Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №644/4120/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Баронін Д. Б.

Справа № 644/4120/26

Провадження № 2/644/3639/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Нестеренко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1.Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» звернулося до Індустріального районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступне.

28.01.2020 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №491019186. Після цього, 17.05.2021 АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» уклали Договір факторингу № 2, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №491019186 від 28.01.2020 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс».

Після цього, 18.05.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали Договір факторингу № 18-05/21, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №491019186 від 28.01.2020 перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».

Після цього, 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» уклали Договір про відступлення прав вимог № 10-01/23, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №491019186 від 28.01.2020 перейшло до ТОВ «Коллект центр».

ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за договором №491019186 від 28.01.2020 в загальному розмірі 15334,38 грн., яка складається з наступного: 9250,37 грн. заборгованість по кредиту, 5916,25 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 148 грн. інфляційні збитки, 19,76 грн. в якості 3% річних.

Враховуючи вищевикладене позивач просить стягнути заборгованість з відповідача на його користь в загальному розмірі 15334,38 грн.

1.2. В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи відповідач повідомлявся належним чином, відзиву на позов або заяви про розгляд справи без його участі не надав.

1.3. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв`язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Судом встановлено, що 28.01.2020 ОСОБА_1 була підписана оферта на укладення угоди про надання кредиту № 491019186. Відповідно до умов оферти ОСОБА_1 запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти з ним угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для укладення цієї угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

Оферта містить умови споживчого кредиту: тип кредиту «кредит готівкою», сума кредиту 9250,37 грн, процентна ставка 32 % річних, тип ставки - фіксована, строк кредиту 24 місяців. Дата повернення кредиту 29.01.2022.

У оферті вказано, що підпис Позичальника на цьому Договорі свідчить про отримання ним всієї інформації про умови кредитування, та про те, що Акцепт пропозиції він отримав.

Крім того, 28.01.2020 ОСОБА_1 підписав Анкету-Заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Підписуючи цей акцепт ОСОБА_1 підтвердив акцепт Публічної пропозиції та укладення договору між ним та АТ «Альфа Банк», на умовах, що викладені в Публічній пропозиції та Додатках до Договору, що розміщена на веб-сайті Банку.

ОСОБА_1 29.01.2020 підписав також графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту.

2.2. 17.05.2021 було укладено договір факторингу №2 відповідно до якого АТ "АЛЬФА-БАНК" відступило на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників.

Згідно п. 2.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтові Право Вимоги до Боржників (які надалі, в залежності від контексту. іменуються «Боржники» або «Боржник») за договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1-1 до Договору, що додається до даного Договору на паперовому носії.

Відповідно до п. 2.3. договору право вимоги вважається відступленим фактору з дати повної оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2. договору. В дату здійснення повної оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2. договору сторони підписують акт приймання-передачі реєстру боржників за формою встановленої в додатку №2 до цього договору.

Відповідно до додатку 1-1 до договору факторингу №2 від 17.05.2021 ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 у розмірі 13090,49 грн. за договором №491019186 від 28.01.2020 з яких: 9250,37 грн. - сума наданого кредиту, 3840,12 грн. - заборгованість за процентами.

2.3. 18.05.2021 між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 18-05/21.

Згідно п. 2.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтові Право Вимоги до Боржників (які надалі, в залежності від контексту. іменуються «Боржники» або «Боржник») за договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1-1 до Договору, що додається до даного Договору на паперовому носії.

Відповідно до п. 2.3. договору права вимоги вважаються відступленим фактору з дати підписання сторонами акту-приймання передачі реєстру боржників за формою встановленої в додатку №2 договору.

Відповідно до додатку 1-1 до договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 у розмірі 13090,49 грн. за договором №491019186 від 28.01.2020 з яких: 9250,37 грн. - сума наданого кредиту, 3840,12 грн. - заборгованість за процентами.

2.4. 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення прав вимог № 10-01/23.

Згідно п. 2.1 Договору первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах визначених цим договором права вимоги первісного кредитору до боржників, зазначених у додатку №1 та додатку №3 цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків та інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за договорами позики з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надані за текстом – Прав вимог, новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та порядку визначеному цим договором.

Відповідно до п. 5.2. договору права вимоги вважаються відступленим первісним кредитором та набутими новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому вигляді.

Відповідно до додатку №3 до договору про відступлення прав вимог № 10-01/23 від 10.01.2023 ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 у розмірі 15334,38 грн., з яких 9250,37 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 5916,25 грн. - нараховані відсотки, 167,76 грн. – заборгованість за порушення зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України.

2.5. Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023 заборгованість за договором №491019186 від 28.01.2020 становить 15334,38 грн., з яких 9250,37 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 3840,12 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 2076,13 грн. - нараховані відсотки, 148 грн. – інфляційні збитки, 19,76 грн. – нараховані 3% річних.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект Центр», загальна заборгованість за договором станом на 17.03.2026 становить 15334,38 грн., з яких 9250,37 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 5916,25 грн. - нараховані відсотки, 148 грн. – інфляційні збитки, 19,76 грн. – нараховані 3% річних.

Зі змісту виписки по рахунку ОСОБА_1 в АТ «Сенс Банк» видно, що він 29.01.2020 отримав суму кредиту в розмірі 9250,37 грн.

3. Релевантні джерела права

3.1. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

3.2. За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

3.3. У п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, яка була чинною протягом 2022 року, коли здійснювалося нарахування відповідачу трьох відсотків річних та інфляційних втрат, вказано, що у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

3.4. В постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18 зроблено правовий висновок про те, що враховуючи положення частини другої статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

4.Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Перш за все, суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних (позикових) правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу між первісним кредитором, наступними кредиторами та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту чи позики боржнику та неповернення кредиту чи позики боржником).

4.2. Суд вважає, що позивачем підтверджено укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, факт видачі кредиту, а також підтверджено наступне укладення договорів факторингу між первісним кредитором, його наступниками та позивачем щодо спірного договору.

Доказів на користь того, що відповідачем було погашено суму заборгованості, до суду надано не було. Договір кредиту у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.

Отже, існують підстави для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №491019186 від 28.01.2020 у загальному розмірі 15166,62 грн. (9250,37 грн. тіло кредиту, 5916,25 грн. проценти).

Стосовно інфляційних збитків у розмірі 148 грн. та 3 % річних у розмірі 19,76 грн. суд зазначає, що вказані суми не підлягають стягненню з відповідача, оскільки згідно з наданими до суду розрахунками вони були нараховані у січні та лютому 2022 року. Ці суми не є сумою відсотків за користування кредитом, а у відповідності до норм ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення виконання кредитного зобов`язання. Ці суми не підлягають стягненню з відповідача в силу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, яка була чинною станом на час виконання та укладення спірного кредитного договору).

4.3. Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та частково обґрунтованими, а тому суд вважає, що позов про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню на суму 15166,62 грн. У задоволенні іншої частини вимог слід відмовити.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 06.04.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково (98,90%), суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 2633,11 грн. (2662,40 х 0,9890) грн.

5.2. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

01.07.2024 між Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістант» та ТОВ «Коллект Центр» (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №01-07/2024. Строк дії договору безстроковий (п. 7.1).

Адвокатське об`єднання зобов`язується надати правничу допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених Договором (п. 1.1).

Обсяг повноважень адвокатського об`єднання визначений у п. 2.1 Договору.

Вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору (п.4.1)

Позивач просить стягнути з відповідача 9000 грн. понесених ним витрат на правову допомогу, на підтвердження чого надає заявку на надання юридичної допомоги №1400 від 02.02.2026, за якою погодженою сторонами є юридична допомога у виді:

- надання усної консультації, тривалістю 2 год. ціною 1500 грн. за одну годину та загальною вартістю 3000 грн.;

- складання позовної заяви про стягнення боргу, тривалістю 2 год. ціною 3000 грн. за одну год. та загальною вартістю 6000 грн.

Клієнтом та адвокатським об`єднанням підписано витяг з Акту №19 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026, за яким сторони підтверджують, що адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв наступну правову допомогу:

1) надання усної консультації, тривалістю 2 год. ціною 1500 грн. за одну годину та загальною вартістю 3000 грн.;

2) складання позовної заяви про стягнення боргу, тривалістю 2 год. ціною 3000 грн. за одну год. та загальною вартістю 6000 грн.

Загальна вартість наданих послуг 9000 грн.

Всі вказані у акті роботи входять до обсягу правової допомоги по цій справі. Однак, розмір витрат на правову допомогу не відповідає критерію пропорційності, враховуючи невисоку складність цієї справи. На думку суду, пропорційним розміром таких витрат є сума в розмірі 3000 грн.

Враховуючи вищевказані обставини та факт задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму в розмірі 3000 грн. в порядку відшкодування витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання в якості ВПО: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за Договором № 491019186 від 28.01.2020 у розмірі 15166,62 грн. яка складається з наступного: 9250,37 грн. сума заборгованості за наданим кредитом, 5916,25 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання в якості ВПО: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) витрати по сплаті судового збору в сумі 2633,11 грн. та витрати на отримання правової допомоги в сумі 3000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Денис БАРОНІН