Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №160/6004/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: проходження служби, з них

Дата: 17 травня 2026 р.

Справа: №160/6004/26

Суддя: Калугіна Наталія Євгенівна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року Справа № 160/6004/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Жовтоводська виправна колонія(№26)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи Жовтоводська виправна колонія (№ 26) (ЄДРПОУ 08562950) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 20.06.2017 року по 28.02.2018 року;

- зобов`язати Державну установу «Жовтоводська виправна колонія (№ 26)» (ЄДРПОУ 08562950) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 20.06.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат одержаних військовослужбовцями затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004 року №44, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи Жовтоводська виправна колонія (№ 26) (ЄДРПОУ 08562950) щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 07.08.2019 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації розміром 4463,15 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078;

- зобов`язати Державну установу «Жовтоводська виправна колонія (№ 26)» (ЄДРПОУ 08562950) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення в розмірі 4463,15 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 07.08.2019 року у загальній сумі 74985,79 грн. відповідно до норм абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат одержаних військовослужбовцями затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004 року №44, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправну бездіяльність відповідача щодо невиплати грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення у спірному періоді, що зумовило звернення до суду з метою захисту порушених прав.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 16.03.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене провадження в адміністративній справі, встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, витребувано у відповідача необхідні для розгляду справи докази.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, у якому він просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що, у спірних правовідносинах діяв у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією України та законами України.

Відповідно до вимог ст. ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні із застосуванням розумного строку.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 у період з 20.06.2017 року по 07.08.2019 року проходив службу у Державній установі «Жовтоводська виправна колонія (№ 26)»

Наказом начальника державної установи «Жовтоводської виправної колонії (№26)» від 07.08.2019 №137 о/с-19 ОСОБА_1 з 09.08.2019 звільнено за власним бажанням відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Як зазначає позивач, у цьому періоді їй належним чином не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення у відповідності до положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Згідно з ст.19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до п.5 Порядку №1078 (проведення індексації грошових доходів населення) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Враховуючи вищенаведене вбачається, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Крім того, на момент виникнення оскаржуваних правовідносин визначення розміру посадових окладів працівників Державної пенітенціарної служби здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до п.13 постанови №1294 вона набрала чинності з 01 січня 2008 року, тобто датою, з якою позивач пов`язує встановлення базового місяця індексації.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01 березня 2018 року.

Разом з цим, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1036 від 28.12.2016 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294" змінено посадові оклади осіб рядового та начальницького складу установ виконання покарань, осіб рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби (В зазначений вище період, саме до Додатку 23 Постанови №1294 були внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. №1036.

Згідно з п.2 Постанова №1036 набрала чинності з 1 січня 2017 року, якою затверджено нову схему посадових окладів особам начальницького складу установ виконання покарань.

Для врегулювання даного питання, на підставі, змін внесених до Постанови КМУ №1294 Постановою КМУ №1036, 14.02.2017 року наказом №372/5 Міністерства юстиції України затверджено схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, який набув законної сили з 01.01.2017, тобто є датою, встановлення базового місяця для індексації грошового забезпечення зазначених в ній категорій осіб).

Тобто з 01.01.2017, збільшено посадові оклади, зокрема позивачу, відтак, базовим місяцем в період з 20.06.2017 по 28.02.2018 (спірний період) є січень 2017 року, яке у свою чергу відповідає пункту 5 Порядку №1078, виходячи з місяця збільшення посадового окладу.

Разом з цим, із Розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 20.06.2017 по 28.02.2018 судом встановлено, що при нарахуванні та виплаті на користь позивача індексації грошового забезпечення за період з 20.06.2017 по 28.02.2018 був застосований показник базового місяця січень 2017 року.

З огляду на правомірне використання відповідачем січня 2017 в якості базового при обрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 20.06.2017 по 28.02.2018, що відповідає приписам Порядку № 1078 з урахуванням Постанови № 1036, суд вважає, що права позивача в цій частині позовних вимог не є порушеними, а підстави для задоволення позову - відсутні.

Щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 року по 07.08.2019 року із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення, суд зазначає таке.

Закон України “Про індексацію грошових доходів населення” і Порядок №1078 поняття “фіксованої” суми індексації не містять.

Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

Вирішуючи вказаний спір суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21 (з урахуванням внесених ухвалою від 30.03.2023 виправлень), від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.07.2023 у справі № 240/23550/21 щодо підстав виплати та розміру так званої “фіксованої” індексації грошового забезпечення та наявності/відсутності у військової частини дискреційних повноважень у цьому питанні.

У зазначених постановах Верховний Суд дійшов наступних висновків.

З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 передбачають обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, Суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

Провівши системне і цільове тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078, Верховний Суд дійшов висновку, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.

Таким чином, суд зазначає, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

При цьому суд зауважує, що згідно наказу від 07.08.2019 №137 ос-2019 позивача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчий службі України з 09.08.2019, тож, періодом у якому позивач просить нарахувати індексацію-різницю має бути період з 01.03.2018 по 09.08.2019.

Досліджуючи обставини наявності у позивача права на отримання індексації -різниці з 01.03.2018 по 09.08.2019, суд дійшов висновку, що правильне вирішення спірних правовідносин вимагає встановлення співвідношення розміру підвищення грошового доходу позивача в березні 2018 року та суми індексації, що мала скластися в цьому місяці.

При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Верховний Суд у вищезгаданій постанові дійшов висновку, що задля правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, необхідно встановити наступне: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року”.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Отже, для розрахунку необхідно встановити наступні складові:

- розмір підвищення грошового забезпечення;

- прожитковий мінімум у березні 2018 року;

- сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Для встановлення обставин підвищення розміру грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (всіх складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру), судом досліджено довідку нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивача у спірні періоди.

Так, згідно довідки про грошове забезпечення позивача за 2018 рік, в лютому 2018 року грошове забезпечення позивача складає 5935,22 грн, в березні 2018 року грошове забезпечення позивача складає 4562,50 грн.

Отже, розмір збільшення грошового доходу позивача в березні 2018 року у порівнянні з лютим 2018 року не збільшився.

Прожитковий мінімум у березні 2018 року складав 1762 грн, величина приросту індексу споживчих цін - 253,30%.

Сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме: 1762 грн * 253,30% /100 = 4463,15 грн.

Відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку №1078, сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн – 0 грн = 4563,15 грн.

Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абз. 3, 4, пункту 5 Порядку № 1078 підлягала виплаті позивачу у розмірі 4463,15 грн щомісяця.

Таким чином, за період з 01.03.2018 по 09.08.2019 індексація з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачу у розмірі 4463,15 грн щомісяця.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачу індексація грошового забезпечення у з 01.03.2018 році (з грудня 2018 по липень 2019) виплачувалася внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, тобто виплачувалась “поточна” індексація.

Разом з цим, виплата вказаної індексації не виключає необхідність щомісячної виплати позивачу індексації-різниці у розмірі 4463,15 грн за період з 01.03.2018 по 09.08.2019 на виконання вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Отже, судом під час розгляду справи встановлено бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням індексації-різниці, тому суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу за період з 01.03.2018 по 09.08.2019 індексацію-різницю (фіксованої індексації грошового забезпечення) у щомісячному розмірі 4463,15 грн.

При цьому, позивачем у позовних вимогах визначено конкретну суму, яку він просить зобов`язати відповідача виплатити та його користь як індексацію – різницю за весь заявлений період 74985,79 грн, однак, правові підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію у вже обчисленому розмірі відсутні, оскільки проведення відповідних обчислень входить до дискреційних повноважень відповідача.

Щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 № 44 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 січня 2005 р. № 17), цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби.

За правилами пунктів 2, 3 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Пунктами 4, 5 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Аналіз наведених вище норм Порядку № 44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Отже, з урахуванням наведеного правового регулювання та фактичних обставин справи, суд вважає, що виплата індексації– різниці з 01.03.2018 по 09.08.2019 має відбутися із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.

Враховуючи, що за подання даного позову судовий збір сплаті не підлягає, розподіл судового збору не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 257, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Жовтоводська виправна колонія (№ 26)» (ЄДРПОУ 08562950) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 09.08.2019 із застосуванням індексації - різниці (щомісячної фіксованої індексації) в розмірі 4462,15 грн щомісяця, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078.

Зобов`язати Державну установу «Жовтоводська виправна колонія (№ 26)» (ЄДРПОУ 08562950) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію-різницю грошового забезпечення в розмірі 4463,15 грн щомісяця за період з 01.03.2018 року по 09.08.2019 року відповідно до норм абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат одержаних військовослужбовцями затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004 року №44, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 18.05.2026.

Суддя Н.Є. Калугіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua