Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №420/16920/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16920/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 , в проведенні з 01 березня 2024 року індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та з 01 березня 2025 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115, та обмеження розміру індексації 1500 грн.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 , індексацію пенсії без обмеження її розміром 1500 грн:

- з 01 березня 2024 року - із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2024 року;

- з 01 березня 2025 року - із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2025 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань відшкодувати ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1937 грн. 92 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його з 03.11.2023 року було переведено з пенсії за вислугу років, призначену згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ, на пенсію за віком. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі № 420/34204/23, яке набрало законної сили 12.03.2024 року, ГУ ПФУ в Одеській області протоколом від 22.03.2024 року проведено перерахунок пенсії за віком з 03.11.2023 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2020-2022 роки. Як результат, розмір пенсії позивача збільшився у зрівнянні з попереднім з 11806,89 грн. до 19354,81 грн.

07.05.2025 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 р. з урахуванням коефіцієнтів 1,0796 та 1,115 відповідно. 20.05.2025 року позивач отримав лист-відповідь ГУ ПФУ в Одеській області № 14130-13056/К-02/8-1500/25 від 16.05.2025 року, в якому зазначено, що оскільки пенсію за віком перераховано в 2023 році із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (за 2020-2022 роки - 12236,71 грн), для врахування коефіцієнту 1,0796 при перерахунку пенсії з 01.03.2024 підстав немає. Та, оскільки пенсію за віком перераховано в 2023 році перерахунки пенсії проведено згідно норм чинного законодавства.

Позивач вважає, що зазначеним листом ГУ ПФУ в Одеській області відмовило йому в перерахунку пенсії з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року з урахуванням коефіцієнтів 1,0796 та 1,115.

Позивач вважає протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови йому в проведенні з 01 березня 2024 року індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, та з 01 березня 2025 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115, та обмеження розміру індексації 1500 грн.

Ухвалою судді від 03.06.2025 року відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Також, судом ухвалено про витребування від відповідача належним чином засвідчених копій матеріалів пенсійної справи позивача для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 07.05.2026 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Встановлено позивачу позивачу строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом – 10 днів з дня отримання копії ухвали. Роз`яснено позивачу, що у разі неподання такої заяви або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, позовна заява в частині позовних вимог щодо виплати перерахованої пенсії за період з 01.03.2024 по 27.11.2024 буде залишена без розгляду.

13.05.2026 року (вхід. від 14.05.2026 року) до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій представник просить залишити без розгляду позовні вимоги в частині вимог щодо виплати перерахованої пенсії позивача за період з 01.03.2024 по 27.11.2024 та ухвалити рішення за рештою позовних вимог.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо виплати перерахованої пенсії за період з 01.03.2024 по 27.11.2024. Продовжено розгляд справи за рештою позовних вимог.

На виконання ухвали суду 18.06.2025р. від відповідача до суду надійшли копії матеріалів пенсійної справи позивача.

20.06.2025р. від відповідача через систему “Електронний суд” до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав, що позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню і просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач вказує, що позивачу з 03.11.2023 Головним управлінням було перераховано призначену пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі № 420/34204/23 розмір пенсії Позивача обчислений з урахуванням середньої заробітної плати за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн. На виконання вимог ч. 2 ст. 42 Закону № 1058 та постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" від 23.02.2024 № 185 (далі - Постанова № 185) Головним управлінням з 01.03.2024 було проведено перерахунок пенсії Позивача та загальний розмір пенсії склав 19354,81 грн. На виконання вимог ч. 2 ст. 42 Закону № 1058 та постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" від 25.02.2024 № 209 (далі - Постанова № 209) Головним управлінням з 01.03.2025 було проведено перерахунок пенсії Позивача з застосуванням проіндексованого показника середньої заробітної плати у розмірі 12658,88 (12236,71 х коефіцієнт індексації 1,0345) та розмір пенсії склав 20014,35 грн.

Відповідач вважає, що враховуючи те, що середня заробітна плата, яка враховується для обчислення пенсії позивача станом на 01.03.2024 становила 12236,71 грн, тобто є значно більшою, ніж 7994,47 грн, відносно позивача було недоцільним застосування показника середньої заробітної плати станом на 1 жовтня 2017 року, помноженого на коефіцієнти підвищення, в тому числі постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024.

Відповідач вказує, що позивачу була нарахована щомісячна доплата у розмірі 100 грн відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024. Відповідач вважає, що розмір пенсії позивача був проіндексований Головним управлінням у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідач вказує, що при перерахунку з 01.03.2025 відносно позивача було застосовано збільшення показника середньої заробітної плати на коефіцієнт 1,0345.

Відповідач вважає, що жодних законних підстав для індексування показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, який застосовується при обчисленні пенсії позивача, шляхом множення на коефіцієнти 1,115 та 1,0796 не існує.

Відповідач також вважає, що ГУ перерахунки пенсії позивача з 01.03.2024 та 01.03.2025 проведені з дотриманням вимог чинного законодавства, у повній відповідності до Постанов № 185 та № 209, а також ч. 2 ст. 42 Закону № 1058. Відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

25.06.2025р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вважає, що відповідач використовує застарілу судову практику. Позивач вважає, що відповідач заперечує не тільки проти доводів позивача на підтримку позовних вимог, а ще й проти висновків Верховного Суду в подібних справах. Позивач вказав, що підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується його паспортом (а.с.18-19).

Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою від 01.05.2025р. (а.с.21) про здійснення перерахунку пенсії з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 р. з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,0796 та 1,115 відповідно.

В листі ГУ ПФУ в Одеській області № 14130-13056/К-02/8-1500/25 від 16.05.2025 року (а.с.22) зазначено, що оскільки пенсію за віком перераховано в 2023 році із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (за 2020-2022 роки - 12236,71 грн), для врахування коефіцієнту 1,0796 при перерахунку пенсії з 01.03.2024 підстав не має. Та, оскільки пенсію за віком перераховано в 2023 році перерахунки пенсії проведено згідно норм чинного законодавства.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у проведенні з 01.03.2024 та з 01.03.2025 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115 відповідно, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи даний спір, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно приписів статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» № 2040-ІХ, яким частину п`яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.

Так, частиною п`ятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Преамбулою названого Закону України закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20 лютого 2019 року видано постанову № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

К = (ЗСЦ+ЗСЗ )х 50% / 100% + 1,

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

Пунктом 1 Постанови КМ України від 23.02.2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» установлено, що з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.

Пунктом 3 Постанови № 185 установлено, що: у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії;

розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

З 01.03.2025 відбулася індексація пенсій відповідно до Постанови КМ України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році». Пунктом 1 Постанови КМ України №209 було установлено, що з 01.03.2025 перерахунок пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV та Порядку № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Пунктом 3 Постанови № 209 установлено, що: у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 і підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії;

розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до Постанови КМ України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 року № 185; Постанови КМ України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.

Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Відповідно висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеному в п. 40 Постанови від 13.01.2025р. по справі 160/28752/23 - абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 року № 185, ПКМУ від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.04.2025р. по справі № 200/5836/24.

З урахуванням вищенаведеного, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо протиправності дій відповідача з відмови ОСОБА_1 в проведенні з 01 березня 2024 року індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, та з 01 березня 2025 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115. Тому є обґрунтованими та підлягають задоволенню й вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити ОСОБА_1 індексацію пенсії з 01 березня 2024 року - із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796; та з 01 березня 2025 року - із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115. У зв`язку з цим перерахунок та виплату позивачу пенсії слід провести, починаючи з 28 листопада 2024 року, тобто в межах заявлених позовних вимог (в межах строку звернення до суду з позовом).

Щодо вимог позивача про протиправність обмеження суми індексації з 01.03.2024 та з 01.03.2025 максимальним розміром у 1500 грн, суд зауважує на такому.

Так, з метою забезпечення у 2022-2024 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема: у 2022 році-1,14 згідно із постановою КМУ № 118; у 2023 році - 1,197 згідно із постановою КМУ № 168; у 2024 році - 1, 0796 згідно з постановою КМУ № 185. В подальшому, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 209.

За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.06.2024 у справі № 420/23990/23: «… реалізація КМУ покладених на нього повноважень в частині обмеження верхньої межі індексації спрямовано на утримання зростання нерівності між розмірами пенсійних виплат різних категорій пенсіонерів з метою збалансування наявного фінансового ресурсу держави та досягнення справедливого балансу між захистом інтересів якомога більшої кількості громадян, особливо тих, чиї пенсії є дуже низькими. Вказана стратегія Уряду передусім сприяє забезпеченню соціальної справедливості та економічної стабільності в умовах воєнного стану, коли держава в першу чергу зобов`язана мобілізувати всі доступні їй ресурси, у тому числі фінансові, саме для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії рф…».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.06.2024 у справі № 420/25804/23.

Верховний Суд в постановах від 27.01.2025 у справі № 160/2039/24, від 24.10.2024 у справі № 440/3462/24 дійшов висновку про правомірність обмеження індексації пенсії розміром 1500,00 грн згідно із постановами №168 та №185.

Наведена правова позиція також узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.06.2024 у справі №420/25804/23, від 13.06.2024 у справі №120/14637/23, від 25.06.2024 у справі №420/24063/23, від 09.07.2024 у справі №120/13867/23, від 31.07.2024 у справі №380/27728/23, від 21.11.2024 у справі №580/2617/24, від 04.12.2024 у справі №140/31522/23.

Зазначені висновки підтримані КАС ВС і в постанові від 12.05.2026 року у справі № 300/2056/25.

Тому суд відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України врахувує наведені висновки Верховного Суду під час вирішення даної справи.

Водночас доводи позивача з посиланням на відповідні висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 та Конституційного Суду України у Рішенні № 7-рп/2016 від 20.12.2016 не є релевантними до спірних правовідносин у даній справі, а стосуються правовідносин, що виникли до прийняття Урядом Постанов № 168 від 24.02.2023, № 185 від 23.02.2024, № 209 від 25.02.2025.

Крім того, у спірному випадку мова йде про визначення розміру індексації пенсії, що не є тотожним встановленню максимального розміру пенсії.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що індексація пенсії позивача з 01.03.2024 та з 01.03.2025 має бути проведена відповідачем у межах чинного законодавства, і обмеження суми індексації згідно пунктів 3 Постанов № 185 та № 209 сумою 1500 грн є правомірним.

За таких обставин, вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, з урахуванням часткового задоволення позову, підлягає сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 968,96 грн (1937,92 грн / 2).

Керуючись ст. ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, буд.83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні з 01 березня 2024 року індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, та з 01 березня 2025 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 індексацію пенсії з 01 березня 2024 року - із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796; та з 01 березня 2025 року - із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 28 листопада 2024 року.

У решті позову – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів