Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №703/927/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/927/26

2/703/1238/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Криви Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «Таліон Плюс» звернулось до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 63718,81 грн боргу за кредитним договором з підстав невиконання умов договору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.03.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 187052849 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від Товариства кредитні кошти( з урахуванням всіх траншів) у розмірі 20697,00 грн, з кінцевою датою повернення кредиту - 13.04.2030.

На виконання умов договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську картку № НОМЕР_1 , яка була вказана ОСОБА_1 при укладенні договору.

При укладенні договору, сторони дійшли згоди, якщо позичальник бажає отримати черговий транш, шляхом перерахування суми кредиту на його рахунок за реквізитами платіжної картки, іншої ніж тієї, яка вказувалась останнім при оформленні заяви на видачу кредиту, сторони укладають Додаткову угоду до цього договору, якою додають до тексту Договору реквізити іншої платіжної картки. Тож, 01.05.2025 черговий транш у розмірі 6505,00 грн був перерахований за реквізитами платіжної картки позичальника № НОМЕР_2 .

Відповідач під час підписання договору, ознайомився з усіма умовами, на яких здійснюється кредитування та загальною сукупною вартістю всіх витрат, пов`язаних з користуванням кредитом та самостійно обрав умови кредитування, викладені у договорі.

Однак, відповідач зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим ТОВ «Таліон Плюс» було достроково розірвано договір шляхом направлення відповідного повідомлення.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань, загальна сума заборгованості за кредитом становить 63 718,81 грн, з яких: заборгованість по кредиту - 20696,07 грн; заборгованість по процентам - 41780,92 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту - 1241,82 грн.

12.08.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги за договором до ТОВ «Таліон Плюс» за договором факторингу.

За вказаних обставини, позивач ТОВ «Таліон Плюс» звернулося до суду з даним позовом.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 лютого 2026 року вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та відповідача встановлено строк для поданні відзиву на позовну заяву.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву, зважаючи на те, що позивач не висловив своїх заперечень проти заочного розгляду справи, розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого глави 11 ЦПК України, про що судом постановлено ухвалу.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Судом встановлено, що 14.03.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №187052849, умовами якого встановлено, що відповідно до пунктів Договору:

2.2. Загальний розмір Кредиту становить 8755,00 грн. Позичальнику можуть надаватися додаткові Транші відповідно до умов Договору.

2.3. Перший Транш у розмірі 8755,00 грн надається 14.03.2025, що є датою надання Кредиту.

3.1. Позичальнику встановлюється Дисконтний період тривалістю 30 днів з дати отримання першого Траншу, протягом якого він може отримувати додаткові Транші та частково погашати Кредит. Якщо перший Транш надано пізніше дати укладення Договору, строк дії Кредитної лінії та Дисконтного періоду автоматично продовжується на відповідну кількість днів.

5.1. Транші перераховуються на платіжну картку НОМЕР_6 протягом 3 банківських днів з моменту укладення Договору або оформлення чергового Траншу.

7.1. Рекомендована дата повного дострокового повернення Кредиту - 13.04.2025, тобто протягом 30 днів з дати отримання першого Траншу. У разі продовження Дисконтного періоду ця дата переноситься відповідно до умов Договору.

7.2. Позичальник зобов`язаний повернути Кредит не пізніше 30 календарних днів після закінчення строку дії Договору або його дострокового припинення Кредитодавцем.

7.3. Кінцева дата повернення Кредиту - 13.04.2030.

7.5. Комісію за надання Кредиту Позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів.

8.3. Базова процентна ставка становить 0,98% на день від залишку Кредиту, що дорівнює 357,7% річних.

8.4-8.5. Комісія за надання першого Траншу нараховується одноразово при видачі Кредиту та становить 525,30 грн. Для кожного наступного Траншу комісія нараховується окремо в день його видачі.

8.6. Орієнтовна загальна вартість Кредиту без дострокового погашення становить 165 951,10 грн, з яких: 8 755,00 грн - сума Кредиту; 157 196,10 грн - проценти та комісії.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 2200,81%, денна ставка - 0,98%.

8.7. Якщо Позичальник повністю погасить Кредит і комісію протягом 6 днів після завершення Дисконтного періоду: з 14.03.2025 до 13.04.2025 застосовується знижена ставка 0,20% на день (73% річних); після 13.04.2025 діє ставка 0,98% на день (357,7% річних), якщо Дисконтний період продовжено або поновлено.

8.8. За умови повного погашення у пільговий строк орієнтовна загальна сума до сплати за перші 30 днів становитиме 9 805,60 грн, у тому числі:8 755,00 грн - тіло Кредиту; 525,30 грн - процентів за користування Кредитом; 525,30 грн - комісія за надання кредиту.

Договір кредит підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказаний відповідачем/позичальником номер телефону.

Відповідно до Заявки на отримання грошових коштів в кредит від 14.03.2025, відповідачем було надано персональні данні: Прізвище, Ім`я та По батькові: ОСОБА_1 ; Фінансовий номер телефону: НОМЕР_3 ; Електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Документ що посвідчує особу: НОМЕР_4 , орган видачі - Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області, дата видачі - 01.11.2001; РНОКПП: НОМЕР_5 ;Адреса проживання: АДРЕСА_1 ; Номер банківської картки: НОМЕР_6 , Дійсна до: 11/2026.

Кредитодавець ідентифікував відповідача, що підтверджується Верифікацією Позичальника, яка здійснена шляхом отримання інформації про Позичальника з офіційного та/або надійного джерела, а саме наступним способом: Спосіб верифікації: Система BankID НБУ; Дата отримання інформації 24.08.2022; Ідентифікатор для перевірки сесії передачі інформації: 92985c57-5d1b-4da2-942d83e571892b42

Слід зазначити, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, проходження ідентифікації, отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля, без надання відповідачем особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору кредиту та правил надання грошових коштів у кредит - укладення договору кредиту технічно неможливе.

Таким чином, підписанням договору кредиту позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Крім того, між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 були укладені додаткові угоди, а саме:

01 травня 2025 року ДОДАТКОВА УГОДА до Договору № 187052849 від 14.03.2025, відповідно до якого, Сторони дійшли згоди про надання Кредитодавцем Позичальнику Траншу в сумі 6 505 грн. 00 коп.;

03 травня 2025 року ДОДАТКОВА УГОДА до Договору № 187052849 від 14.03.2025, відповідно до якого, Сторони дійшли згоди про надання Кредитодавцем Позичальнику Траншу в сумі 2 970 грн. 00 коп.;

07 травня 2025 року ДОДАТКОВА УГОДА до Договору № 187052849 від 14.03.2025, відповідно до якого, Сторони дійшли згоди про надання Кредитодавцем Позичальнику Траншу в сумі 1 763 грн. 00 коп.;

10 травня 2025 року ДОДАТКОВА УГОДА до Договору № 187052849 від 14.03.2025, відповідно до якого, Сторони дійшли згоди про надання Кредитодавцем Позичальнику Траншу в сумі 704 грн. 00 коп.;

Після надання Траншу за цією Додатковою угодою загальна сума кредиту, наданого Позичальнику та неповернутого станом на дату укладення цієї угоди, становитиме 20 696,90 грн. Надання Траншів здійснюється у безготівковій формі на платіжну картку Позичальника НОМЕР_2 або на інші платіжні картки, визначені Договором чи додатковими угодами до нього.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 187052849 від 14.03.2025 та Додаткових угод, виконав зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 20 696,90 грн. за посередництвом АТ «Райффайзен Банк» та АТ «Акцент Банк».

Зокрема, факт переказу коштів підтверджується інформацією з АТ «Райффайзен Банк» та АТ «Акцент Банк» надану на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за період з 14.03.2025 по 12.08.2025 (на дату продажу), заборгованість ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 187052849 від 14.03.2025 становить: тіло кредиту-20697,00 грн., нараховані проценти - 21308,63 грн., комісія - 1241,82 грн., неустойка - 10348,04 грн., оплати всього 9546,00 грн.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В подальшому, 12.08.2025 у відповідно до ст. 1077 ЦК України ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги за Договором до ТОВ «Таліон Плюс» за Договором Факторингу № МВ-ТП/48.

На виконання вимог ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» та у спосіб, узгоджений сторонами у Договорі, Товариство повідомило Позичальника про відступлення права вимоги шляхом відправлення електронного листа на електронну адресу, зазначену ним при укладанні Договору. Копія повідомлення додається до позовної заяви.

Пунктом 9.1.1.5 Договору сторони визначили, що Товариство має право в будь який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, без згоди Позичальника відступити права грошової вимоги за Договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу.

Пунктом 6.2. Правил визначено, що Позичальник повідомлений про можливе укладення Кредитодавцем договору відступлення права вимоги за відповідним електронним договором або договору факторингу з будь-якою третьою особою, відповідно до чого новий кредитор набуває статусу володільця персональних даних Позичальника.

Згідно з п. 4.1. Договору Факторингу наявне право вимоги переходить від Товариства до Позивача з моменту підписання Реєстру прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимоги ОВ «Манівео швидка фінансова допомога», з однієї сторони, ТОВ «Таліон Плюс» з іншої сторони, на виконання Договору факторингу № МВ-ТП/48 від 12.08.2025 року відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу в тому числі до відповідача в сумі: 44049,49 грн., з яких: заборгованість по основному боргу - 20696,07 грн., заборгованість по процентам - 11763,56 грн., заборгованість по комісії - 1241,82 грн., неустойка 10348,04 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за період з 07.01.2026 по 12.08.2025 (на дату продажу), заборгованість ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 187052849 від 14.03.2025 на загальну суму - 74066,87 грн., з яких: тіло кредиту-20696,07 грн., нараховані проценти - 41780,92 грн., комісія - 1241,82 грн., неустойка - 10348,04 грн.

При цьому, доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 вищевказаної заборгованості як позивачу, так і первісному кредитору, матеріали справи не містять.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за Договором кредитної лінії № 187052849 від 14.03.2025 в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Таліон Плюс» в частині стягнення суми основного боргу - 20696,07 грн., процентів в сумі 41780,92 грн. підлягають до задоволення.

Щодо стягнення заборгованості по комісії в розмірі 1241,82 грн, то суд виходить з наступного.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемним.

Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.

Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 07 червня 2023 року у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22).

Враховуючи те, що відповідачу встановлено комісію, пов`язану з наданням кредиту в сумі 1241,82 грн., які за законом повинні надаватись безоплатно, суд приходить до висновку про те, що положення договору в цій частині є нікчемними.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії необхідно відмовити з підстав їх необґрунтованості.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи і серед іншого, витрати на правову допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 2662,40 грн. та 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу

Оскільки вимоги позивача задоволено частково, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2610,51 грн. судових витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно положень ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витратна адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 3, ч. 5 та ч. 9 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна позиція відображена в п. 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21, п. 141, 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, п. 58 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 25.03.2026 у справі № 372/6826/24.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, в частині стягнення витрат на правову допомогу, суд виходячи з критеріїв співмірності, справедливості, розумності їхнього розміру і конкретних обставин справи, з урахуванням її складності та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумної потреби судових витрат для конкретної справи, пропорційності до предмету спору, вважає за можливе обмежити розмір правничої допомоги до 3000,00 грн. та відповідно до ст.141 ЦПК України, стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі - 2941,53 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 207, 526, 527, 530, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за кредитним договором у сумі 62476,99 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 2610,51 грн., витрати на правову допомогу у сумі - 2941,53 грн., а всього 68029 (шістдесят вісім тисяч двадцять дев`ять) грн. 03 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 18 травня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТАЛІОН ПЛЮС" адреса Україна, 14017, Чернігівська обл., місто Чернігів, вул.Жабинського, будинок 13 ЄДРПОУ 39700642.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Головуючий: Ю. В. Крива