Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №420/17873/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17873/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна, звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої додаткової винагороди, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» за весь час затримки виплати за період з 21.09.2024 по день фактичної виплати додаткової винагороди у повному обсязі – 24 лютого 2025 року включно ;

зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої додаткової винагороди, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» за період з 21.09.2024 по день фактичної виплати додаткової винагороди у повному обсязі – 24 лютого 2025 року включно за весь час затримки виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України. Під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 останній отримав поранення під час захисту Батьківщини, відповідно до довідки про обставини травми №11571 від 02.10.2024. Діагноз: МВТ, МВОСП обох кінцівок, ВОСП грудної клітки зліва, МВОСП спини.

Відповідно до Довідки ВЛК №757 від 29.10.2024 : Травма, так, пов?язана із захистом Батьківщини, відповідно до класифікатора №370 Міністерства охорони здоров?я України травма – тяжка, потребує відпустки після травми на 30 календарних днів.

24 лютого 2025 року на рахунок позивача було здійснено нарахування та виплату додаткової грошової винагороди позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» в розмірі, збільшеному до 100 000 гривень і розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Позивач вважає ненарахування та невиплату йому компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення – протиправним, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 10.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

20.06.2025 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.

Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що додаткова винагорода військовослужбовцям на період дії воєнного стану не є складовою частиною грошового забезпечення, а тому у відповідача відсутні підстави для нарахувати та виплатити компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченої додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України від 28.02.2022 №168. Крім того, нарахування та виплата позивачу додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої Постановою №168 було здійснено невідкладно після отримання 12.02.2025 військовою частиною відповідних документів, що були підставою нарахування такої винагороди.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 10.06.2025 відповідача зобов?язано надати до суду відомості щодо виплати/невиплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», починаючи з 21.09.2024, та компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати вказаної додаткової винагороди.

Станом на дату розгляду справи відповідач витребовувані документи до суду не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

З врахуванням викладеного, суд розглядає справу на наявними в ній доказами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 від 22.01.2025 №22 позивача знято з усіх видів забезпечення у зв?язку з самовільним залишенням частини.

Під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 останній отримав поранення під час захисту Батьківщини, відповідно до довідки про обставини травми №11571 від 02.10.2024. Діагноз: МВТ, МВОСП обох кінцівок, ВОСП грудної клітки зліва, МВОСП спини.

Відповідно до Довідки ВЛК №757 від 29.10.2024 : Травма, так, пов?язана із захистом Батьківщини, відповідно до класифікатора №370 Міністерства охорони здоров?я України травма – тяжка, потребує відпустки після травми на 30 календарних днів.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 18.02.2025 № 49 «Про виплату додаткової винагороди пораненим військовослужбовцям» відповідно до вимог пункту 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, згідно з рапортом № 769 від 17.02.2025 командира 1 механізованої роти військової частини капітана ОСОБА_2 , вирішено, зокрема, виплатити ОСОБА_1 , солдату 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 , додаткову винагороду в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони), відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення, а також лікування та реабілітації у зв`язку із отриманим тяжким пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з вересень 2024 року по грудень 2024 року, відповідно до Додатку 1 до цього наказу.

24 лютого 2025 року на рахунок позивача було здійснено нарахування та виплату додаткової грошової винагороди позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», протилежне відповідачем не доведено.

Однак, позивачу не було виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати вказаного грошового забезпечення, протилежне відповідачем не доведено.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати додаткової грошової винагороди протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

В ч.ч. 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до статтей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців; виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі розуміються грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення).

Компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету (ст. 6 Закону № 2050-ІІІ).

Відповідно до п. 3 Порядку № 159 компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в тому числі пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата, грошове забезпечення).

Згідно ст.ст. 3, 4 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період не виплати доходу; виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Аналогічні приписи містяться і у п. 5 Порядку № 159, в якому зазначено, що сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Отже, розрахунок та виплата компенсації здійснюється одночасно при виплаті заборгованості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 5 березня 2020 року по справі № 140/1547/19, від 16 грудня 2020 року по справі № 521/21718/16-а, від 4 березня 2021 року по справі № 520/34/17, від 24 січня 2023 року по справі № 200/10176/19-а.

Крім того, за результатом розгляду справи № 280/8933/24 як зразкової, Верховний Суд дійшов висновку, що додаткова винагорода, установлена постановою Уряду № 168 на період дії воєнного стану у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення, є додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців та входить до складу їх грошового забезпечення. Відповідно, в розумінні вимог Закону № 2050-III та Порядку № 159, такий додатковий вид грошового забезпечення є грошовим доходом, який вони одержують на території України і який не має разового характеру, а порушення строку його виплати є підставою для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд визнає протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті позивачу компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, зокрема, додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМ України від 28.02.2022 № 168, виплаченої 24.02.2025, та для повного і ефективного захисту прав і інтересів позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача нарахувати та виплати позивачу передбачену Законом № 2050-ІІІ компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати вказаного грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов?язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», за період з 21.09.2024 по день фактичної виплати додаткової винагороди у повному обсязі – 24 лютого 2025 року включно за весь час затримки виплати.

Зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» за весь час затримки виплати за період з 21.09.2024 по день фактичної виплати додаткової винагороди у повному обсязі – 24 лютого 2025 року включно.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний