Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №629/8861/25 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/8861/25

Номер провадження 2-о/629/31/26

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2026 року м.Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді - Мицик С.А., присяжних – Кишковарової Ю.В., Шевченко І.М., за участю секретаря судового засідання – Воєводіної О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , заінтересовані особи Лозівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про оголошення фізичної особи померлою,-

встановив:

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про оголошення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії РФ проти України. В обґрунтування заяви зазначив, що заявниця є матір`ю загиблого, після початку збройної агресії її син був мобілізований та проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 . Сповіщенням сім`ї від 24.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 сповістив заявницю про те, що її син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 18 січня 2025 року близько 22:00 в районі н.п. Дар?їно Курської області під час виконання бойового завдання при виконанні службових обов?язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України, виконуючи бойове завдання під час оборонних дій. Актом службового розслідування, затвердженого 27.05.2025р. командиром військової частини НОМЕР_1 , встановлено, що 18.01.2025р. приблизно о 22:00 год., виконуючи бойове завдання командира військової частини НОМЕР_1 №270 дск від 18.01.2025р., під час мінометного обстрілу в районі н.п. Дар?їно, було втрачено зв?язок та візуальний контакт з військовослужбовцями, в тому числі з ОСОБА_1 . Подальша доля та стан вказаних військовослужбовців невідомі. За наслідками завершення військовою частиною НОМЕР_1 службового розслідування ОСОБА_1 вважається таким, що зник безвісти 18.01.2025 року. 28.01.2025р. заявниця звернулась із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом зникнення безвісти її сина ОСОБА_1 та були внесені відомості до ЄРДР за №12025221180000141. Зауважив, що син заявниці жодного разу їй не зателефонував, не написав листа, не повідомляв іншим способам про місце свого перебування. Всі інші способи встановити його місце знаходження результатів не дали.

Заявниця та її представник в судове засідання не з`явились, представник надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, заяву підтримав та просив задовольнити.

Представники заінтересованих осіб Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явились, надали письмові пояснення, за змістом яких просили прийняти рішення в межах чинного законодавства, що не суперечить інтересам обороноздатності України в умовах введеного на території України воєнного стану.

Представники інших заінтересованих осіб в судове засідання не з`явились, належним чином були повідомлені про час та місце судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , що пітверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.6).

Сповіщенням сім`ї від 24.01.2025р. ІНФОРМАЦІЯ_3 сповістив заявницю про те, що її син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 18 січня 2025 року близько 22:00 год. в районі н.п. Дар?їно Курської області під час виконання бойового завдання при виконанні службових обов?язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України, виконуючи бойове завдання під час оборонних дій (а.с.9).

З копії акту службового розслідування, затвердженого 27.05.2025 року командиром військової частини НОМЕР_1 , вбачається, що 18.01.2025р. приблизно о 22:00 год., виконуючи бойове завдання командира військової частини НОМЕР_1 №270 дск від 18.01.2025р., під час мінометного обстрілу в районі н.п. Дар?їно, було втрачено зв?язок та візуальний контакт з військовослужбовцями, в тому числі з ОСОБА_1 . Подальша доля та стан вказаних військовослужбовців невідомі. За наслідками завершення військовою частиною НОМЕР_1 службового розслідування ОСОБА_1 вважається таким, що зник безвісти 18.01.2025 року.

29.01.2025 року за заявою ОСОБА_1 за фактом зникнення безвісті сина ОСОБА_1 ВП №1 Харківського районного управління поліції №2 ГУ НП в Харківській області внесені відомості до ЄРДР за номером 12025221180000141 з правової кваліфікацією за ч.1 ст.115 КК України (а.с.15).

Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Суд зазначає, що з урахуванням конкретних обставин справи оголошення фізичної особи померлою можливе після спливу шести місяців від дня закінчення воєнних дій.

У своїй постанові від 11 грудня 2024 року у справі 755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії проти України залежить виникнення та реалізація спадкових прав, а також особистих майнових та немайнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Обраний заявником спосіб захисту відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 28.02.2024 у справі № 506/358/22, від 13.03.2024 у справі №204/7924/23, де Верховний Суд дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Таким чином, докази, які долучені до заяви про оголошення фізичної особи померлою, не містять жодних суперечностей щодо обставин зникнення військовослужбовця ОСОБА_1 , дають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть під час виконання бойового завдання.

З урахуванням приписів статті 46 ЦК України, суд приходить до висновку про те, що встановлені фактичні обставини з достатньою вірогідністю підтверджують загибель під час виконання бойового завдання у вказаному районі воєнних (бойових) дій сина заявниці, та існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, для оголошення ОСОБА_1 загиблим (померлим) під час виконання військового обов`язку із захисту Батьківщини від дня вірогідної смерті.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 76, 77, 260, 263, 271, 293, 294, 306-308,315 ЦПК України, суд –

вирішив:

Заяву - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим в період проходження військової служби в зоні бойових дій під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил РФ. Датою смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 . Місцем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати н.п. Дар`їно Курської області РФ.

Роз`яснити заявникові, що згідно ст. 309 ЦПК України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою. Копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.А. Мицик

Присяжні: І.М. Шевченко

Ю.В. Кишковарова