Вирок від 26 січня 2026 р. у справі №607/15166/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2026 Справа №607/15166/25 Провадження №1-кп/607/522/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря с/з ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника-адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі кримінальне провадження №12025211040000688 від 05.04.2025 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Тернопіль, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, який має на утриманні малолітню дитину, зі слів неофіційно працюючого різноробочим, одруженого, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. Встановлені судом обставини кримінального правопорушення.

29.03.2025 року о 09:48 год. перебуваючи в приміщенні магазину «Копійочка» по вул. Руська 52 в м.Тернопіль, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 29.03.2025 року о 09:48 год., ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні магазину «Копійочка» за адресою: Руська 52 в м. Тернополі, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, таємно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, взяв правою рукою зі стелажу з товарно-матеріальними цінностями вказаного магазину стартові пакети «Київстар» РР/4G/TYРЕ_30 вартістю 300 гривень кожен, у кількості дванадцяти штук, які належать ФОП ОСОБА_6 ,, після чого вийшов із вказаним майном із приміщення магазину та попрямував у невідомому напрямку, покинувши місце вчинення злочину із не належним йому майном, отримавши можливість розпорядитися вказаним вище майном на власний розсуд, чим заподіяв ФОП ОСОБА_6 збитки на суму 3600грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена в умовах воєнного стану..=

За таких обставин, вказаними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

2. Висловлена обвинуваченим ОСОБА_4 безпосередньо у судовому засіданні процесуальна позиція з приводу пред`явленого йому обвинувачення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України визнав повністю за викладених в обвинувальному акті обставин, щиро розкаявся, просить суворо не карати.

3. Вирішення питання щодо проведення судового розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України у відповідності до приписів ч.3 ст.349 КПК України. Висновки суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.185 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту цих обставин, з`ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд дійшов переконання про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та кваліфікує його дії за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

4. Мотиви призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 .

Вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що він народився у м. Тернопіль, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, із середньою освітою, має на утриманні малолітню дитину, зі слів неофіційно працює різноробочим, одружений, за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, раніше не судимий.

Згідно з листом Тернопільського обласного медичного центру соціально-небезпечних захворювань Тернопільської обласної ради (ЄДРПОУ 14030985) від 24.06.2025 року №2227/1, ОСОБА_4 перебуває в КНП "ТОМЦСНЗ" ТОР на диспансерному динамічному спостереженні з 05.02.2010 року з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності внаслідок вживання опіоїдів.

Санкція ч.4 ст.185 КК України (у її редакції, станом на час вчинення кримінального правопорушення), передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до положень ст.12 КК України класифікується як тяжкий злочин, особу винного, його вік, сімейний стан обвинуваченого, стан здоров`я, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до статті 66 КК України, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Так, згідно з письмовою розпискою ОСОБА_7 від 17.12.2025 року, вона отримала від ОСОБА_4 кошти у сумі 3600грн., тому претензій до ОСОБА_4 не має, та просить суд його суворо не карати.

Також, згідно з заявою працівника магазину "Копійочка" ОСОБА_8 від 26.01.2025 року, обвинувачений ОСОБА_4 повністю відшкодував завдану шкоду в сумі 3600грн., яка була завдана 29.03.2025 року внаслідок крадіжки стартових пакетів "Київстар".

При цьому обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до положень ст.67 КК України, судом не встановлено.

З огляду на викладене, та виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації та приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд у даному конкретному випадку вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме: за ч.4 ст.185 КК України – у виді позбавлення волі.

При цьому, із урахуванням обставин, що пом`якшують покарання, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, суд не вбачає за можливе застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 .

5. Мотиви прийняття рішення про порядок відбування обвинуваченим ОСОБА_4 призначеного покарання.

Приймаючи рішення про порядок відбування обвинуваченим ОСОБА_4 призначеного покарання, суд враховує те, що положення статті 75 КК України наділяють суд дискреційними повноваженнями при призначенні покарання, в тому числі у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, визначити, із урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомостей про особу винного та інших обставин кримінального провадження, чи можливе виправлення засудженого без відбування покарання.

Із урахуванням ступеня тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, обставин даного кримінального провадження, особи винного, який має на утриманні малолітню дитину, а також того, що обвинувачений щиро розкаявся, добровільно повністю відшкодував завдану кримінальним правопорушенням шкоду, що свідчить про усвідомлення ним протиправності свого вчинку, беручи до уваги наявність цих пом`якшуючих покарання обставини, а також відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його дії, покласти на нього передбачені ст.76 КК України обов`язки, які на думку суду будуть необхідні і достатні для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З метою додержання принципу співмірності та індивідуалізації покарання у даному випадку, на думку суду, можливо досягти мети заходу примусу без ізоляції обвинуваченого ОСОБА_4 від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою впродовж іспитового строку, який буде достатнім для того, щоб останній довів своє виправлення, а покладення на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України дозволить здійснювати контроль за поведінкою обвинуваченого.

На думку суду, таке покарання та звільнення від його відбування з випробуванням є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 369, 370, 374, 377 КПК України, ст. ст. 50, 65, 66, 67, 69, 185 КК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_4 покласти на орган пробації за місцем проживання засудженого.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддяОСОБА_1