Вирок від 27 квітня 2026 р. у справі №607/19266/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 27 квітня 2026 р.

Справа: №607/19266/25

Суддя: Дуда О. О.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2026 Справа №607/19266/25 Провадження №1-кп/607/529/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретарів с/з ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника-адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі кримінальне провадження №12025211060000240 від 31.07.2025 року про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Тернопіль, українця, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не депутата, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. Встановлені судом обставини кримінального правопорушення.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 06 червня 2025 року, у справі № 607/11224/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_5 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Незважаючи, на зазначену постанову Тернопільського міськрайонного суду від 06 червня 2025 року, з якою ОСОБА_5 у встановленим Законом порядку був ознайомлений, маючи реальну можливість її виконувати в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в порушення ч.1 ст.129 Конституції України та ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, ухилився від виконання постанови суду, що набрала законної сили та продовжував керувати транспортними засобами за наступних обставин.

30 липня 2025 року о 12:47 зі служби «102» надійшло повідомлення від інспектора СРПП Копачівського про те, що по вул.Тернопільській у с.Великий Глибочок, Тернопільського району був зупинений транспортний засіб марки «Мерседес» моделі «GL500» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який згідно з рішенням Тернопільського міськрайонного суду позбавлений права керування транспортними засобами.

Вказаними діями ОСОБА_7 умисно не виконав постанову Тернопільського міськрайонного суду від 06 червня 2025 року, у справі 607/11224/25, згідно з якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік,

За таких обставин, вказаними діями обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

2. Висловлена обвинуваченим ОСОБА_5 безпосередньо у судовому засіданні позиція з приводу пред`явленого йому обвинувачення у даному кримінальному провадженні.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, визнав повністю, за викладених в обвинувальному акті обставин, щиро розкаявся та просив суворо його не карати.

3. Вирішення питання щодо проведення судового розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України у відповідності до приписів ч.3 ст.349 КПК України. Висновки суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 382 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту цих обставин, з`ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд дійшов переконання про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

4. Мотиви призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 .

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він народився у м.Тернопіль, українець, громадянин України, з середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , є співзасновником ПП "Привокзальний майдан" (код 21167974), де характеризується позитивно, не депутат, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, яке у відповідності до положень частин другої та п`ятої статті 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин (ч.1 ст.382 КК України), особу винного, його вік, сімейний стан, зокрема те, що на утриманні обвинуваченого перебувають троє неповнолітніх дітей, та стан здоров`я, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Також, при призначенні покарання суд враховує відомості квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №30 від 27.04.2026 року, зі змісту якої вбачається те, що ОСОБА_5 27.04.2026 року о 15 год. 43 хв. перерахував грошові кошти у сумі 10000 гривень на підтримку ЗСУ.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно з ч.1 ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, добровільне перерахування обвинуваченим грошових коштів на підтримку ЗСУ.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , у відповідності до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

З огляду на викладене, та виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації та приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд у даному конкретному випадку вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме: за ч.1 ст.382 КК України – у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При цьому, із урахуванням обставин, що пом`якшують покарання, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, суд не вбачає за можливе застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 .

5. Рішення про порядок відбування обвинуваченим ОСОБА_5 призначеного основного покарання.

Приймаючи рішення про порядок відбування обвинуваченим ОСОБА_5 призначеного основного покарання суд враховує те, що положення ст.75 КК України наділяють суд дискреційними повноваженнями при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років визначити, із урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомостей про особу винного та інших обставин кримінального провадження, чи можливе виправлення засудженого без реального відбування покарання.

Із урахуванням ступеня тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення, обставин даного кримінального провадження, особи винного який щиро розкаявся, що свідчить про усвідомлення ним протиправності своїх вчинків, добровільно перерахував грошові кошти на підтримку ЗСУ, беручи до уваги наявність цих пом`якшуючих покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, враховуючи також соціальні зв`язки обвинуваченого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, суд вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його дії, покласти на нього передбачені ст.76 КК України обов`язки, які на думку суду будуть необхідні і достатні для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З метою додержання принципу співмірності та індивідуалізації покарання у даному випадку, на думку суду, можливо досягти мети заходу примусу без ізоляції обвинуваченого ОСОБА_5 від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою впродовж іспитового строку, який буде достатнім для того, щоб останній довів своє виправлення, а покладення на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України дозволить здійснювати контроль за поведінкою обвинуваченого.

На думку суду, таке покарання та звільнення від його відбування з випробуванням є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

5. Вирішення питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні у порядку ч.9 ст.100 КПК України.

При вирішенні питання про долю речових доказів і документів у даному кримінальному провадженні, суд керується положеннями ч.9 ст.100 КПК України.

Документи у кримінальному провадженні:

- документи-файли, що містяться на компакт-диску DVD-R 4,7 GB, а саме відеозаписи подій, що мали місце 30.07.2025 року, копії журналів (інструктажів, книги нарядів) копії адміністративних матеріалів та посадові інструкції працівників ВП №1, слід залишити при матеріалах кримінального провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 374 КПК України, ст. ст. 50, 65, 66, 67, 382 КК України, суд, –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.

Згідно з п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_5 покласти на орган пробації за місцем проживання засудженого.

Документи у кримінальному провадженні:

- документи-файли, що містяться на компакт-диску DVD-R 4,7 GB, а саме відеозаписи подій, що мали місце 30.07.2025 року, копії журналів (інструктажів, книги нарядів) копії адміністративних матеріалів та посадові інструкції працівників ВП №1, - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддяОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua