Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №490/10761/25 — Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/1556/2026 Справа № 490/10761/25

Центральний районний суд м. Миколаєва

__________________________________________________________________________

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року місто Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., за участю секретаря судового засідання Могила Д.І., без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про виділ у натурі майна, що є у спільній частковій власності,-

ВСТАНОВИВ:

26.12.2025 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що є співвласником 39/150 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке в ціломускладається з житлового будинку Літ. «А» загальною площею 138,5 кв.м., житловою площею 77,9 кв.м., господарських будівель та споруд Літ. «Е» - ванна, огорожа №4, ворота №7, ганок з козирком №11, замощення №І.

Висновком КП ММБТІ від 20.05.2024 року визначено, що виділити у натурі майно ОСОБА_1 технічно можливо, оскільки її частка відокремлена, має окремий вихід.

У вересні 2025 року позивач звернулась до державного реєстратора щодо реєстрації окремої адреси на належні йому житлові приміщення, але в усному порядку було повідомлено що відповідно до п. 56 Постанови КМУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 року №1127 для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються: 1) договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду; 2) документи, передбачені пунктом 54 цього Порядку, крім документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або виділу в натурі частки.

Позивач вказує, що можливості укласти нотаріальний договір про поділ майна, що є у спільній частковій власності, можливості немає оскільки відповідачі ухиляються від його укладання, що змусило її звернутися до суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Гуденко О.А.

Ухвалою Центрального районного суду від 26.12.2025 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду суддею Гуденко О.А. та відкрито провадження по справі.

Ухвалою Центрального районного суду від 17.02.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явився, представник позивача надав заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідачі повідомлялися належним чином, відзив не подали.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є співвласником 39/150 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.05.1985 року р№3-1626, Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.09.2003 року р№1-1883, Договору купівлі-продажу р№5-131 від 22.02.2007.

Іншими співвласниками домолодіння є ОСОБА_3 , - 25/100 часток, ОСОБА_2 , - 25/100 часток. Співвласнику ОСОБА_4 , якій належить 24/100 часток, згідно рішення виконкому ММР від 20.08.2008 року надано нову адресу АДРЕСА_2 .

В цілому домоволодіння складається з житлового будинку Літ. «А» загальною площею 138,5 кв.м., житловою площею 77,9 кв.м., господарських будівель та споруд Літ. «Е» - ванна, огорожа №4, ворота №7, ганок з козирком №11, замощення №І.

Висновком КП ММБТІ від 20.05.2024 року визначено, що виділити у натурі 39/150 часток вказаного домолодіння технічно можливо, оскільки за технічними показниками частка відокремлена, має окремий вихід.

Висновком судового експерта Лесків С.А. №125-0071/1 від 19.01.2026 р. визначено, що виділити у натурі майна ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.05.1985 року р№3-1626, Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.09.2003 року р№1-1883, Договору купівлі-продажу р№5-131 від 22.02.2007 року 39/150 часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 технічно можливо.

Згідно із ч. 1 ст. 356 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного із них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна,що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

У разі виділу співвласникам у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно Висновку №125-0071/1 судової будівельно-технічної експертизи від 04.11.2024 року складений судовим експертом РТПП Лесків С.А. вбачається, що у користування співвласника ОСОБА_1 з часткою 39/150, можливо виділити згідно Першого варіанту, який наближений до ідеальної частки смпіввласника з урахуванням порядку, що склався: літ. А – 1-ноповерховий житловий будинок з прибудовами літ. «А1, а’» – 1917р. побудови - у складі приміщень: 1-2- коридор пл. 4,8 кв.м., 1-2 - кухня пл. 8,7 кв.м., 1-3 - житлова пл. 12,5 кв.м, 1-4 – житлова пл. 10,9 кв.м., 1-5 – шафа вбудована пл. 0,4 кв.м., частин 3-1 – коридор пл. 1,7 кв.м., частина 3-2 – кладова пл. 3,6 кв.м., господарські будівлі та споруди Літ. «Е» - ванна пл. 4,5 кв.м., 1/3 частина Літ. №І - замощення, частина АДРЕСА_3 – ганок з козирком, 39/150 частини №4 - огорожа, 1/3 частина №7 - ворота, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Сума грошової компенсації за розбіжності в ідеальної ачстки у співвласника ОСОБА_1 експертом не розраховувалася, оскільки виникла в результаті виділу в окрему адресу АДРЕСА_2 співвласника ОСОБА_5 .

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно ч. 1, ч. 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 355 ЦК України - майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток житлового будинку, що є спільною частковою власністю, судам належать мати на увазі, що виходячи зі змісту ст. 115 ЦК України, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також маже мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

При цьому, для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно, за загальним правилом, розміру його частки у праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність і особа стає власником виокремленого майна.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними, а позов таким що підлягає задоволенню та виділу в натурі у користування позивачу згідно належної частки 39/150 та згідно Висновку №125-0071/1 судової будівельно-технічної експертизи від 19.01.2026 року - оскільки запропонований варіант є наближеним до ідеальної частки співвасника, не порушує прав та законних інтересів інших співвласників, є відокремленою частиною житлового будинку та не потребує додаткових переобладнань.

Відповідно ст. 141 ЦПК Украни, судові витрати сплачені при подачі позову.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про виділ в натурі частки із майна, що є в спільній власност - задовольнити.

Виділити в натурі 39/150 часток із майна що є у спільній частковій власності, виділивши у власність ОСОБА_1 у літ. А – 1-ноповерховому житловому будинку з прибудовами літ. «А1, а’» приміщення:1-2- коридор пл. 4,8 кв.м., 1-2 - кухня пл. 8,7 кв.м., 1-3 - житлова пл. 12,5 кв.м, 1-4 – житлова пл. 10,9 кв.м., 1-5 – шафа вбудована пл. 0,4., частина 3-1 – коридор пл. 1,7 кв.м., частина 3-2 – кладова пл. 3,6 кв.м., господарські будівлі та споруди Літ. «Е» - ванна пл. 4,5 кв.м., 1/3 частина Літ. №І - замощення, частина АДРЕСА_3 – ганок з козирком, 39/150 частини №4 - огорожа, 1/3 частина №7 - ворота, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Гуденко О.А.