Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №183/8201/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/8201/25

№ 2-о/183/76/26

19 травня 2026 року м.Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання - Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - приватний нотаріус Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Наталія Володимирівна, про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року заявниця, в інтересах якої діє представник - адвокат Калініченко В.М., звернулася до суду із заявою, яку в подальшому уточнила та просить встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме в період з 1982 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заяви заявниця посилається на те, що з 1982 року вона спільно проживала без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 . Незважаючи на відсутність реєстрації шлюбу, вони вели спільне господарство та проживали однією сім`єю. В 2004 році вони скористались своїм правом на приватизацію майна та отримали свідоцтво про право власності на житло серії ААБ № 0592 від 05.11.2004.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер. З 1982 року по день смерті останній був зареєстрований разом із заявницею за адресою: АДРЕСА_1 . Як єдиний член сім`ї, заявниця звернулась до приватного нотаріуса Ріхтер Н.В. з заявою про оформлення спадкових прав. Проте, листом нотаріуса від 28.06.2025 їй було відмовлено в оформленні спадкових прав на належне спадкодавцю майно, оскільки нею не представлено документи, що стверджують факт родинних відносин зі спадкодавцем. Встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне їй для реалізації своїх спадкових справ, тому звернулася до суду з даною заявою.

Ухвалою судді від 18.08.2025 провадження по справі відкрито, призначено розгляд справи за правилами окремого провадження.

Ухвалою суду від 01.10.2025 витребувано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні представник заявниці заяву про встановлення факту підтримала та просила задовольнити, посилаючись на обставини викладені в заяві.

Заінтересована особа - приватний нотаріус Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Наталія Володимирівна у судове засідання не з`явилася, надіславши заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с.32).

Суд, вислухавши пояснення представника заявниці, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с-щі Губиниха Самарівського району Дніпропетровської області помер ОСОБА_2 (а.с.8).

Після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Н.В. заведено спадкову справу №6/2025 (номер у спадковому реєстрі 73490021) (а.с.44).

З матеріалів спадкової справи, вбачається, що 09.01.2025 ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , у якій зазначила, що спадкодавець доводився їй співмешканцем (а.с.41). Відомості про інших спадкоємців у матеріалах спадкової справи відсутні.

Листом нотаріуса від 28.06.2025 заявниці відмовлено в оформленні спадкових прав на належне спадкодавцю майно - частку квартири АДРЕСА_2 , оскільки нею не представлено документи, що стверджують факт родинних відносин зі спадкодавцем (а.с.24).

Згідно з наявними в спадковій справі довідками Відділу ЦНАП Губиниської селищної ради від 10.01.2025 щодо місця реєстрації спадкодавця та зареєстрованих на момент його смерті складу осіб, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , період реєстрації: 18.11.1982-30.08.2024; на день смерті померлий проживав з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка також зареєстрована за вказаною адресою з 01.06.1981 по теперішній час (а.с.49).

З наданих заявницею письмових доказів вбачається, що вона та ОСОБА_2 у 2004 році шляхом приватизації набули у власність нерухоме майно: квартиру, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.52), що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло Серїі ААБ № 0592 від 05.11.2004 та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.11.2004, з якого убачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками вказаної квартири, форма власності: приватна спільна сумісна (а.с.52, 52 зворот.).

Домовою книгою для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_3 , яка була розпочата в грудні 2004 року також підтверджується, що заявниця та спадкодавець ОСОБА_2 зареєстровані в даній квартирі та являються співвласниками квартири (а.с.9-19).

Спільне проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем більше ніж п`ять років в одній квартирі підтверджується показами свідків.

Так, свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні надала пояснення про те, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 проживали однією сім`єю як чоловік і дружина, яких вона знає з 1979 року. Вони, як і цей свідок працювали у школі. ОСОБА_5 помер влітку два роки тому, з ним проживала ОСОБА_4 . В них були спільні бюджет, побут, вони спільно обробляли землю, свідок бувала в них вдома.

Свідок ОСОБА_6 свідчила суду про те, що ОСОБА_4 була її першою вчителькою, знає останню і ОСОБА_2 з початкових класів з 1990 років, і вже тоді вона знала, що чоловіком заявниці є ОСОБА_2 . Бувала в них вдома. Вони проживали разом, мали спільний побут, в них була дача, яку вони разом обробляли. До останнього дня ОСОБА_7 , вони жили разом. В 2005 році якийсь час з ними проживала донька ОСОБА_8 , чи були у ОСОБА_7 свої діти свідку не відомо.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Згідно зі ст.3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

За змістом ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.

У п. 21 вищевказаної Постанови вказано, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини, і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також: інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 зазначила, що за загальним правилом дія актів цивільного законодавства в часі має футороспективний характер, тобто спрямована на майбутнє. У зв`язку з чим акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; із загального правила про застосування актів цивільного законодавства до спадкових відносин, що виникають з моменту відкриття спадщини, абзацом 1 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачається виняток і допускається застосування ЦК України до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання ним чинності. Відповідно, п`ятирічний строк, передбачений статтею 1264 ЦК України, повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, у тому числі до набрання чинності цим Кодексом. ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності (пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

На підставі досліджених у судовому засіданні доказів судом установлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, вели господарство, мали спільний бюджет.

Факт про встановлення якого просить заявниця має для неї юридичне значення, оскільки дає право на спадкування після смерті ОСОБА_2 .

Дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява обґрунтована, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 315, 319, 352-354 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 1982 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа - приватний нотаріус Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Наталія Володимирівна, адреса: АДРЕСА_4 .

Повне судове рішення складено і підписано 19 травня 2026 року .

Суддя Оладенко О.С.