Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №635/5920/25 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/5920/25

Провадження № 2/635/3857/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Бобко Т.В.,

секретар судового засідання - Загайко Г.Я.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,

представник позивача - Усенко Михайло Ігорович,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_1 , яким просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № 4301868 від 09 квітня 2021 року у розмірі 24075,00 гривень, серед яких: заборгованість за сумою кредиту - 5000,00 гривень; заборгованість за сумою відсотків - 18125,00 гривень; заборгованість за комісією - 950,00 гривень. Крім того позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,4 гривень.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 09 квітня 2021 року між фізичною особою позичальником ОСОБА_2 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 4301868, згідно з умовами якого відповідач отримав 5000,00 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 4301868 від 09 квітня 2021 року) повернення кредиту та сплати комісії і процентів відповідачем здійснено не було.

ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору. Враховуючи ці обставини, умови чинного законодавства та пункт 3.2.6. кредитного договору № 4301868 від 09 квітня 2021 року - позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

Відповідно до пункту 7.1. Кредитного договору № 4301868 від 09 квітня 2021 року цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Укладаючи кредитний договір, відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії, визначені статями 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З огляду на викладене позивач зазначає, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Мілоан» та відповідачем не був би укладений.

Після чого укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти відповідно до умов пункту 2.1. кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від ТОВ «Мілоан».

23 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений договір відступлення прав вимоги № 74-МЛ від 23 липня 2021 року. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором № 4301868 від 09 квітня 2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.

Позивач зазначає, що суму та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 4301868 від 09 квітня 2021 року було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно з договором про відступлення прав вимоги № 74-МЛ від 23 липня 2021 року. Сума заборгованості відповідача становить 24075,00 гривень відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 74-МЛ від 23 липня 2021 року, з них:

1) прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 5000,00 гривень;

2) прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 18125,00 гривень;

3) прострочена заборгованість за комісією становить - 950,00 гривень.

Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов`язань, відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 20955496/1290 від 13 червня 2025 року.

Отже, первинний кредитор ТОВ «Мілоан» передав ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» відповідно до договору відступлення прав вимоги № 74-МЛ від 23 липня 2021 року разом з матеріалами кредитної справи і довідку про ідентифікацію, яка підтверджує, що відповідач, з яким укладено кредитний договір № 4301868 від 09 квітня 2021 року, ідентифікований. Акцепт договору відповідачем вчинено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Аргументи учасників справи

06 вересня 2025 року до суду від представника позивача Усенка Михайла Ігоровича надійшла відповідь на відзив відповідача ОСОБА_1 , також представником позивача було надано до суду копію відзиву відповідача з додатками, отриманого позивачем. Зі змісту вказаних документів судом встановлено, що 05 серпня 2025 року відповідач ОСОБА_1 направив відзив на офіційну поштову адресу позивача ТОФ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», разом з тим відповідач ОСОБА_1 не надав у відповідності до вимог статті 178 ЦПК України відзив до суду.

Так відповідно до частини 1 статті 179 ЦПК України, у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення. Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позов до суду, суд висновує про відсутність правових підстав для прийняття до розгляду даної справи наданої представником позивача відповіді на відзив, та вирішує справу за наявними матеріалами.

16 грудня 2025 року на адресу суду надійшла заява про перегляд заочного рішення, яка крім іншого містить письмові заперечення ОСОБА_1 проти позову ТОВ «Фінансова Компанія» «Кредит-Капітал», зі змісту яких слідує таке.

Під час розгляду справи позивачем не було надано суду первинних бухгалтерських документів, а також доказів, що саме ОСОБА_1 підписав одноразовим електронним ідентифікатором кредитний договір №4301868 від 09 квітня 2021 року, за умовами якого, як вказує позивач, ОСОБА_1 і отримав кредит. Більш того, відповідач звертає увагу суду на наявність розбіжностей у зазначенні даних про підписання договору в копії анкети-заяви на кредит № 4301868 від 09 квітня 2021 року та в договорі про споживчий кредит № 4301868 від 09 квітня 2021 року. Так, в договорі вказано, що він підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 09 квітня 2021 року о 13 годині 47 хвилині. Тоді як в анкеті-заяві зазначено час підписання договору 09 квітня 2021 року о 04 годині 47 хвилині.

За відсутності інших доказів, навіть розрахунок заборгованості, який може надаватись позивачем, не може підтверджувати наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у заявленій сумі. Встановити дійсний розмір заборгованості за кредитним договором № 4301868 від 09 квітня 2021 року з документів, наданих позивачем для розгляду, фактично неможливо. В свою чергу, підтвердженням наявності заборгованості та загалом існування цього кредитного договору перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» можуть слугувати достатнім доказом лише документи, які є первинними бухгалтерськими документами та можуть відповідати критерію достовірності доказів.

Крім того, відповідач вважає, що не є доказом на підтвердження суми боргу також і витяг з реєстру боржників, який є додатком до договору факторингу, оскільки він не підтверджує здійснення фінансових операцій та не є первинним документом, що підтверджує розмір заборгованості.

Справа перебувала у провадженні суду з червня 2025 року, а отже у позивача (який є професійним учасником ринка фінансових послуг), у випадку добросовісного користування своїми процесуальними правами, було достатньо часу для того, щоб подати всі докази у справі, проте він, користуючись своїми правами на власний розсуд, необхідних доказів, в тому числі тих, що мають виключне значення для розгляду даної справи протягом всього цього часу до суду не подав та про те, що такі докази з об`єктивних причин не можуть бути подані у встановлений законом строк, не повідомляв.

Відповідач також звертає увагу на той факт, що у договорі наявні різні умови кредитування, а саме такі поняття як «пільговий» та «поточний», періоди є незрозумілими для пересічного споживача, тому мають на меті заплутати споживача як слабшу сторону у договорі.

Позивачем не надано розрахунок заборгованості, відповідно для відповідача є незрозумілою та надмірно завищеною сума в розмірі 24075,00 гривень, яку ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить суд стягнути з відповідача, відтак останній не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 28175,00 гривень, оскільки вона є необґрунтованою та завищеною.

Рух справи

Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 01 грудня 2025 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 4301868 від 09 квітня 2021 року у розмірі 23125,00 гривень, з яких:

- 5000,00 копійок - прострочена заборгованість за сумою кредиту;

- 18125,00 гривень - прострочена заборгованість за сумою відсотків.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати по сплаті судового збору в сумі 2326,71 гривень та витрати на правничу допомогу в сумі 6723,50 гривень.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 січня 2026 року задоволено заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 01 грудня 2025 року по цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 01 грудня 2025 року по цивільній справі № 635/5920/25 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Розгляд цивільної справи за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» Усенко М.І. у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в яких підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд», причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 09 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4301868, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором W29936, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 5000,00 гривень строком на 25 днів з 09 квітня 2021 року.

Згідно пунктом 1.1. договору про споживчий кредит № 4301868, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений пунктом 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у пункті 1.2. договору. Позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений пунктом 1.4. договору термін.

Відповідно до пункту 1.5.1 договору про споживчий кредит № 4301868, комісія за надання кредиту: 950,00 гривень, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Згідно з пунктом 1.5.2, 1.6 договору про споживчий кредит № 4301868, проценти за користування кредитом: 3125,00 гривень, які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування.

Відповідно до пунктів 2.2.2. та 2.2.3. договору про споживчий кредит № 4301868, нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених пунктом 2.2.3. договору; проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена пунктом 1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена пунктом 1.5.2. процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного пунктом 1.3., запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену пунктом 1.6. договору. Якщо визначена пунктом 1.5.2. процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах згідно з пунктом 2.3.1.2. продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно з пунктом 1.6. договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою пунктом 1.6 та процентною ставкою визначеною пунктом 1.5.2. договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.

Згідно з пунктом 2.3.1.2. договору про споживчий кредит № 4301868, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Так збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в пункті 1.6. договору.

Відповідно до пункту 2.4.1. договору про споживчий кредит № 4301868 позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого пунктом 1.4. договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.

Згідно з пунктом 5.1. Договору про споживчий кредит № 4301868, позичальник підтверджує, що до укладення цього договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа розміщеного в особистому кабінеті), паспорт споживчого кредиту, який є невід`ємною частиною цього договору; отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами; умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану.

В якості доказів позивач надав суду договір про споживчий кредит № 4301868, графік платежів за договором про споживчий кредит № 4301868 від 09 квітня 2021 року, паспорт споживчого кредиту № 4301868, анкету-заяву на кредит № 4301868, підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором W29936.

Для укладання вищевказаного електронного кредитного договору сторони вчинили такі дії:

заповнення заяви 09 квітня 2021 року 04:45:34 - 04:45:54;

автоматична перевірка 09 квітня 2021 року 04:45:54- 04:46:08;

перевірка у БКІ 09 квітня 2021 року 04:46:08- 04:46:41;

скронинг 09 квітня 2021 року 04:46:41- 04:46:43;

підписання договору 09 квітня 2021 року 04:47:03- 04:47:44;

оброблено 09 квітня 2021 року 04:47:44.

За даними довідки про ідентифікацію ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з яким укладено договір № 4301868 від 09 квітня 2021 року, ідентифікований ТОВ «Мілоан»; акцепт договору позичальником - підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора W29936 від 09 квітня 2021 року на номер телефону НОМЕР_2 .

На підтвердження того, що ТОВ «Мілоан» повністю виконало свої зобов`язання за договором про споживчий кредит № 4301868 від 09 квітня 2021 року та надало відповідачу кредит на умовах та розмірі, передбачених цим договором, позивач надав платіжне доручення 43461428 від 09 квітня 2021 року про перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 5000 гривень на кредитний рахунок № НОМЕР_3

Відповідно до відомостей ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 4301868 від 09 квітня 2021 року, нарахування процентів за кредитним договором № 4301868 здійснювалось ТОВ «Мілоан» з 09 квітня 2021 року по 04 травня 2021 року (у передбачений в пункті 1.3. договору № 4301868 25-денний строк) в розмірі 125,00 гривень в день, тобто за ставкою 2,50%, а в пролонгований період з 05 травня 2021 року по 03 липня 2021 року (у передбачений в пунктах 1.6., 2.3.1.2. договору № 4301868 строк кредитування тривалістю 60 днів) в розмірі 250,00 гривень в день, тобто за ставкою 5,00%.

18 жовтня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги №74-МЛ, відповідно до якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4301868 від 09 квітня 2021 року.

Згідно Витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №74-МЛ від 23 липня 2021 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 4301868 від 09 квітня 2021 року становить: 24075,00 гривень, а саме: сума виданого кредиту 5000,00 гривень; залишок по відсотках 18125,00 гривень; залишок по комісії 950,00 гривень.

За вказаних обставин суд вважає встановленим факт переходу права вимоги до відповідача від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».

Крім того, презумпція правомірності договору факторингу, передбачена статтею 204 ЦК України, також не спростована.

Отже, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Оспорюваний договір був укладений сторонами в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті відповідача подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого позивач надіслав ОСОБА_1 за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який використав для підтвердження підписання кредитного договору.

Зважаючи, що без здійснення вказаних дій позивачем кредитний договір не був би укладений сторонами, суд вважає, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Договір ОСОБА_1 підписано в електронному вигляді електронним підписом з одноразовим ідентифікатором № W29936, 09 квітня 2021 року о 13 годині 47 хвилин. Він містить РНОКПП відповідача, його адресу, електронну адресу та номер мобільного телефону. Аналогічне зазначено в анкеті-заяві на кредит № 4301868 від 09 квітня 2021 року.

В підписаному сторонами договорі відсутні данні щодо відкритого (наявного) карткового рахунку, відповідно до анкети-заяві на кредит № 4301868 від 09 квітня 2021 року, яка містить інформацію про суму та строк кредиту, комісію за надання кредиту, а також інформація про позичальника, проте анкета-заява не містить відомостей про картку позичальника, на яку відповідно до умов договору має бути здійснений переказ грошових коштів.

На підтвердження надання кредитних коштів, позивач надав копію платіжного доручення 43461428, з якого слідує, що на виконання кредитного договору № 4301868 кредитором здійснено перекази коштів у розмірі 5000,00 гривень на платіжну картку НОМЕР_3 , отримувачем зазначений ОСОБА_1 .

Проте ані з наданого позивачем платіжного доручення, ані з виписки з особового рахунку чи інших наявних у матеріалах справи доказів, з урахуванням обов`язкових у таких випадках стандартів бухгалтерського обліку, неможливо встановити, що відповідний переказ фактично був здійснений у безготівковій формі за рахунок грошових коштів первісного кредитора на користь відповідача на підставі вищевказаного кредитного договору. Надані позивачем на підтвердження виконання первісним кредитором обов`язків за укладеним між сторонами кредитним договором документи не містять такої інформації, а відтак за відсутності на них відмітки банку про здійснення відповідної грошової операції у безготівковій формі вони не є належними доказами фактичного виконання умов кредитного договору щодо передачі кредитних коштів первісним кредитором та їх отримання позичальником, що є необхідною умовою для виникнення зобов`язань у позичальника згідно з умовами цього договору.

Платіжне доручення, яке фактично є розпорядженням ТОВ «Мілоан» на користь надавача платіжних послуг для здійснення переказу коштів, не є належним і достатнім доказом на підтвердження здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів відповідачу, а зазначена в ньому інформація не відповідає вимогам бухгалтерського обліку до таких документів. Надане позивачем платіжне доручення за відсутності в ньому відповідної відмітки банку про проведення зазначеної грошової операції не є первинним бухгалтерським документом, який фіксує здійснення платежу та є необхідним для підтвердження таких юридичних фактів. Сам по собі факт складання або подання платіжного доручення (інструкції), без підтвердження реального проведення такої операції у безготівковій формі через банківську установу, не є належним підтвердженням зарахування коштів кредитора на рахунок їх отримувача.

Зазначене відповідає змісту пункту 37 розділу ІІ Інструкції №163 (зі змінами) про те, що платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис(и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Вказівки щодо особливостей заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі (додаток до Інструкції №163 (пункт 10 розділу I)), передбачають наявність такої інформації у платіжних інструкціях, зокрема: платіжна інструкція засвідчується підписами [власноручним(ими)/електронним(ими)] уповноваженого працівника надавача платіжних послуг, який оформив платіжну інструкцію, та працівника, на якого покладено функції контролера. У разі перерахування коштів на рахунки отримувачів (фізичних та юридичних осіб), які відкриті в іншого надавача платіжних послуг, платіжна інструкція засвідчується підписом(ами) [власноручним(ими)/електронним(ими)] уповноваженого(их) працівника(ів) надавача платіжних послуг, визначеного(их) внутрішніми документами надавача платіжних послуг (п.19 Інструкції №163).

Аналогічні недоліки наявні й у виписці з особового рахунку за кредитним договором №222600329 від 17.12.2021, поданої ТОВ «ФК «Ейс», оскільки вона створена самим позивачем, є похідним, аналітичним документом, складеним на підставі первинних даних, а не первинним документом бухгалтерського обліку у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак не може вважатися належним та достовірним доказом наявності та розміру заборгованості.

За відсутності таких первинних документів суд позбавлений можливості перевірити реальність господарських операцій, у тому числі факт отримання відповідачем кредитних коштів, у зв`язку з чим доводи позивача щодо наявності заборгованості є недоведеними.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження належності вказаної банківської картки відповідачу. Водночас, позивач не скористався своїм правом на витребування доказів і не заявляв клопотань про витребування з банківських установ відомостей щодо перерахування суми кредиту на рахунки, відкриті рахунку, та чи видавалась на ім`я відповідача відповідна картка.

Позивачем також не надано до суду виписки по рахунку відповідачки за кредитним договором. Наданий документ під назвою виписка з особового рахунка за кредитним договором №4301868 від 09.04.2021 не є первинним банківським документом відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Наданий позивачем розрахунок заборгованості без його узгодження з іншою стороною є одностороннім документом, у справі відсутні докази, що цей розрахунок ґрунтується на реальних банківських операціях відповідача.

З урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем кредитних коштів та інформації про належність відповідачу платіжної картки, підтвердження зарахування грошових коштів саме на картку відповідача, та те що надані позивачем документи, які засвідчують укладення кредитного договору між відповідачем та ТОВ «Мілоан» не містять погодження напрямку перерахування коштів, номеру розрахункового або карткового рахунку, на який необхідно було зарахувати кредитні кошти, суд доходить висновку про не доведеність позовних вимог.

За таких умов у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь банку в порядку повернення кредиту будь-яких коштів. З урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем кредитних коштів, суд висновує про недоведеність позовних вимог та відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 4301868 від 09 квітня 2021 року в повному обсязі.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові із вищезазначених підстав, суд не надає оцінку іншим доводам відповідача, у тому числі щодо неправильності здійснення розрахунку заборгованості та нарахування відсотків.

Щодо розподілу судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України. Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу відшкодуванню не підлягають, такі витрати суд покладає на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок № 1, корпус № 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Бобко