Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №569/5959/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/5959/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року Рівненський міський суд

Рівненської області

в особі судді – Ковальова І.М.,

при секретарі – Білецькій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-

в с т а н о в и в:

В Рівненський міський суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики звернувся ОСОБА_1 .

В своєму позові позивач зазначає, що 23 травня 2024 року відповідач отримав від нього у позику грошові кошти в сумі 4000 доларів США, які зобов`язувався повернути до 01 червня 2025 року. Однак, взяті на себе зобов`язання ОСОБА_2 не виконав, позичені кошти у встановлений строк не повернув. На його неодноразові звернення відповідач не реагує, спілкування уникає. Згідно виписки з сайту Національного банк України офіційний курс долара США станом на 10 березня 2026 року становить 43, 8961 грн. Тому, враховуючи вищевикладене просить суд стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 4000,00 доларів США, що еквівалентно 175584,40 грн. станом на день подання позову до суду. Судові витрати та витрати на правову допомогу віднести за рахунок відповідача.

В судове засідання позивач не з`явився, однак подав до суду письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення. Крім того, позивачем було подано до суду оригінал договору позики для дослідження судом.

В судове засідання відповідач повторно не з`явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином судовими повістками рекомендованими листами за останнім місцем реєстрації. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення судового розгляду справи до суду не подавав, письмовий відзив на позов не надходив.

Дослідивши матеріали справи та подані письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Судом встановлено, що 23 травня 2024 року між сторонами по справі було укладено договір позики, відповідно до якого позивач надав у позику відповідачу грошові кошти в розмірі 4000 доларів США.

Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні договором позики від 23 травня 2024 року (надалі – договір позики) наступного змісту: «Я, ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_1 виданий Рівненським МВ УМС України в Рівннській обл. 07.09.2004 р. ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_2 отримав в борг від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4000 (чотири тис.) доларів США та зобов`язуюсь повернути кошти д 01.06.2025 для ОСОБА_1 23.05.2024 р. підпис / ОСОБА_2 /».

Відповідач покладені на нього обов`язки згідно договору позики від 23 травня 2024 року не виконав належним чином, борг згідно договору позики позивачу не повернув.

Згідно викладеного у позовній заяві розрахунку, загальний розмір заборгованості

згідно договору позики станом на день подання позову до суду – 11 березня 2026 року становить 175584,40 грн. (4000,00 доларів США х 43,8961 грн. (за один доларів США) станом на 10.03.2026 згідно виписки з сайту Національного банку України).

Відповідачем вказаний розрахунок не спростований, власних розрахунків з даного приводу суду не подано, а тому даний розрахунок судом приймається, як достовірний.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.2 ст.533 ЦК України якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст.534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем який будучи завчасно та належним чином повідомленим про день та час розгляду справи в судові засіданні повторно не з`явився, письмовий відзив на позов не подав, а тому вони підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі позову до суду позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.10 ст.5 Закону України «Про судовий збір» згідно посвідчення серії НОМЕР_3 виданого 17.03.2020, рішення прийнято на користь позивача, тому судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,280,

282-289,354 ЦПК України, ст.ст.509,524,526,530,533,534,611,612,625,629,1046,

1047, 1050 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 заборгованість за договором позики від 23 травня 2024 року в розмірі 4000,00 доларів США, що еквівалентно 175584,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 1755,84 грн. та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , проживаючий АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов