Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №380/14446/24 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №380/14446/24

Провадження №2-а/463/35/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Львів

Личаківський районний суд міста Львова Ціпвико І.І., з участю секретаря судового засідання Гусак К.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) про скасування постанови від 27 червня 2024 року №4 про правопорушення пов`язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями, -

встановив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), в якій просить суд: скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.06.2024 №4 про правопорушення, пов`язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями якою накладено на акціонерне товариство “Українська залізниця” штраф у розмірі 142 316 гривень.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_1 від 27 червня 2024 року №4 на перевізника Акціонерне товариство «Українська залізниця» накладено штраф в розмірі сорок сім прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 142316,00 грн. Позивач зазначає, що зазначена постанова винесена із порушення норм закону, без належного повідомлення позивача, що позбавило останнього подати свої пояснення щодо справи. Просить суд позов задоволити.

Заяви та клопотання учасників справи, та інші процесуальні дії у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2026 року визначено головуючу суддю Ціпивко І.І.

Ухвалою судді від 20.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Розяснено сторонам їх права та обовязки.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки саме перевізник був зобов`язаний, перед початком здійснення міжнародного пасажирського перевезення (на станції у Перемишлі) перевірити у пасажира Omara Masaoud, 10.06.1997 року народження, наявність належним чином оформлених документів, які необхідні для в`їзду до України. Проте, позивачем не здійснено обов`язок перевірити саме наявність документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, а не їх справжність, оскільки віза в проїздному документі біженця Федеративної Республіки Німеччини серії НОМЕР_1 , виданий 07 червня 2022 року була відсутню, а не підробленою.

Крім цього, представник відповідач зазначає, що представник позивача був належним чином повідомлений про день розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки протокол про правопорушення, пов`язане з міжнародними перевезеннями №440240 складений у присутності представника перевізника Суханюка Тараса Сергійовича, останній зі змістом відповідного протоколу в т.ч. про дату та час розгляду справи ознайомлений, другий примірник протоколу вручено ОСОБА_2 . На день розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності від представника АТ «Українська залізниця» клопотань про відкладення розгляду справи не находило, тому таку розглянуто у його відсутності.

У зв`язку, із наведеним, представник відповідача вважає, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.06.2024 №4 про правопорушення, пов`язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями якою накладено на акціонерне товариство “Українська залізниця” штраф у розмірі 142 316 гривень, є законною, винесеною відповідно до вимог закону.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просить суд відхилити відзив відповідача на позовну заяву, оскільки твердження представника відповідача не підтвердження жодними належними доказами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.

18 червня 2024 року, 0 12 год. 00 хв. в пункті контролю для залізничного сполучення «Львів» прикордонним нарядом «Перевірка документів» від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » під час перевірки документів у пасажирів, які перетинали державний кордон у потязі №706 сполученням «Перемишль-Львів-Київ» (виконувалася перевізником – Акціонерне товариство «Українська залізниця») у вагоні №3 без належних документів для в`їзду в Україну виявлено одного громадянина Сирійської Арабської Республіки, а саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який пред`явив на паспортний контроль проїздний документ біженця Федеративної Республіки Німеччини серії НОМЕР_1 , виданий 07 червня 2022 року, в якому відсутня в`їздна віза на територію України.

18 червня 2024 року стосовно вищевказаної особи – пасажира, на підставі ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль» уповноваженим представником Державної прикордонної служби України прийнято рішення про відмову в пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю необхідних документів.

У зв`язку із цим, 18 червня 2024 року відносно Акціонерного товариства «Українська залізниця» інспектором прикордонної служби – 1 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » штаб – сержантом ОСОБА_4 складено протокол №440240 про порушення, пов`язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями.

Протокол складений в присутності ОСОБА_2 , копію протоколу із зазначенням дати розгляду справи вручено останньому під підпис.

20 червня 2024 року Залізничним районним судом м. Львова ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрано йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 (три тисячі чотириста) грн, а також стягнуто на користь держави 605,60 грн судового збору.

27 червня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_1 , розглянуто справу про порушення, передбачене ч.1 ст.1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» відносно Акціонерного товариства «Українська залізниця» винесено постанову №4 про правопорушення, пов`язане з міжнародними пасажирськими перевезенням, якою накладено на перевізника Акціонерне товариство «Українська залізниця» штраф в розмірі сорок сім прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 142316,00 грн.

Оскаржуючи зазначену постанову, представник позивача покликається на те, що постанова є незаконною, оскільки прийнята з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Статтею 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» на органи та посадових осіб Держприкордонслужби України серед іншого покладено обов`язок запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів, постановами державного виконавця; розшук у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в`їзду - виїзду, а під час дії воєнного або надзвичайного стану - на блокпостах чи контрольних постах осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних та уповноважених законом державних органів, у тому числі доручень митних органів щодо інформування митних органів про факт наміру перетинання державного кордону України особами, стосовно яких митними органами було виявлено порушення митних правил; здійснення самостійно або у взаємодії з органами Національної поліції і органами Служби безпеки України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальними органами чи територіальними підрозділами в межах контрольованих прикордонних районів контролю за дотриманням іноземцями та особами без громадянства, а також біженцями, особами, які потребують додаткового захисту, та особами, яким надано притулок в Україні, установлених правил перебування на її території.

Згідно з ст.221 Закону України «Про залізничний транспорт», під час перевезення у міжнародному залізничному сполученні пасажир зобов`язаний мати належним чином оформлені документи, необхідні для в`їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та пред`явити їх перевізникові на його вимогу, а перевізник при перевезенні пасажира у міжнародному залізничному сполученні зобов`язаний до початку такого перевезення перевірити наявність у пасажира паспортного документа, що посвідчує особу пред`явника, або документ, що його замінює, та відмовити у перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред`явив необхідні документи.

За невиконання обов`язку перевірити перед початком перевезення пасажира у міжнародному залізничному сполученні наявність у нього паспортного документа, що посвідчує особу пред`явника, або документа, що його замінює, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, перевізник несе відповідальність, передбачену законом.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» передбачено, що підприємства (їх об`єднання), установи, організації та фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов`язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира паспортного документа, візи або інших документів, необхідних для в`їзду до держави прямування або транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без таких документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу в розмірі сорока семи прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленому на 1 січня календарного року, за кожного такого пасажира, але не більше шестисот таких прожиткових мінімумів за одне перевезення, а за ненадання або надання недостовірних даних реєстрації пасажирів - у розмірі п`ятдесяти таких прожиткових мінімумів за кожне перевезення.

Перевізник звільняється від відповідальності, передбаченої цією статтею, якщо доведе, що документи, надані йому пасажиром перед початком міжнародного пасажирського перевезення, дали йому достатні підстави вважати, що пасажир мав документи, необхідні для в`їзду до держави прямування, транзиту.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.9 Закону України «Про прикордонний контроль» прикордонний контроль іноземців та осіб без громадянства під час в`їзду в Україну здійснюється за процедурами контролю першої лінії, а у передбачених цим Законом випадках - також за процедурою контролю другої лінії.

Процедура здійснення контролю першої лінії передбачає проведення перевірки: 1) паспортного документа з метою встановлення його дійсності, наявності відповідно до вимог законодавства посвідки на постійне проживання чи візи; 2) наявності чи відсутності у базах даних Державної прикордонної служби України інформації про заборону в`їзду в Україну та про доручення правоохоронних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон; 3) відміток про перетинання державного кордону в паспортному документі іноземця або особи без громадянства.

Згідно ч.1 ст. 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в`їзд в Україну та виїзд з України здійснюється: іноземців та осіб без громадянства - за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в`їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України; іноземців, які постійно проживають на території України, - за паспортним документом та посвідкою на постійне проживання; осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України, - за посвідченням особи без громадянства для виїзду за кордон; іноземців та осіб без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, - за проїзним документом для виїзду за кордон;

іноземців та осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянами України, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання; іноземців та осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з особами, зазначеними у частинах другій - дванадцятій статті 4 цього Закону, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання; іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні у зв`язку з працевлаштуванням, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання; іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні у зв`язку з участю у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання; іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні у зв`язку з участю у діяльності релігійних організацій, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання; іноземців та осіб без громадянства, які працюють у філіях та представництвах юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання; іноземців та осіб без громадянства, які працюють у філіях або представництвах іноземних банків на території України, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання; іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні у зв`язку з провадженням культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України "Про волонтерську діяльність", інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання; іноземців та осіб без громадянства, які працюють кореспондентом або представником іноземних медіа на території України, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання; іноземців та осіб без громадянства, які навчаються у навчальних закладах України не менш як протягом одного року, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання; іноземців - громадян держав, які можуть в`їжджати в Україну без візи відповідно до законодавства України чи міжнародного договору України, - за паспортним документом або іншим документом, якщо це передбачено міжнародним договором України; іноземців, які є громадянами держав, з якими укладено договори про місцевий прикордонний рух, - за документами, які дають право на перетинання державного кордону в межах місцевого прикордонного руху, що оформляються дипломатичними представництвами та консульськими установами України в установленому Міністерством закордонних справ України порядку; іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України, - за паспортним документом та військово-обліковим документом (службовим посвідченням) військовослужбовців, форма, порядок оформлення (створення) та видачі якого визначаються відповідно Міністерством оборони України та Міністерством внутрішніх справ України.

Як вбачається зі змісту пояснень старшого стюарда ОСОБА_2 , під час посадки пасажира Masaoud Omara в поїзд у нього був закордонний паспорт виданий Німеччиною.

Про те, як зазначає представник відповідача, громадянин Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_6 під час перевірки документів на паспортний контроль надав проїздний документ біженця Федеративної Республіки Німеччини серії НОМЕР_1 , виданий 07 червня 2022 року. Тому, на думку представника, зазначений громадянин не мав необхідних документів для перетинання державного кордону для в`їзду в Україну.

Суд, звертає увагу на те, що перевізник був зобов`язаний, перед початком здійснення міжнародного пасажирського перевезення перевірити у пасажира Сирійської Арабської Республіки Masaoud Omara наявність документів для в`їзду до України та відмовити у перевезені пасажиру, який на його вимогу не пред`явив необхідні документи.

Позивачем не виконано обов`язок перевірити у Masaoud Omara саме наявність документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, а не їх справжність, оскільки віза в проїздному документі біженця Федеративної Республіки Німеччини серії ZYZ113KG3, виданий 07 червня 2022 року була відсутня.

Згідно з п. 7.2 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27.12.2006 року №1196, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.04.2007 року за №310/13577, посадка в поїзд осіб, здійснюється за такими документами, що посвідчують особу: паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідчення водія, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїздного документа для виїзду за кордон особи, яку визнано біженцем, та особи, яка потребує додаткового захисту, довідки про звернення за захистом в Україні, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, картки мігранта, посвідчення біженця, проїздного документа біженця, паспортного документа іноземця та особи без громадянства.

Суд погоджується із доводами представника відповідача, що перевізник був зобов`язаний перед початком здійснення міжнародного пасажирського перевезення перевірити у пасажира Масауд Омара (Masaoud Omara) наявність належним чином оформлених документів, які необхідні для в`їзду до України, зокрема наявність візи.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач розглянув справу у спосіб передбачений законом. Зокрема повідомив про розгляд справи представника Акціонерного товариства «Українська залізниця», надав копію протоколу та доказами вчинення адміністративного правопорушення.

Представник відповідача, який є суб`єктом владних повноважень, довів суду правомірність своїх дій.

В протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про притягнення до адміністративної відповідальності наявні посилання на конкретні дії, що привели до потрапляння пасажира в вагон поїзду і його перевезення через державний кордон України.

Частина друга статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладає обов`язок доказування правомірності свого рішення на відповідача - суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до п.1, 8 ч.1 ст. 247 КУпАП обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність складу адміністративного правопорушення, а також наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення.

Дані обставини не є підставою для визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень.

Судом встановлено, що перевізником Акціонерним товариством «Українська залізниця» не виконано обов`язок перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, чим порушено вимоги ст.1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» та ст.22-1 Закону України «Про залізничний транспорт».

У відповідності до п.1,8 ч.1 ст. 247 КУпАП обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність складу адміністративного правопорушення, а також наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення.

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений обов`язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.06.2024 №4 про правопорушення, пов`язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями, якою накладено на акціонерне товариство “Українська залізниця” штраф у розмірі 142 316 гривень, є законною. Підстав для її скасування судом не встановлено.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

В силу приписів ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст. 5, 9, 72, 77, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд

ухвалив:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ірина ЦІПИВКО