Вирок від 27 квітня 2026 р. у справі №208/4926/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/4926/26

№ провадження 1-кп/208/1391/26

ВИРОК

Іменем України

28 квітня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

під час судового розгляду у спрощеному провадженні, без проведення судового засідання, розглянувши матеріали кримінального провадження № 12026046160000019 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, не працевлаштований, неодружений, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови КМУ «Порядок видачі, зберігання та знищення військових квитків осіб рядового, сержантського і старшинського складу», військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу є документом, що посвідчує особу військовослужбовця (військовозобов`язаного) та визначає належність його власника до виконання військового обов`язку.

Районні (міські) військові комісаріати (далі Р(М)ВК) видають військові квитки під час призову або прийняття громадян на військову службу, зарахування в запас, зарахування до військового навчального закладу, звільнення у запас або зняття з військового обліку за станом здоров`я, поновлення військового квитка у разі його втрати або пошкодження. Видача військових квитків військовозобов`язаним проводиться Р(М)ВК за місцем їх перебування на військовому обліку на підставі заяви про видачу військового квитка. Військові квитки видаються під особистий підпис у відомості видачі військових квитків (тимчасових посвідчень) Р(М)ВК (далі відомість).

Згідно Постанови КМУ «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа» знайдений військово-обліковий документ на бланку підлягає здачі до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу. Такий документ реєструється у журналі, форма та порядок ведення якого визначаються Генеральним штабом Збройних Сил.

Не пізніше 19.01.2026 року, в денний час доби, ОСОБА_4 перебуваючи на кінцевій зупинці трамваю № 1, за адресою: м. Кам`янське, вул. Сержанта Коновалова, знайшов на лавці військовий квиток на ім`я:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , виданий П`ятихатським РВК Дніпропетровської області 16.04.1974 року.

Реалізуючи свій раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на таємне, незаконне заволодіння вказаним військовим квитком, з метою подальшого його використання в особистих цілях, ОСОБА_6 впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, забрав його та залишив у себе, тобто незаконно заволодів іншим важливим особистим документом, після чого переніс його за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де став зберігати з метою подальшого використання в особистих цілях.

Зазначені умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані як незаконне заволодіння іншим важливим особистим документом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України.

Незаконно заволодівши важливим особистим документом, не пізніше 19.01.2026 року, ОСОБА_4 перебуваючи за адресою свого мешкання: АДРЕСА_1 , вирішив підробити військовий квиток на ім`я ОСОБА_5 , з метою його подальшого особистого використання.

Реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_6 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, до первинного змісту військового квитка із серійним номером НОМЕР_1 , виданий П`ятихатським РВК Дніпропетровської області 16.04.1974 року, заповненого на ім`я « ОСОБА_5 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є офіційним документом, вніс зміни - первинну фотокартку видалив, після чого на її місце вклеїв фотокартку із власним зображенням, тобто підробив його з метою особистого використання.

Зазначені умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані як підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи і надає права, з метою використання його підроблювачем, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Незаконно заволодівши військовим квитком та підробивши його, о 14.25 годині 19.01.2026 року, ОСОБА_4 перебував в альтанці на дитячому майданчику у дворі біля будинку АДРЕСА_2 , де до нього для перевірки особи підійшли працівники поліції.

На вимоги надати документ, що посвідчує його особу, а також військово-облікові документи, ОСОБА_6 пред`явив працівникам поліції завідомо підроблений військовий квиток на ім`я:

-« ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , виданий П`ятихатським РВК Дніпропетровської області 16.04.1974 року»,

із внесеними змінами, шляхом заміни фотокартки на першій сторінці на іншу, із його зображенням, реалізувавши таким чином свій протиправний умисел на використання завідомо підробленого документу.

Зазначені умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані як використання завідомо підробленого документу, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

За сукупністю вчиненого, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, передбачених: ч. 3 ст. 357 КК України, тобто у незаконному заволодінні іншим важливим особистим документом; ч. 1 ст. 358 КК України, тобто у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи і надає права, з метою використання його підроблювачем; ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у використанні завідомо підробленого документу.

Обвинувальний акт, у відповідності до ст. 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Згідно зазначеної норми КПК, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Підозрюваному, роз`яснюється зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Прокурор зобов`язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

До обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_6 з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додані:

- письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, без проведення судового засідання;

- матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Статтею 381 КПК України встановлено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень ст. ст. 381-382 КПК України.

Статтею 382 КПК України передбачено, що у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Аналізуючи викладене за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає, що вина ОСОБА_6 при судовому розгляді встановлена та підтверджена, а його умисні дії вірно кваліфіковано:

- за ч. 3 ст. 357 КК України - незаконному заволодінні іншим важливим особистим документом;

- за ч. 1 ст. 358 КК України - підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи і надає права, з метою використання його підроблювачем;

- за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документу.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає визнання вини та щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому виду та міри покарання, суд враховує характер скоєних ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вину визнав, скарг на його поведінку за місцем мешкання не надходило, на обліках лікаря нарколога та психіатра не перебуває, враховує обставини що пом`якшують покарання, відсутність обставин які його обтяжують.

Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У рішенні «Ізмайлов проти Росії» ЄСПЛ зазначає, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Зважаючи на викладене, враховуючи санкції ст. ст. 357 ч.3, 358 ч.1 та 4 КК України та принцип індивідуалізації покарання, керуючись ст. 70 ч.1 КК України, суд вважає, що подальше перевиховання та виправлення обвинуваченого можливо шляхом призначення йому остаточного покарання у виді обмеження волі, з встановленням строку випробування.

На думку суду, зазначене покарання є законним, справедливим та цілком достатнім для подальшого виправлення обвинуваченого та попередження вчиненням нового кримінального правопорушення.

Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати по проведенню судової експертизи, у відповідності до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373-374, 381-382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 357, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.3 ст. 357 КК України, у виді 2 років обмеження волі;

-за ч.1 ст. 358 КК України, у виді 1 року обмеження волі;

-за ч.4 ст. 358 КК України, у виді 1 року 2 місяців обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 рік.

Згідно ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по справі – воєнний квиток на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , виданий П`ятихацьким РВК Дніпропетровської області 16.04.1974 року, зберігати при справі.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на рахунок держави процесуальні витрати по проведенні судової експертизи в сумі 3 565,60 гривень.

До набрання вироком законної сили, захід забезпечення кримінального провадження відносно засудженого ОСОБА_4 , не обирати.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду, через Заводський районний суд міста Кам`янського, протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1