Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №203/3321/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/3321/26

Провадження №3/0203/614/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Дніпро

Суддя Центрального районного суду міста Дніпра Качаленко Г.В., розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

22.03.2026 року о 23:42 годині в м. Дніпро по вул.Княгині Ольги, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Daewoo Nexia» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Судом вжито заходів щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, місце та час судового засідання за адресою його проживання. Разом з цим, особа яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, з невідомих причин. Судові виклики повернені на адресу суду без вручення адресату, у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Тому враховуючи, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, повідомлена належним чином про розгляд справи, не вжила заходів для явки до суду, вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, тож з огляду на вказане, суд визнає причини неявки особи в судове засідання неповажними, тому справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідив матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Згідно з п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналізуючи викладене, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 621732 від 23.03.2026, рапортом Інспектора чергового ВЧС Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області від 23.03.2026 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.03.2026 року; матеріалами відеозапису, який є додатком до протоколу серії ЕПР1 № 621732 від 23.03.2026, згідно з яким поліцейські спілкуються з ОСОБА_1 який перебуває в автомобілі на місці водія. З розмови зрозуміло, що за наявною інформацією з баз даних встановлено, що на розгляді в суді перебуває протокол про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, складеного на підставі позитивного висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. (23:49) Поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про виявлення у нього ознак наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей) та пропонує пройти медичний огляд у встановленому законом порядку. Водій зауважує, що вже проходив тест на виявлення стану сп`яніння, однак результатів з собою не має. Поліцейський зазначає, що інформації про проходження огляду водієм він не має, результатів такого огляду водій не надає, тож пропонує пройти огляд з метою виявлення стану сп`яніння в медичній установі (23:52). Водій погоджується проїхати з поліцейськими до медичного закладу для проходження медичного огляду. Поліцейські проводять особистий огляд водія та огляд транспортного засобу.(23:58) Прямуючи до медичного закладу з поліцейськими ОСОБА_1 відмовляється їхати на проходження огляду.(00:00) Поліцейський повідомляє водію, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. (00:01) Поліцейські зупиняють рух транспортного засобу, ОСОБА_1 виходить разом з ними з автівки на вулицю, де на ОСОБА_1 очікує знайомий на ім`я ОСОБА_2 . Під час спілкування з ОСОБА_2 поліцейські пояснюють причину зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , якою є його пересування в темний час доби на габаритах, також пояснюють, що в суді вже наявні на розгляді матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, повідомляють що на даний момент у водія також наявні ознаки наркотичного сп`яніння та наголошують на необхідності проходження медичного огляду на встановлення стану сп`яніння. (00:03) Водій не погоджується на огляд, та зазначає, що копія протоколу про адміністративне правопорушення йому не потрібна.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи докази в їх сукупності, з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена в повному обсязі, та його дії правильно кваліфіковано.

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Практика Європейського Суду з прав людини стала в питанні підвищених вимог до особи, яка керує джерелом підвищеної небезпеки. Так, будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

При застосуванні адміністративного стягнення суд виходить із змісту статті 33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що буде достатньою мірою відповідальності для досягнення мети адміністративного стягнення, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, такі іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 130, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 665 гривень 60 коп. на користь держави.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом 10 (десяти) днів з моменту її винесення.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, в разі оскарження - протягом трьох місяців з дня розгляду скарги.

Суддя Г.В. Качаленко