Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №711/3720/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3720/26

Провадження № 2/711/2374/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Скляренко В.М.,

при секретарі Овезовій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

Представник ТДВ «СК «ГАРДІАН» – адвокат Гусєв П.В., який діє на підставі довіреності №1445 від 01.07.2025р., – звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь ТДВ «СК «ГАРДІАН» завдані збитки в порядку регресу у розмірі 22 500 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що 01.07.2025р. з вини відповідача, який керував транспортним засобом ШКОДА, д.н.з. НОМЕР_1 , сталася ДТП, внаслідок якої було завдано матеріальних збитків власника автомобіля Ауді А3, д.н.з НОМЕР_2 . Позивач, який є страховиком цивільно-правової відповідальності власника автомобіля ШКОДА, здійснив виплату страхового відшкодування потерпілій стороні у розмірі 45 000 грн. В той же час власник автомобіля ШКОДА (страхувальник) – ОСОБА_2 – при оформленні полісу страхування скористалася пільгою, передбаченою ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», застрахувавши свою відповідальність зі знижкою 50%, як пенсіонер. Однак, згідно із ЄВРПРОТОКОЛУ водієм – винуватцем ДТП було визнано відповідача. Оскільки позивач здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (страхувальник забезпечив на пільгових умовах транспортний засіб, власником якого він не є), то відповідач, як особа, що є відповідальною за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, зобов`язаний компенсувати позивачу 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування, що складає 22 500 грн. (45 000 грн. - 50%), внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом.

Письмового відзиву проти позовних вимог на адресу суду не надходило.

14.04.2026р. судом відкрито провадження у справі з визначенням здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання сторони не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

Представник позивача в позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача. Також зазначив, що позовні вимоги сторона позивача підтримує в повному обсязі, наполягає на їх задоволенні та не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку (п. 3 прохальної частини позовної заяви).

Судовий виклик направлявся відповідачу за зареєстрованим місцем проживання, разом з тим адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення через відсутність адресату за зазначеною адресою, що в контексті положень п. 4 ч. 8 ст. 128, ч. 4 ст. 130 ЦПК України суд сприймає як повідомлення відповідача належним чином. Додатково судом було розміщено повідомлення про виклик відповідача на веб-порталі суду. Таким чином, будучи належно повідомленим про час і місце розгляду справи, відповідач не з`явився у судове засідання з розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

01.07.2025р. о 07год 49хв в м. Черкаси водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки ШКОДА, д.н.з. НОМЕР_1 , під час виконання маневру повороту ліворуч з вул. Дахнівська на вул. Менделєєва не відреагував належним чином за дорожньою обстановкою, внаслідок чого не зміг вчасно зупинитись та допустив зіткнення з транспортним засобом марки АУДІ, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , яке рухалось попереду та зупинилось біля пішохідного переходу для надання переваги в русі пішоходам. Внаслідок ДТП обидва транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Обставини події ДТП були зафіксовані водіями пошкоджених транспортних засобів шляхом складання повідомлення про ДТП від 01.07.2025р. (європротокол), в якому засвідчили, що винуватцем ДТП є відповідач.

Легковий автомобіль ШКОДА, д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 і на момент ДТП був застрахований за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ТДВ «СК «ГАРДІАН» (поліс №ЕР-223307649 від 07.09.2024р., ліміт страхової суми за шкоду, заподіяну майну – 160 000 грн, франшиза – 0 грн). Зі змісту відповідного полісу страхування вбачається, що при його оформленні страхувальник скористався пільгою при оплаті страхового платежу в розмірі 50%, як пенсіонер.

02.07.2025р. представником страховика був складений протокол огляду автомобіля АУДІ, д.н.з. НОМЕР_2 , яким зафіксовані дефекти, які підлягають відновленню внаслідок ДТП, а в подальшому між власником такого автомобілю – ОСОБА_4 – та позивачем було складено акт про врегулювання страхового випадку, відповідно до якого такі особи узгодили розмір матеріального збитку в сумі 45 000 грн.

04.08.2025р. позивачем сплачено на користь ОСОБА_4 в якості страхового відшкодування суму коштів в розмірі 45 000 грн. за пошкоджений автомобіль АУДІ, д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується відповідною платіжною інструкцією №243384.

02.12.2025р. позивач направив відповідачу в письмовій формі претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу, в якій посилаючись на положення п. 13.2 ст. 13, п. 38-1.1 ст. 38-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», заявив вимогу про компенсацію 50% виплаченого страхового відшкодування, що складає суму коштів 22 500 грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку дотепер не відшкодував позивачу 50% від суми виплаченого страхового відшкодування на покриття збитків завданих відповідачем в ДТП потерпілій стороні, то позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Таким чином спір між сторонами виник з правовідносин про відшкодування шкоди і регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦК) і Закону України від 01.07.2004р. №1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон №1961-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 22 ЦК передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Судом встановлено, що розмір реальних збитків, завданих діями відповідача, складає 45 000 грн., які були відшкодовані позивачем, як страховиком цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу ШКОДА, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до умов полісу страхування №ЕР-223307649.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 13 Закону №1961 визначені особливості страхування цивільно-правової відповідальності окремих категорій громадян України.

Пунктом 13.2 статті 13 Закону №1961 передбачено, що розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є, зокрема, громадянин України – пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об`єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

Відповідно до п. 38-1.1 ст. 38-1 Закону №1961 у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ШКОДА, яким на момент ДТП керував відповідач, була застрахована за полісом страхування з використанням 50% пільги за сплату страхового платежу, тобто відповідно до вимог п. 13-2 ст. 13 Закону №1961. За таких обставин, враховуючи що ДТП сталося з вини відповідача, який не є страхувальником та стороною договору страхування за полісом №ЕР-223307649, то на підставі п. 38-1.1 ст. 38-1 Закону №1961 позивач має право на компенсацію 50% виплаченого страхового відшкодування за рахунок особи, з вини якої сталося ДТП.

Отже, на підставі зазначених норм закону, враховуючи, що позивачем відшкодовано власнику автомобіля АУДІ, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 збитки, завдані внаслідок пошкодження його транспортного засобу діями відповідача в розмірі 45 000 грн., то позивач має право на компенсацію 22 500 грн. за рахунок коштів особи, з вини якої сталося ДТП.

Беручи до уваги, що саме відповідач є відповідальною особою за завдану ОСОБА_4 шкоду, оскільки ДТП сталося з вини відповідача, то позовні вимоги є обґрунтованими і правомірними, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

При цьому варто звернути увагу, що відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України відповідачем не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставин спірних правовідносин.

За таких обставин, позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, а відтак підлягають до задоволення в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 3 328 грн. Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі, то на підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України понесені позивачем витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст.7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстроване адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» (ЄДРПОУ 35417298; юридична адреса: вул. Саксаганського, буд. 96, м. Київ) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 22 500 грн. та судовий збір в розмірі 3 328 грн., тобто усього стягнути суму коштів в розмірі 25 828 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: В.М. Скляренко