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та Постанови Кабінету Міністрів України №45, №988 щодо відмови ОСОБА_1 перерахунку пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру МВС ОСОБА_1 з 01.01.2007 року;

зобов`язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру МВС ОСОБА_1 з 01.01.2007 року, та виплатити перераховану пенсію.

Ухвалою суду від 16.10.2024 позовну заяву залишено без руху.

28.10.2024 засобами поштового зв`язку позивачем, до суду подано уточнену позовну заяву (зареєстрована канцелярією суду 31.10.2024) з уточненим складом учасників справи, в якій зазначено відповідачем – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, разом з її копіями для інших учасників справи. У вказаній уточненій позовній заяві, уточнено позовні вимоги, які викладено у наступній редакції:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області через грубе порушення статей 3, 5, 8, 17, 19, 21, 22, 38 та 64 Конституції України, які є прямої дії, Рішень Конституційного суду України, Європейського суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів та зобов`язань до яких приєдналась Україна, а також статей 43, 51, частини 1, 3 статті 63 Закону України №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та постанов Кабінету Міністрів України №45, №988 щодо відмови ОСОБА_1 перерахунку пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 з 01.01.2007 року;

- зобов`язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії та виплату пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року з 01.07.2024 року.

Ухвалою суду від 06.11.2024 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви. 13.11.2024 засобами поштового зв`язку позивачем, з метою усунення недоліків позовної заяви, до суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви , до якої долучено належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів разом з їх копіями для інших учасників справи.

Ухвалою суду від 22.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху в середині провадження, встановлено позивачу строк для усунення недоліку шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску. Ухвалою суду від 01.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

10.06.2025 постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 22.07.2025 прийнято адміністративну справу № 420/31933/24 до провадження для продовження розгляду. Вирішено розгляд справи проводити з урахуванням змінених ОСОБА_1 18.07.2025 позовних вимог.

Ухвалою суду від 14.08.2025 позовну заяву залишено без розгляду через пропуск встановленого КАС України шестимісячного строку. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року скасовано, справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 30.10.2025 задоволено заяву судді Каравана Р.В. про самовідвід по справі № 420/31933/24. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.10.2025 справу № 420/31933/24 передано головуючому судді Хом`яковій В. В.

Суд розглядає справу за уточненим позовом від 18.07.2025 (надійшло до суду 21.07.2025), в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, через грубе порушення статей 3, 5, 8, 17, 19, 21, 22, 38 та 64 Конституції України, які є прямої дії, рішень Конституційного суду України, Європейського суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів та зобов`язань, до яких приєдналась Україна, а також статей 43, 51, частин 1, 3 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанов Кабінету Міністрів України № 45, № 988 щодо відмови у перерахунку пенсії згідно подання Головного управління МВС України в Одеській області № 14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру МВС з 01.01.2007 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії згідно подання Головного управління МВС України в Одеській області № 14/I-923 від 19.09.2008 року з 01.07.2007 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 працював в органах Міністерства внутрішніх справ більше 25 років, з 1991 року перебуває на пенсії за вислугу рокіє пенсіонером 1992 року - пенсії 2-ї групи інвалідності внаслідок війни. Згідно подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року розмір пенсії позивача мав складати 1772 грн. 88 коп., виходячи з 80% грошового забезпечення 2216 грн. 11 коп., яке складалось з наступного: посадовий оклад 125 грн., оклад за звання 125 грн., надбавка за вислугу років (40%) 100 грн., надбавка за ОУС (50%) - 125 грн., надбавка (100%) 350 грн., надбавка за безперервну службу (90%) 787 грн., надбавка за слідчу роботу (20%) 50 грн., премія (33,3 %) - 553 грн. 61 коп. Позивач посилається на відмову відповідача у перерахунку пенсії з 01.01.2007 згідно подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року . Позивач стверджує, що неодноразово звертався до ГУ ПФУ в Одеській області, але отримував відмову. Вчергове звернувся до відповідача з письмовими заявами від 12.08.2024 і від 11.09.2024, 29.09.2024 отримав відповідь про відмову. Позивач вважає, що про порушення його прав позивач стало відомо при розгляді справи № 420/34839/23 Одеським окружним адміністративним судом, коли він ознайомився з перерахунком пенсії з 01.07.2023 та дізнався про відсутність у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії надбавки за слідчу роботу в розмірі 20% посадового окладу.

В грудні 2024 року та у грудні 2025 року відповідач подав до суду відзиви на позовну заяву, в яких заперечує проти позову. Вказує на попущений строк звернення до суду. З позовом позивач звернувся в 2024 році, при цьому позовні вимоги стосуються перерахунку пенсії починаючи з 01.01.2007 року, поважних підстав для його поновлення немає. Позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду відповідно до ст. 240 КАС України.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що розмір пенсії позивача було визначено з загального розміру грошового забезпечення 2216.11 грн., тобто з урахуванням надбавки за слідчу роботу в 20%, що в повній мірі відповідає показникам подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року та розмір його пенсії складав 1974,89 грн., а згідно перерахунку пенсії від 03.04.2007 року розмір грошового забезпечення визначено в розмірі 2184,45 грн., тобто з урахуванням надбавки за слідчу роботу в 15% та розмір його пенсії складав 1949,56 грн. При цьому відповідач зауважує, що подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року та вказані у ньому розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 було визначено з урахування положень Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року № 926 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ". Вказаний Указ Президента України втратив чинність з 01.01.2008 року на підставі Указу Президента України від 18.12.2007 № 1234/2007 "Про внесення зміни до Указу Президента України від 14 квітня 1999 року № 379 та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України", який було прийнято у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 7 листопада 2007 р. № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу".

Як свідчать матеріали справи, а саме перерахунок пенсії позивача від 20.03.2008 розмір пенсії позивача було перераховано з урахуванням показників грошового забезпечення, визначених відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 та остання була визначена у розмірі 2075,84 грн., тобто право на перерахунок пенсії згідно подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року було наявно у позивача в період з 01.01.2007 року по 01.01.2008 року.

Заява позивача від 12.08.2024, долучена до позову, свідчить, що 11.09.2023 року позивач звертався до відповідача з заявою про перерахунок пенсії згідно подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року, тобто останньому станом на 11.09.2023 було достеменно відомо про порушення його прав та інтересів, а отже, шестимісячний строк звернення до суду сплив 11.03.2024 року. З вказаним позовом позивач звернувся 11.10.2024 року, тобто з пропуском встановленого КАС України шестимісячного строку.

15.12.2025 позивач подав відповідь на відзив, в якій наполягає на задоволенні позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був звільнений з органів Міністерства внутрішніх справ в 1991 році, з 1992 року був визнаний інвалідом війни 2-ї групи. Отримує пенсію по інвалідності відповідно до ст. 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в розмірі 80% суми грошового забезпечення.

ГУ МВС в Одеській області листом від 23.10.2008 № 14/1-1049 повідомило позивача про те, що йому зроблено перерахунок пенсії з 01.01.2007 з урахуванням надбавки за слідчу роботу в розмірі 20%. Подання на перерахунок пенсії було передано до ПФУ 19.09.2008.

В копії подання від 19.09.2008 № 14/1-923 вказано, що на підставі розрахунку вислуги років від 13.07.1992 надбавка за слідчу роботу складала 20%. Тому з 01.01.2007 пенсія ОСОБА_1 становить 1772 грн. 88 коп., або 80% від розміру грошового забезпечення 2216 грн. 11 коп. , до складу якого увійшло : посадовий оклад 125 грн., оклад за звання 125 грн., надбавка за вислугу років (40%) 100 грн., надбавка за ОУС (50%) - 125 грн., надбавка (100%) 350 грн., надбавка за безперервну службу (90%) 787 грн., надбавка за слідчу роботу (20%) 50 грн., премія (33,3 %) - 553 грн. 61 коп., усього 2216 грн.

У матеріалах справи є висновок комісії Управління МВС України в Одеській області без дати про наявність у позивача стажу служби для виплати 20% надбавки за слідчу роботу.

Позивач також додав до позову :

- перерахунок № 93/N 11421 від 29.12.2006, згідно якого розмір пенсії ОСОБА_1 становить 1974 грн. 89 коп. виходячи з 80% розміру грошового забезпечення 2216 грн. 11 коп., в тому числі надбавки за слідчу роботу в розмірі 20% або 50 грн.,

- перерахунок № 93/N 11421 від 03.04.2007 про розмір пенсії 1949 грн. 56 коп. виходячи з 80% грошового забезпечення 2184 грн. 45 коп.. в тому числі розміру надбавки за слідчу роботу 15% або 37 грн. 50 коп.

Подальші перерахунки пенсії з 01.01.2008 не містять надбавки за слідчу роботу.

За правовою позицією відповідача право на перерахунок пенсії згідно подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року було наявно у позивача в період з 01.01.2007 року по 01.01.2008 року, в подальшому відбулась зміна грошового забезпечення у діючих співробітників ОВС, що вплинуло на порядок перерахунку пенсії колишнім працівникам ОВС. Пояснення причин перерахунку пенсії з 03.04.2007 із застосуванням розміру надбавки 15% за слідчу роботу, а не 20% відповідач суду не надав.

Як стверджує позивач, вказану надбавку за слідчу роботу 20% окладу, повинні враховувати при обчисленні пенсії починаючи з 01.01.2007 і по сьогодні.

11.09.2023 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, в тому числі вказуючи на відсутність у перерахунку пенсії з 01.07.2023 такої надбавки як надбавка за слідчу роботу 20% згідно подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року.

Позивач вважає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо відмови у перерахунку пенсії з 01.01.2007 з урахування надбавки за слідчу роботу 20%, тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Конституції України).

Пенсійне забезпечення працівників органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Функції з призначення та виплати пенсії передані органам ПФУ згідно із законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з 01.01.2007., постановою Кабінету Міністрів України № 1522 від 02.11.2006 . Таким чином, з 1 січня 2007 року Пенсійний фонд здійснює розгляд заяв та виплату зокрема пенсій колишнім працівникам органів внутрішніх справ.

Пунктом 5 Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року № 926 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" установлено особам начальницького складу слідчих підрозділів органів внутрішніх справ за службу на посадах слідчих: щомісячну надбавку до окладів грошового утримання у розмірах: понад 3 роки - 10 відсотків; понад 5 років - 15 відсотків; понад 10 років - 20 відсотків; понад 15 років - 25 відсотків.

Цей Указ Президента України втратив чинність з 01.01.2008 року на підставі Указу Президента України від 18.12.2007 № 1234/2007 "Про внесення зміни до Указу Президента України від 14 квітня 1999 року № 379 та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України", який було прийнято у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 7 листопада 2007 р. № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу".

З 1 січня 2008 року в Україні відбулися зміни в грошовому забезпеченні осіб рядового та начальницького складу ОВС, які були регламентовані Постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 та наказом МВС від 31.12.2007 № 499, що затвердив нову Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Вказаними нормативними актами було запроваджено єдину систему грошового забезпечення, яка складалася з: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів (підвищення окладів, надбавки, доплати, винагороди та премії), одноразових додаткових видів забезпечення. Постанова КМУ № 1294 значно підвищила фіксовані розміри посадових окладів та окладів за спеціальними званнями для працівників ОВС, податкової міліції порівняно з попередніми роками. З 01.01.2008 був переглянутий порядок виплати надбавки за вислугу років, преміювання та доплат за кваліфікацію, умови служби й виконання особливо важливих завдань, введені нові додаткові види та доплати грошового забезпечення у вигляді надбавки. Такий вид надбавки, як надбавка за слідчу роботу, не передбачався в постанові КМУ №1294, тому починаючи з 01.01.2008 вказана надбавка не нараховувалась та не виплачувалась діючим працівникам ОВС, а також не була задіяна у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії колишнім працівникам ОВС.

Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Ч.3 ст. 63 Закону № 2262-XII (в редакції з 01.01.2008) передбачав, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Постановою КМУ № 45 від 13.02.2008 був затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пунктом 5 Порядку передбачалось, що "для перерахунку пенсій враховуються:

посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;

надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;

інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), для перерахунку пенсії не враховуються".

Отже, в даній справі суд розглядає протиправність бездіяльності щодо незастосування 20% розміру надбавки за слідчу роботу за період 01.01.2007 - 31.12.2007, оскільки в подальшому законодавством не передбачалось такого виду надбавки, а були введені інші надбавки або підвищені розміри складових грошового забезпечення.

Доказом нарахування та виплати пенсії з урахуванням розміру надбавки за слідчу роботу 15% є надана суду копія перерахунку пенсії позивача № 93/N 11421 від 03.04.2007 про розмір пенсії 1949 грн. 56 коп. Також суд приймає до уваги відзив відповідача, який надійшов до суду 10.12.2025, та в якому не заперечується право позивача на отримання пенсії з грошового забезпечення, яке включало надбавку за слідчу роботу 20%, а також той факт, що з 03.04.2007 вказана надбавка обчислювалась в розмірі 15 %.

Отже позивачу було неправильно визначено розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії, але тільки за період 01.01.2007 - 31.12.2007, а не як вважає позивач з 01.01.2007 по сьогодні. Причин зменшення надбавки за слідчу роботу на 5% відповідач суду не пояснив.

Щодо доводів відповідача про пропуск строку звернення до суду суд дійшов наступного.

Частиною другою статті 99 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) передбачалось, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 100 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 122 та 123 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017).

Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач стверджує, що про порушення його прав дізнався з червня 2024 року після прийняття рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 по справі № 420/34839/23. Разом з тим, суд встановив, що про факт не включення до складу грошового забезпечення надбавки за слідчу роботу в розмірі 20% посадового окладу позивачу було відомо 11.09.2023, що підтверджується його заявою за вказаною датою на адресу відповідача (арк.справи 18).

Позивач починаючи з 11.09.2023 звертався до територіального органу Пенсійного фонду з заявами різного змісту, в яких зокрема, було викладено прохання перерахувати пенсію відповідно до розміру надбавки за слідчу роботу 20% окладу .

У справі, яка розглядається, відповідач не наводить жодних доказів на спростування твердження позивача, що раніш йому було невідомо про застосування неправильної ставки спірної надбавки. Доводи відповідача про те, що позивач мав знати про виплату йому пенсії виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням 15 відсоткової надбавки за слідчу роботу , не підтверджені доказами. Виходячи з принципу "належного врядування" пенсіонер, який отримує пенсію, виходить з презумпції, що її розмір визначено відповідно до закону. Пенсіонер не має розумних причин сумніватися у добросовісності дій працівників Пенсійного фонду. Тому суд вважає недоведеним такі твердження, приймаючи до уваги ще і невелику різницю (12 грн. 50 коп.) між застосованої та належною до застосування надбавками.

Отже, саме 11.09.2023 є датою, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та датою початку строку звернення до суду за захистом.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 1 Закону № 1058-ІV встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Спеціальне законодавство у сфері соціального захисту, а саме стаття 46 Закону № 1058-IV, визначає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Статтю 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Законом № 614-VIII від 15.07.2015 було доповнено частиною третьою наступного змісту: "Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком."

Аналіз зазначених положень Закону № 1058-IV свідчить про те, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.

Таким чином, після доповнення статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" частиною третьою виникли правові підстави для не застосуванню встановленого частиною другою статті 122 КАС України строку звернення до адміністративного суду.

З огляду на позицію Конституційного Суду України в рішеннях від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 122 КАС України в системному зв`язку з положенням частини другої статті 46, ч.3 ст. 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" можна дійти висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Приймаючи до уваги викладене, звернення позивача до суду з позовом 14.10.2024 слід визнати таким, що здійснене у межах установленого законом строку.

Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17 зазначив, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

При цьому Верховний Суд також зазначив, що у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення застосування до адміністративного позову шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частини другою статті 122 КАС України, має наслідком неможливість реалізувати передбачене частиною другої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком.

Верховний Суд у Постанові від 18 травня 2022 року у справі № 160/5259/20 зазначає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

У Постанові Касаційного адміністративного суду ВС від 20 липня 2023 року у справі № 420/8355/22 зазначено, що органи влади не можуть відмовити в отриманні виплат у межах національної системи соціального забезпечення (за дотримання відповідних умов), на які особа має обґрунтоване законодавством право, до тих пір, поки такі виплати передбачено.

Судом встановлено, що позивач мав право на отримання перерахованої пенсії з 01.01.2007 по 31.12.2007, а оскільки позивач отримував пенсію не у повному розмірі з вини органу Пенсійного фонду України, то її різниця має бути виплачена за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами частини 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову за період нарахування та виплати пенсії 01.01.2007 - 31.12.2007.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не перерахунку ОСОБА_1 пенсії згідно подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 на перерахунок пенсії пенсіонеру МВС ОСОБА_1 з 01.01.2007 по 31.12.2007.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії як інваліду війни 2-ї групи згідно подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року з 01.01.2007 по 31.12.2007, та виходячи з розміру грошового забезпечення 2216 грн. 11 коп. та виплатити донараховану суму пенсію.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Вікторія ХОМ`ЯКОВА