Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №400/2490/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 р. № 400/2490/26

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу,

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 з вимогами: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення, індексації грошового забезпечення) у розмірі 960 000,00 грн., за період проходження позивачем військової служби в особовому складі Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України з 10.01.2025 по 30.08.2025 рік; зобов`язати відповідача нарахувати та виплати позивачу грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення, індексації грошового забезпечення) у розмірі 960 000,00 грн., за період проходження позивачем військової служби в особовому складі Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України з 10.01.2025 по 30.08.2025 рік.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що у період з 10.01.2025 по 30.08.2025 рік, позивач проходив військову службу в особовому складі Військової частини НОМЕР_2 . В зазначений вище період проходження військової служби, позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора. 12.05.2025 року, під час захисту Батьківщини, внаслідок умисних протиправних дій з боку збройних сил Російської Федерації, а саме під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Запорізькій області, перебуваючи у районі населеного пункту Лобкове, Степногірської селищної громади Василівського району Запорізької області внаслідок удару ворожого FPV-дрону з боку ЗС РФ, отримав поранення. З 12.05.2025 по 23.07.2025 року за наслідком отриманого поранення, позивач перебував на лікуванні у закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після поранення. 30.08.2025 року, позивача виключно із списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, однак не виплачено належну йому суму грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення, індексації грошового забезпечення) за період проходження ним військової служби в особовому складі Військової частини НОМЕР_2 Міністерство оборони України.

Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити. Свою позицію аргументував тим, що в період з 09.03.2025 по 06.10.2025 ОСОБА_2 проходив військову службу (перебував у списках та перебував на всіх видах забезпечення) у підрозділах підпорядкованих військовій частині НОМЕР_1 : з 10.01.2025 по 18.01.2025 – в 310 запасній роті, з 19.01.2025 по 04.05.2025 – у військовій частині НОМЕР_3 , в період з 05.05.2025 по 21.07.2025 – у військовій частині НОМЕР_2 , в період з 22.07.2025 по 06.10.2025 – у військовій частині НОМЕР_1 . В період з 10.01.2025 по 08.03.2025 позивач не проходив військову у військовій частині НОМЕР_1 або підпорядкованих їй підрозділах. За вживання алкогольних напоїв на території військової частини 27.03.2025 відповідно до вимог пункту 5 розділу XVI, пункту 15 XХХІV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (надалі – Порядок №260), наказом командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 28.03.2025 № 63/нод, позивача було позбавлено (не включено до наказів на виплату) премії та додаткової винагороди на період дії воєнного стану за березень 2025 року, що призвело до виплати позивачу грошового забезпечення за березень 2025 року в розмірі посадового окладу та окладу за військовим званням в сумі 3480,13 гривень. За період військової служби у військовій частині НОМЕР_3 позивач залучався до виконання бойових завдань (поза районами бойових дій), у зв`язку із чим йому, окрім премії, виплачувалась додаткова винагорода на період дії воєнного стану у розмірі 30 000 гривень, пропорційно часу виконання бойових завдань. За квітень позивачу було виплачене грошове забезпечення, в тому числі премія та додаткова винагорода у розмірі 49799,43 гривень. Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 04.05.2025 № 129/нст позивача було виключено із списків військової частини у зв`язку із переміщенням для продовження військової служби до військової частини НОМЕР_2 . Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.05.2025 № 126 позивача було зараховано до списків військової частини на посаду кулеметника стрілецького відділення за 5 тарифним розрядом з посадовим окладом 2820 гривень. В травні 2025 позивач залучався до виконання бойових завдань, у зв`язку із чим йому окрім премії, виплачувалась додаткова винагорода на період дії воєнного стану у розмірі 30 000 гривень та 100 000 гривень, пропорційно часу виконання бойових завдань та безпосередньої участі у бойових діях. З 11.05.2025 12.05.2025, під час виконання бойових завдань на лінії зіткнення, позивач отримав поранення в наслідок атаки дрону, був евакуйований та направлений на лікування. З 13.05.2025 по 28.05.2025 позивач лікувався після поранення в Вінницькій ОКЛ ім. Пірогова. З 29.05.2025 – по 20.06.2025 в Литінській ЦРЛ, під час якого пройшов ВЛК, яка, відповідно до довідки від 23.06.2025 рекомендувала надання позивачу відпустки для лікування після тяжкого поранення протягом 30 діб. За травень 2025 року позивачу було виплачене грошове забезпечення в розмірі 102 859,39 гривень, в тому числі додаткова винагорода 30 000 гривень за 3 дні виконання бойових завдань та 100 000 за період безпосередньої участі у бойових діях та період лікування після поранення, загалом за 25 днів. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 24.06.2025 року №178, на підставі довідки ВЛК від 23.06.2025, позивачу була надана лікувальна відпустка з 24.05.2025 по 23.06.2025 та він вибув у неї. Позивач мав повернутись з відпустки 23.07.2025. Однак, оскільки у встановлений термін позивач не повернувся з відпустки, він вчинив самовільне залишення військової частини, що було оголошено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.07.2025 № 212. На службу позивач повернувся 24.07.2025, що було оголошено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.07.2025 № 213. У зв`язку із самовільним залишенням частини позивача, відповідно до вимог пункту 15 XХХІV Порядку №260 його не було включено в наказ на виплату додаткової винагороди за липень 2025 року. За червень 2025 позивачу було виплачене грошове забезпечення 108 927,51 гривень, в тому числі додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень за 27 днів (за виключенням 3 днів протягом яких позивач проходив ВЛК не перебуваючи на стаціонарному лікуванні). За липень 2025 року позивачу було виплачене лише грошове забезпечення в сумі 14086,33 гривень (при цьому безпідставно виплатили премію). 05.08.2025 позивач вибув з військової частини НОМЕР_1 для проходження ВЛК до військової частини НОМЕР_4 (наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.08.2025 №225). Однак, після проходження ВЛК 23.08.2025 позивач не повернувся до військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку із чим наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.08.2025 № 244 позивач був оголошений таким що вчинив самовільне залишення військової частини та йому було призупинено грошове та інші види забезпечення. 29.08.2025 позивач прибув до батальйону резерву – військової частини НОМЕР_5 для продовження військової служби, та направлено для продовження військової служби до військової частини НОМЕР_6 , у зв`язку із чим, відповідно до затвердженого Алгоритму повернення на військову службу військовослужбовців які самовільно залишили військову частину, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.08.2025 № 250 позивача було поновлено на грошовому та інших видах забезпечення (окрім котлового) та визнано таким, що направлений у відрядження до військової частини НОМЕР_6 . У зв`язку із тим що в серпні 2025 року позивачем, який перебував в розпорядженні, вчинено самовільне залишення військової частини, його, відповідно до пункту 5 розділу XVI Порядку № 260 не було включено в наказ командира на виплату премії (на додаткову винагороду на період дії воєнного стану позивач й так не мав права, оскільки він не перебував на посаді, а перебував в розпорядженні командира та не залучався до виконання бойових завдань). За серпень 2025 року позивачу грошове забезпечення було виплачене в розмірі 5395,33 гривень (без премії). В вересні 2025 року, оскільки з військової частини НОМЕР_6 не приходила інформація про вчинення ним правопорушень, позивачу грошове забезпечення було виплачене в повному розмірі за останньою займаною посадою (з премією без додаткової винагороди, оскільки він не перебував на посаді, а перебував в розпорядженні). В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.10.2025 № 288 позивача було виключено із списків військової частини НОМЕР_1 у зв`язку із переміщенням на продовження військової служби до військової частини НОМЕР_6 . За 6 днів служби у жовтні 2025 року у військовій частині НОМЕР_1 позивачу, відповідно до вимог розділу XXVIII Порядку № 260, було нараховано та виплачено грошове забезпечення в сумі 105,48 гривень (у розмірі окладу за військовим званням), оскільки станом на 01.10.2025 він перебував в розпорядженні командира понад 2 місяці. Викладене дає підстав стверджувати, що заявлений позов є необґрунтованим, а командування військової частини НОМЕР_1 та підпорядкованих їй частин діяли правомірно.

В судові засідання представники сторін не з`явилися, за таких обставин, суд ухвалив рішення про розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до вимог передбачених ч.9 ст.205 КАС України.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , 1982 р.н. проходить військову службу за мобілізацію у Збройних Силах України.

В період з 09.01.2025 по 06.10.2025 проходив військову службу у підрозділах підпорядкованих військовій частини НОМЕР_1 : з 10.01.2025 по 18.01.2025 в 310 запасній роті, з 1901.2025 по 04.05.2025 у військовій частині НОМЕР_3 , в період з 05.05.2025 по 21.07.2025 у військовій частині НОМЕР_2 .

Під час проходження військової служби у підрозділах військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 залучався до участі у виконанні бойових завдань.

Так, за квітень 2025 року, військовою частиною НОМЕР_1 нараховано та виплачено ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень.

11.05.2025 ОСОБА_1 отримав поранення під час виконання бойового завдання.

В період з 13.05.2025 по 28.05.2025 ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування після поранення в Вінницькій обласній клінічній лікарні.

За травень 2025 року, військової частиною нараховано та виплачено ОСОБА_1 додаткову винагороду з розрахунку 30000 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах в загальному розмірі 2903,23 гривень та з розрахунку 100000 гривень в розмірі 80645,16 гривень.

З 29.09.2025 по 20.06.2025 ОСОБА_1 проходив лікування в Литінській центральній районній лікарні.

За червень 2025 року, військової частиною нараховано та виплачено ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду з розрахунку 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах в розмірі 90000 гривень.

23.07.2025 позивач своєчасно не повернувся з відпустки, та військовою частину він був визнаний, як такий що самовільно залишив місці несення військової служби та припинено нарахування грошового забезпечення.

05.08.2025 ОСОБА_1 вибув з військової частини НОМЕР_1 для проходження ВЛК до військової частини НОМЕР_4 .

23.08.2025 після проходження ВЛК, ОСОБА_1 своєчасно не повернувся до військової частини та був визнаний як такий що самовільно залишив місці несення військової служби та припинено нарахування грошового забезпечення.

29.08.2025 ОСОБА_1 повернувся до проходження військової служби та був направлений до військової частини НОМЕР_6 .

За березень 2025 р. ОСОБА_1 було нараховано та виплачено грошове забезпечення в загальному розмірі 3480,13 гривень, за квітень – 49799,43 гривень, за травень – 102859,39 гривень, за червень – 108927,51 гривень, за липень - 14086,33 гривень, за серпень – 5395,33 гривень, за вересень – 15185,39 гривень та за жовтень – 105, 48 гривень.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до п.2 2. Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яке затверджене наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Відповідно до п.3 Порядку, підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:

штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);

накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;

накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;

накази про присвоєння військових звань;

грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до п.15 Порядку, грошове забезпечення не виплачується:

за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше;

за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки;

за час тимчасового виконання обов`язків понад два місяці за новими посадами у зв`язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату);

Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.

Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Відповідно до п.11 Розділу XXXIV. «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджений наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Відповідно до п.12 Порядку, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Таким чином, військовослужбовець має право на отримання додаткової грошової винагороди в розмірі 100000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.02, за період: 1) стаціонарного лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних); 2) час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого); 3) перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

По цій справі судом встановлено, що відповідачем виплачувалося грошове забезпечення військовослужбовця протягом спірного періоду у різних розмірах. При цьому, відповідачем виплачувалася протягом травня та червня 2025 року додаткова винагорода передбачена постановою КМУ №168 від 28.02.2022 в розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, у тому числі за час перебування на стаціонарному лікування та знаходження у відпустці після поранення. При цьому також, відповідачем обмежувалися виплати грошового забезпечення військовослужбовця позивачу у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення за вживання алкогольних напоїв (27.03.2025), а також за двома фактами самовільного залишення позивачем місце несення служби (23.07.2025 та 23.08.2025). Відповідачем надані документи, що підтверджують здійсненні нарахування та виплати грошового забезпечення на адресу позивача, а також застосовані щодо нього обмеження у таких виплатах. Натомість, з позовної заяви позивача взагалі неможливо зрозуміти про порушення прав на отримання якої частини грошового забезпечення та за яких конкретний період він звернувся до суду, та яким чином визначена саме сума у розмірі 960000 гривень. Зазначена сума жодним чином не обґрунтована у позовній заяви, та суд її також не вбачає з матеріалів справи. Відповідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У цьому випадку, якщо позивач звертається до суду з позовом про захист прав на отримання грошового забезпечення у належному розмірі, то саме на нього покладається обов`язок навести обставини та розмір недоотриманого грошового забезпечення. Тобто, позивач у таких справах повинен конкретно вказати, яку конкретно складову грошового забезпечення та за який період (місяць) він не отримав, то чому він вважає, що має право на отримання цієї складової грошового забезпечення за цей період. Суд погоджується з аргументами представника відповідача, що загальні абстрактні вимоги позивача у цьому випадку без конкретизації порушень з боку військової частини, підстав нарахування та сум належних до виплати, фактично позбавляють відповідача також надати конкретні заперечення з цього приводу. Аналогічним чином позбавлений можливості і суд задовольнити такий позов та покласти на військову частину фінансові зобов`язання, оскільки позивачем не наведено яку саме суму, за який період, та за яким призначенням, не донарахувала та не виплатила військова частина.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов заявлено безпідставно та він не підлягає задоволенні.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_7 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_8 ) відмовити повністю.

2. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 19.05.2026