Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №173/2526/25 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2526/25

Номер провадження2/173/277/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 травня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою керівника Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вироком Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.02.2025 відповідача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 413 КК України, та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі із звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки. Позивач зазначає, що внаслідок втрати відповідачем ввіреної для службового користування зброї та бойових припасів, допущеної через порушення правил їх зберігання в умовах воєнного стану, державі завдано матеріальну шкоду у розмірі 1386 грн 16 коп., яка у добровільному порядку відповідачем не відшкодована, у зв`язку з чим просить стягнути зазначену суму в судовому порядку.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.02.2025 у справі №173/2736/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 413 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 та перебуваючи на посаді головного сержанта 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти у військовому званні «молодший сержант», діючи в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 1.14 Інструкції про організацію обліку, зберігання та видачі стрілецької зброї та боєприпасів у ЗСУ, затвердженої наказом Міністра оборони України від 29.06.2005 №359, п. 21 ч. II наказу МО України № 569 від 20.10.2015, діючи зі злочинною самопевністю, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, маючи реальну можливість належним чином дотримуватись правил зберігання зброї, приблизно у кінці березня 2023 року у денний час, перебуваючи у м. Верхньодніпровську Кам`янського району Верхньодніпровської об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області допустив втрату закріпленої та ввіреної йому для службового користування штатної вогнепальної зброї та боєприпасів - пістолету «Макарова», 1982 р.в., № НОМЕР_2 , залишковою вартістю 1380 грн. 24 коп. та бойових припасів - 16 патронів до пістолету «Макарова» калібру 9 мм залишковою вартістю 5 грн 92 коп., а всього на загальну суму 1386 грн. 16 коп.

Згідно з повідомленням начальника Кам`янського районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області № 21/4/1/2260-25 від 01.08.2025, відповідач ОСОБА_1 перебував на обліку в Кам`янському районному відділі № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 52-3523ВИХ-25 від 26.06.2025, наданого на запит заступника керівника Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, ОСОБА_1 відшкодування завданих збитків не здійснено, а втрачена зброя перебуває на обліку та вважається викраденою молодшим сержантом ОСОБА_1 .

Згідно з відомістю щодо визначення залишкової вартості майна, затвердженою 25.03.2024, станом на 25.03.2024 залишкова вартість 9 мм пістолета ПМ № СА1222, 1982 року випуску, становить 1609,36 грн.

Відповідно до зазначеної відомості щодо визначення залишкової вартості майна, залишкова вартість 16 штук 9 мм набоїв серії 530-02-270 становить 6,93 грн.

Вказані суми також зазначені у витязі з книги обліку втрат військового майна служби ракетно-артилерійського озброєння ІНФОРМАЦІЯ_2 , підписаному начальником відділу забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також у витязі з книги обліку нестач ІНФОРМАЦІЯ_3 , наданому за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, суду надано довідку-розрахунок про вартісну оцінку шкоди, завданої державі внаслідок викрадення зброї та боєприпасів, № 360/11/305/1 від 05.07.2025, у якій зазначено наведений вище розмір шкоди.

Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способом захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Підставою представництва прокуратурою у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів. Формою цього представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами про захист прав та інтересів держави, а також участь у розгляді справ судами.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» особа за шкоду, завдану розкраданням або втратою озброєння, зброї та боєприпасів до неї, несе підвищену матеріальну відповідальність у кратному співвідношенні до вартості такого майна, але не більше десятикратного розміру.

Перелік озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 року № 604. Відповідно до цього Переліку нестача або розкрадання вогнепальної зброї калібром до 30 мм, кулеметів, приладдя для чищення кулеметів та пістолетів відшкодовується винними особами у десятикратному розмірі їх вартості.

Відповідно до пунктів 13, 14 «Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» затвердженого постановою Верховної Ради України 23.06.1995 р. N 243/95-ВР, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі: умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій; приписки у нарядах та інших документах фактично невиконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах; заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані; дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину; недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з вимогами постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови: - що дії останньої були неправомірними; - між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок; - є вина зазначеної особи, яка доведена в законному порядку.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем у добровільному порядку завдану матеріальну шкоду не відшкодовано, а надані у справі докази підтверджують факт заподіяння шкоди та її розмір, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

У зв`язку з тим, що позивач на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов керівника Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_4 матеріальну шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення у розмірі 13861 (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят одна) грн 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Суддя: Є.В. Челюбєєв