Вирок від 18 травня 2026 р. у справі №475/1441/25 — Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/1441/25

Провадження № 1-кп/475/109/26

Провадження слідчих органів № 2025 15 221 0000190

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 р.с-ще Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, с-ща. Доманівка кримінальне провадження дані про яке 10 листопада 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152210000190 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Вознесенськ, Миколаївської області, громадянина України, з середньою базовою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, депутатом будь-яких рад не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,

за участю учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2025 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 в порушення порядку визначеного Законами України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи на меті злочинний умисел, направлений на незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту, знаходячись на околиці с. Прибужжя (Прибузька ТГ) Вознесенського району Миколаївської області (приблизні координати 47.6751503,31.2349550), більш точного місця не встановлено, зірвав дикоростучу рослину роду коноплі, яка самостійно насіялась, для власних потреб, без мети збуту, тим самим незаконно придбав наркотичний засіб — канабіс.

Після чого, придбаний наркотичний засіб - канабіс, ОСОБА_3 переніс до підсобного приміщення, що на знаходиться на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де забезпечив належні умови для висушування та часткового подрібнення вказаних рослин, таким чином незаконно виготовивши наркотичний засіб - канабіс, почав зберігати його в одній з кімнат житлового будинку за вказаною адресою у невстановленій досудовим розслідуванням кількості, але не менше ніж 7,903 г., без мети збуту, до 18.11.2025 року.

В процесі вживання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - «канабісу» шляхом паління, на поверхнях використовуваних ОСОБА_3 для вживання «канабісу» предметів було утворено (тим самим - ним незаконно виготовлено) нашарування наркотичного засобу, обіг якого обмежено - «екстракт канабісу», масою в перерахунку на висушену речовину не менше як 0,3330 г., який ОСОБА_3 незаконно зберігав в одній із кімнат житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , для особистого вживання, без мети збуту, до моменту проведення санкціонованого обшуку - 18.11.2025 року.

18.11.2025 року у ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції виявлено та вилучено суху речовину рослинного походження темно-зеленого кольору, яка є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів обіг яких обмежено, загальна маса якого у перерахунку на висушену речовину становить - 7,903 г, що відповідно до наказу МОЗ №188 від 01.08.2000р. про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, обіг яких обмежено, являється невеликим розміром, та 2 частини полімерних пляшок та 2 металевих предмета з нашаруванням екстракту канабісу, який відноситься до наркотичних засобів обіг яких обмежено, загальна маса якого у перерахунку на висушену речовину становить - 0,3330 г, що відповідно до наказу МОЗ №188 від 01.08.2000р. про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, обіг яких обмежено, являється невеликим розміром.

Відповідно до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» в редакції від 22 грудня 2006 року (зі змінами) та Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» зі змінами та доповненнями, канабіс, смола канабісу, екстракти і настойки канабісу (таблиця №1, список №1) віднесені до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.

За таких обставин, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту.

Прокурор підтримала обвинувачення в повному обсязі за ч. 1 ст. 309 КК України, вважаючи, що всіма поданими доказами винуватість ОСОБА_3 у вчиненні даного кримінального правопорушення доведеною. Також, вказав, що обвинуваченому слід надати можливість стати на шлях виправлення, вважає за можливе обрати обвинуваченому покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 309 КК України, у виді пробаційного нагляду, оскільки його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. Також прокурор звернулася з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку провадження передбаченого ч. 3 ст. 349 КПК України.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, підтвердивши та пояснивши про обставини, викладені в обвинувальному акті. При призначенні покарання просить не позбавляти його волі, оскільки він усвідомив власну протиправну поведінку, став на шлях виправлення та в майбутньому вчиняти подібного не буде. Показав, що незаконно придбав, виготовляв та зберігав вдома наркотичні засоби для власного споживання, без їх мети збуту.Також зазначив, що він перебуває в цивільному шлюбі та бажає створити повноцінну сім`ю, що є не сумісне з вживанням психотропних речовин, а також змінив ставлення до алкоголю та негативно ставиться до шкідливих звичок. Окрім того, у випадку призначення покарання просив не обмежувати його волю, а також не призначати йому штраф, який він не в змозі сплатити оскільки в даний час має лише мінливі тимчасові підробітки та в пошуках постійної роботи.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду. Не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , а також стосуються речових доказів та судових витрат. При цьому суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту цих обставин, з`ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особистість обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, при викладених в обвинувальному акті обставинах, доведена повністю та кваліфікує його дії: за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд виходить із того, що відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, у відповідності до вимог статті 65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин, який згідно статті 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків.

Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання належать як зазначені, так і не зазначені в законі, але встановлені судом за конкретною справою об`єктивні та суб`єктивні чинники, що не є ознаками конкретного складу злочину і не впливають на його кваліфікацію, проте свідчать про занижений ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння і (або) особи винного і тим самим надають суду право для пом`якшення покарання.

Щире каяття це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.01.2024 у справі №283/2169/19, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття – це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає у розшуку майна здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об`єктивно підтверджують щире каяття особи.

Крім того, системний аналіз кримінального закону свідчить, що щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, як до внесення відомостей до ЄРКП (наприклад, при з`явленні із зізнанням), так і після їх внесення, на досудовому розслідуванні або під час розгляду справи у суді. Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом`якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, головне встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість каяття.

Тож, при встановленні обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд враховує, що у судовому засіданні останній свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно з положеннями ч. 1 ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує особу винного, який в силу ст. 89 КК України раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеристеризується посередньо. Відомостей щодо перебування обвинуваченого на обліках у лікарів психіатра та нарколога, зловживання ним алкогольними напоями чи наркотичними засобами не має.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючої обставини і вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо, шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 309 КК України у вигляді пробаційного нагляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства

Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду обов`язки, передбачені ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України.

Визначене покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, – воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи "Бакланов проти Росії" від 09.06.2005, "Фрізен проти Росії" від 24.03.2005, "Ісмайлова проти Росії" від 29.11.2007).

Запобіжний захід щодо обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався, підстави для його обрання судом наразі також відсутні, оскільки він дотримується вимог КПК України щодо процесуальної поведінки. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Таким чином, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави процесуальні витрати за проведення Миколаївським науково дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України експертизи у сумі 4902,70 грн.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Виконання покарання у виді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити засудженому наслідки ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду – притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 389 КК України.

На підставі ч. 9 ст. 100 КПК України, після набрання вироком законної сили, речові докази:

-два фрагменти полімерних пляшок та два металевих предмети з нашаруванням екстракту канабісу об`ємом 0,2713 г, які поміщено до сейф-пакету №WAR16200111 та що знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області – знищити;

-речовину рослинного походження - канабіс загальною масою 7,662 г, яку поміщено до сейф-пакету CRI1164321 та знаходяться на зберіганні у кімнати зберігання речових доказів ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області – знищити.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в користь держави процесуальні витрати за проведення Миколаївським науково дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України експертиз матеріалів, речовин та виробів, за проведення експертизи №СЕ-19/115-25/19295-НЗПРАП від 28.11.2025 р. на суму 1782,80 грн., за проведення експертизи №СЕ-19/115-25/19293-НЗПРАП від 05.12.2025 р. на суму 3119,90 грн., а всього стягнути в користь держави 4902 (чотири тисячі дев`ятсот дві) гривні 70 копійок.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду через Доманівський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_5