Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №215/9315/25 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/9315/25

2/215/1332/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

у складі: головуючого - судді Лиходєдова А.В.

при секретарі Маняхіній А.О.

згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження), без повідомлення учасників процесу, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 р. позивач звернулася до суду зі вказаним позовом, та просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх його доходів на своє утримання, посилаючись на те, що з нею проживає їхній син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відповідач не надає їй матеріальної допомоги.

Ухвалою від 11.12.2025 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи було визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача – адвокат Щербачов А.П. надав до суду відзив в якому зазначив, що шлюб між позивачем та відповідачем не розірваний. Відповідач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Твердження позивача про «розпад» сім`ї не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки відповідач здійснює усі можливі від нього дії для збереження шлюбу. Відповідач регулярно надсилає кошти на картковий рахунок позивача на її забезпечення та дитини, купує одяг та інші необхідні речі для дитини, продукти харчування, ліки, що підтверджується роздруківками платіжних інструкцій та чеками. Крім цього, відповідач надавав позивачу кошти особисто, власноруч. Тобто, відповідач належним чином виконував та має намір в подальшому виконувати обов`язок щодо утримання, матеріального забезпечення дружини та їх дитини та заперечує проти твердження позивача про незначний розмір коштів, який ним надається. Відповідач виходить з власних можливостей, а саме тієї оплати яку отримує під час проходження військової служби. Також слід враховувати, що матеріальне забезпечення військовослужбовця часом здійснюється не в повній мірі, тому відповідач змушений за власні кошти здійснювати придбання ліків, теплого одягу, пального та інших побутових речей для належного існування та виконання військового обов`язку. Крім того, в письмових поясненнях на відповідь позивача на письмові заперечення, представник відповідача зазначив, що по даній справі відповідачем доведено належними та допустимими доказами, а позивачем не спростовано факт матеріального забезпечення відповідачем позивача.

В тексті відзиву на позов представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, а в тексті письмових пояснень на відповідь позивача на відзив просив позов задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача 1/6 частину від його доходу.

Позивач надала відповідь на відзив на позовну заяву, в якій вказала, що відповідачем не надано доказу, який би підтверджував його скрутне матеріальне становище, або те, що стягнення 1/4 частини його доходу поставить його у скрутне становище. Також, надані відповідачем копії платіжних інструкцій підтверджують, що перекази коштів здійснюються не постійно, а періодично, зокрема у квітні, травні, червні, вересні, жовтні та грудні 2025 р.. Перекази від 10.09.2025 р. та 08.10.2025 р., здійсненні відповідачем ще до припинення спільного проживання та до звернення до суду з відповідним позовом. Відповідач вказує про те, що належним чином виконує та має намір в подальшому також виконувати обов`язок щодо матеріального утримання дружини та дитині, тому йому ніщо не заважатиме так само і надалі виконувати свій обов`язок з утримання дружини, але вже у формі регулярних обов`язкових виплат. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини. Можливість отримання аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина до досягнення нею трьох років, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі та є батьками малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання виникає незалежно від того, чи працює дружина, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно із положеннями ч. 4 ст. 84 СК України, право дружини на утримання існує незалежно від факту спільного проживання подружжя та збереження шлюбних відносин.

Суд також критично крім цього оцінює доводи сторони відповідача про належне виконання ним обов`язку щодо утримання позивача, оскільки надані відповідачем копії платіжних інструкцій та чеків підтверджують лише періодичне надання грошових коштів та придбання окремих речей і не свідчать про систематичне та достатнє матеріальне забезпечення позивача.

При цьому, сам факт надання відповідачем певної матеріальної допомоги не позбавляє позивача права на судовий захист та визначення розміру аліментів у встановленому законом порядку.

Судом також враховано, що відповідач є працездатною особою, проходить військову службу та отримує грошове забезпечення, а тому має реальну можливість надавати матеріальну допомогу дружині.

Посилання відповідача на додаткові витрати, пов`язані із проходженням військової служби, необхідністю придбання одягу, ліків, пального та інших речей, не спростовують його обов`язку щодо утримання дружини, з якою проживає малолітня дитина, та не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, який прохає стягнути позивач.

Суд враховує, що у письмових поясненнях представник відповідача фактично визнав позовні вимоги частково та просив стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу). Разом з тим, суд не вбачає підстав для визначення розміру аліментів саме у зазначеному розмірі, тобто в розмірі 1/6 частини..

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує вік дитини, фактичне проживання малолітньої дитини разом із позивачем, здійснення нею постійного догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що обмежує можливість позивача працювати та отримувати самостійний дохід.

Доказів, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі, матеріали справи не містять. Натомість відповідач є працездатним, має постійне джерело доходу, а тому визначення розміру аліментів у частці 1/4 від усіх видів його заробітку (доходу) є співмірним, справедливим та таким, що відповідає інтересам сторін.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на її утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.

На підставі викладеного, ст. ст. 75, 79, 80, 84 СК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Стягувати аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ), на користь ОСОБА_1 (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_3 ) на її утримання в розмірі 1/4 частини його доходів, починаючи з 05.12.2025 року, щомісячно, до досягнення 3-х років сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп..

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-и денний строк з дня складення його повного тексту.

В частині стягнення аліментів в розмірі місячного платежу підлягає негайному виконанню.

Повний текст рішення складено 19.05.2026 р..

Суддя: