Вирок від 18 травня 2026 р. у справі №303/2637/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/2637/26

1-кп/303/230/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 30.01.2026 до ЄРДР за №12026070000000043 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крите, Мукачівського району, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,

з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисниці ОСОБА_5 ,

інших учасників: потерпілої ОСОБА_6 , законної представниці

потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , 30.01.2026 близько 20 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Fiat» моделі «Stilo», р.н.з. НОМЕР_1 разом з пасажиром переднього пасажирського сидіння ОСОБА_7 , рухаючись зі сторони с. Лохово у напрямку с. Микулівці та проїжджаючи відрізок дороги біля будинку №128 по вул. Миру в с. Бобовище, Мукачівського району, не забезпечив безпеку дорожнього руху та грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 1.10, 2.3«б», 2.9«а» та 12.1 Правил дорожнього руху України, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001, будучи самовпевненим та самонадійним, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не урахував дорожню обстановку та дорожні умови, допустив з`їзд свого транспортного засобу за межі проїзної частини дороги, на праве узбіччя по ходу свого руху, в результаті чого зіткнувся з боковим перилом дорожнього мосту внаслідок чого відбулося перекидання автомобіля на дах.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир переднього пасажирського сидіння ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у виді закритої черепно мозкової травми, субрахноїдального крововиливу, забою головного мозку, проникаючого наскрізно забійно – рваного поранення грудної клітини праворуч з пошкодженням грудини, ребер праворуч, правої легені, яке супроводжувалось зовнішньою кровотечею та ускладнювалось травматичним та гіповолемічним шоком. Вище вказані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться у прямому причинному зв`язку настання смерті пасажира ОСОБА_7 .

Таким чином, водій ОСОБА_3 порушив вимоги п. п. 1.3, 1.5, 1.10, п. 2.3.(б), 2.9 «а» п. 12.1., «Правил дорожнього руху».

Порушення водієм ОСОБА_3 , вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками, що настали, зокрема отриманням потерпілим тілесних ушкоджень, що потягли за собою смерть.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину визнав, та показав, що ввечері вказаного дня, повертаючись разом із ОСОБА_9 з роботи додому, попутно заїхали до магазину в с. Іванівці. Перебуваючи в даному закладі вживали алкоголь. Зі слів ОСОБА_3 , ним особисто було випито 3 чарки по 50 грам кожна, ОСОБА_10 пив пиво.

Прокинувши даний заклад, продовжили рух в с. Бобовище, однак додому не доїхали, так як керований ним, ОСОБА_3 , автомобіль потрапив в ДТП та перекинувся.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив, що т/з він керував у стані алкогольного сп`яніння.

Цивільний позов визнав частково, а саме моральну шкоду на суму 50 тисяч гривень та шкоду завдану смертю потерпілого у розмірі всіх видів заробітку, до повноліття.

Окрім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини згідно із висунутим обвинуваченням, його винуватість також доводиться показами потерпілої, свідків та дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_11 в суді повідомила, що являється мамою ОСОБА_7 , який загнув ІНФОРМАЦІЯ_2 в ДТП.

Потерпіла зазначила, що очевидцем вказаної події не була, сина востаннє бачила вранці вказаного дня, коли він прямував на роботу. Про загибель дізналася вранці наступного дня від рідні (дочки, зятя).

Свідок ОСОБА_12 показала, що безпосереднім очевидцем ДТП не була, на момент її настання знаходилася вдома. Почувши шум вийшла на вулицю, де в 20 м. від будинку побачила перекинутий т/з сірого кольору. Підійшовши безпосередньо до автомобіля та почувши стук із водійського боку, відкрила дверці та допомогла особі, в якій вона впізнає обвинуваченого, та який перебував у шоковому стані, покинути автомобіль.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2026 зареєстровано кримінальне провадження за №12026070000000043, з викладеними обставинами події від 30.01.2026 (ДТП по АДРЕСА_2 ), що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, та в результаті якої загинув ОСОБА_7 (а.с. 82).

Згідно із свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.180).

Відповідно до висновку експерта за №56/2026 від 17.03.2026, складеному за результатами проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що смерть ОСОБА_7 настала внаслідок проникаючого наскрізного забійно-рваного поранення грудної клітки праворуч з пошкодженням грудини, ребер праворуч, правої легені, яке супроводжувалося зовнішньою кровотечею, ускладнилось травматичним та гіповолемічним шоком, що і явилось безпосередньою причиною його смерті.

Дана причина смерті підтверджується виявленням при дослідженні трупа забійно-рваних ран грудної клітини майже по центру (вхідна рана), середньої третини спини праворуч (вихідна рана); багатоуламкових переломів грудини, 2-7 ребер праворуч з масивними крововиливими навколо та розчавленням мяких тканин; наявністю підплевральних крововиливів, розривів правої легені; ознаками «шокової» нирки, а також даними судово-гістологісчного дослідження внутрішніх органів.

Крім того при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_7 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, субархноїдального крововиливу, забою головного мозку.

Вищевказані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і з безпосередньою причиною настання смерті знаходяться у прямому причинному зв`язку.

Також були виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани правої скронево-потиличної ділянки, множинних саден обличчя, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих (внутрішні частини салону автомобіля) та тупогранних предметів (сторонній Т-подібний металевий предмет) по механізму удару, можливо під час ДТП, яка мала місце 30.01.2026, за умов перебування гр. ОСОБА_7 на передньому пасажирському сидінні.

При суд.токсикологічному дослідженні трупної крові виявлено етиловий спирт в концентрації 1,14%, що відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння.

Смерть ОСОБА_7 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 123 – 128).

Згідно із протоколом огляду місця дорожньо – транспортної пригоди від 30.01.2026, додатком до протоколу, схемою до протоколу та фототаблицею до протоколу, зафіксовані на місці пригоди (с. Бобовище, вул. Миру, поблизу будинку №128): розміщення навколишніх предметів та елементів дороги; розташування та положення т/з «Fiat Stilo», н.з. НОМЕР_1 , із окресленими механічними пошкодженнями; наявність слідів зіткнення транспортного засобу із навколишніми предметами; сліди осипу; відомості про труп та його опис, в тому числі розміщення в транспортному засобі та виявлені тілесні ушкодження (труп ОСОБА_7 направлений в КНП «Лікарня Святого Мартина» для подальшого проведення СМЕ).

У ході огляду місця дорожньо - транспортної пригоди виявлено та вилучено: легковий автомобіль «Fiat Stilo», н.з. НОМЕР_1 ; вирізку з подушки безпеки керма автомобіля; два змиви із поверхні керма транспортного засобу, які постановою ст. слідчого ОСОБА_13 від 31.01.2026 визнано речовими доказами та на які, відповідно до ухвали слідчого судді від 02.02.2026 накладено арешт (а.с. 83-108, 112-119).

Відповідно до висновку КНП «Лікарня Святого Мартина» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведеним о 22 год. 00 хв. 30.01.2026, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в стані алкогольного сп`яніння. (а.с. 110 -111)

Згідно із протоколом огляду речей та перегляду відеозапису від 03.02.2026 з додатками, оглянуто відеозапис, що міститься на цифровому носії - «DVD-R», який безпосередньо досліджено в судовому засіданні. На відеозаписі зафіксована темна пора доби, ввімкнене вуличне електроосвітлення. Дорожнє покриття проїзної частини при перегляді відеозапису візуально мокре. При перегляді, в камеру відео спостереження потрапляє силует легкового автомобіля, який рухаючись по проїзній частині дороги, поступово змінює траєкторію руху (зміщується до правого краю). Після виїзду на узбіччя спостерігається контакт автомобіля з певним об`єктом, в результаті чого транспортний засіб перекидається на дах. (а.с. 129-133).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 03.02.2026 оглянуто ділянку дороги неподалік буд. №128 по вул. Миру в с. Бобовище, Мукачівського району (місця ДТП), зафіксовано: відсутність на дорожньому полотні ям чи вибоїн, які б створили небезпеку для руху; пошкодження металевої огорожі (перила) мосту, які характерні для контактування з транспортним засобом (а.с. 134-139).

За висновком експерта № СЕ-19/107-26/1104-ІТ від 27.02.2026 (інженерно-транспортна експертиза), на момент експертного дослідження та, відповідно, і на момент ДТП гальмівна система автомобіля марки «Fiat» моделі «Stilo», р.н.з. НОМЕР_1 , знаходилась в працездатному стані. На момент експертного дослідження, система рульового керування, система освітлення та світлової сигналізації, а також ходова частина автомобіля марки «Fiat» моделі «Stilo», р.н.з. НОМЕР_1 , знаходились в непрацездатному стані.

Виявлені несправності рульової системи, система освітлення та світлової сигналізації, а також ходової частини досліджуваного автомобіля марки «Fiat» моделі «Stilo», р.н.з. НОМЕР_1 , були утворені під час даної дорожньо-транспортної пригоди, у момент дії на автомобіль значних короткочасних ударних навантажень. (а.с. 140-148)

За висновком експерта № СЕ-19/107-26/1103-ІТ від 27.02.2026 (інженерно-транспортна експертиза), механічні пошкодження автомобіля марки «Fiat» моделі «Stilo», р.н.з. НОМЕР_1 , механічні пошкодження автомобіля марки «Fiat» моделі «Stilo», р.н.з. НОМЕР_1 , що характерні для контактування із перешкодою (металевою огорожею на мості), яке відбулось в ході ДТП, що мало місце 30.01.2026, знаходиться в передній частині та на даху авто (передній бампер та його підсилювач, капот, передні крила, рама вітрового скла, передні стійки салону, дах, передні колеса).

У момент зіткнення з перешкодою (металевою огорожею на мості) автомобіль марки Fiat» моделі «Stilo», р.н.з. НОМЕР_1 , контактував з нею своєю передньою частиною, а саме: переднім бампером із його підсилювачем та капотом. (а.с. 149-154)

Згідно із протоколом огляду транспортного засобу від 25.02.2026 з додатками, встановлено наявні пошкодження автомобіля марки «Fiat» моделі «Stilo», р.н.з. НОМЕР_1 . (а.с. 155-162)

Відповідно до висновку експерта №901-Е від 16.03.2026, за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи по дослідженню обставин та механізму ДТП, встановлено, що в даній дорожній ситуації, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій автомобіля марки «Fiat» моделі «Stilo», р.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_3 , повинен був керуватись тенісними вимогами пунктів 2.3 б) та 12.1 Правил дорожнього руху з посиланням на термін «безпечна швидкість», який є в пункті 1.10 ПДР.

Технічна можливість уникнути даної пригоди для водія автомобіля марки «Fiat» моделі «Stilo», р.н.з. НОМЕР_1 – ОСОБА_3 , полягає у виконанні ним вимог пунктів 2.3 б) та 12.1 з посиланням на термін «безпечна швидкість», який є в пункті 1.10 Правил дорожнього руху.

В діях водія автомобіля марки «Fiat» моделі «Stilo», р.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_3 , вбачаються невідповідності технічним вимогам чинних пунктів 2.3 б) та 12.1 Правил дорожнього руху з посиланням на термін «безпечна швидкість», недотримання яких у своїй сукупності, знаходиться у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 163-168).

Згідно із висновком експерта №539 від 09.03.2026, в результаті проведеної судово-медичної (токсикологічної) експертизи крові з вени гр. ОСОБА_3 , 1975 р.н., в крові виявлено етиловий спирт в концентрації – 2,91%, що відповідає сильному ступеню алкогольного сп`яніння (забір крові проведено 30.01.2026 о 21 год. 50 хв. (а.с. 169 – 172)).

Суд, оцінивши в сукупності вищевказані докази, які визнає належними та допустимими, прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України – у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинили смерть потерпілого.

Обставини, які обтяжують або пом`якшують покарання - відсутні.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікарів – психіатра та нарколога не перебуває, а тому приходить до висновку щодо призначення покарання обвинуваченому в межах санкції ч.3 ст.286-1 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.

Що стосується поданого під час судового розгляду адвокатом ОСОБА_14 (представником потерпілої) та ОСОБА_8 (законним представником потерпілої), в інтересах неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 , цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, стягнення витрат на її утримання, суд приходить до наступного.

Так, в обґрунтування вимог позову зазначено, що в результаті дорожньої – транспортної пригоди, спричиненої неправомірними, зухвалими діями обвинуваченого, ОСОБА_15 , яка на момент настання даної події не досягла повноліття, втратила батька ОСОБА_7 , залишившись напівсиротою, позбавленою його турботи.

Після смерті ОСОБА_7 , який для доньки був справжнім прикладом батька захисника, як сім`ї так і Батьківщини (був військовослужбовцем), з яким вона пережила багато приємних моментів, в ОСОБА_15 залишився невпинний біль, страждання та усвідомлення того, що батько більше ніколи не повернеться, не порадіє за неї під час важливих подій в її житті (закінченні навчання, вступі до вищого навчального закладу, заміжжі, народженні дітей…).

Погіршення стану здоров`я ОСОБА_15 , завдані останній страждання, позбавлення можливості на підтримку та піклування з боку батька, його участі в її житті, оцінено завданою моральною шкоди в розмірі 500000 гривень.

Крім цього, з огляду на те, що ОСОБА_7 приймав фінансову участь в утриманні доньки ОСОБА_16 , остання належить до категорії осіб, передбачених вимогами ст. 1200 Цивільного кодексу України, яким відшкодовується шкода, завдана смертю потерпілого, у зв`язку із втратою годувальника, цивільний позов містить вимогу щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.01.2026 і до досягнення ОСОБА_7 повноліття, а у разі навчання – до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років.

Підсумовуючи наведене, посилаючись на ч. 1 ст. 128 КПК України відповідно до якої особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння просять позов задовольнити.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди необхідно зазначити наступне.

Так, частиною 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди суд виходить з того, що моральна шкода ОСОБА_17 , завдана смертю її батька, як спричинило, так і буде спричиняти протягом усього її життя душевні страждання. Відновити становище, яке існувало до смерті батька не можливо. Донька потерпілого не досягла повноліття, позбавлена можливості підтримки з боку батька, його участі у її житті, піклування, спілкування, проведення часу разом з батьком, отримання від нього порад та настанов на тривалому шляху до дорослого життя, виховання у дитини почуттів любові, доброти, співчуття, готування її до прийняття виважених рішень, віри у життя.

Враховуючи обставини, встановлені у ході розгляду справи, з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, з огляду на нематеріальний характер моральних страждань та відсутність чітких критеріїв майнового вираження душевного болю, суд прийшов до переконання, що заявлений розмір моральної шкоди – 500000,00 гривень не може вважатися надмірним розміром з огляду на втрату дитиною батька, а відтак підлягає стягненню з обвинуваченого.

Що стосується заявлених позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди, пов`язаної з втратою годувальника на користь ОСОБА_7 , суд зазначає, що на підставі ч. 1 ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).

Оскільки, неповнолітня донька померлого ОСОБА_15 перебувала на утриманні батька, внаслідок встановленого судом обов`язку сплати аліментів, відповідно вона має право на відшкодування шкоди, заподіяної його смертю.

Згідно із ч. 2 ст. 1200 ЦК України, особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Судом враховано, наявність рішення Мукачівського міськрайонного суду від 20.11.2024 у справі №303/8327/24 за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про зміну способу стягнення аліментів, згідно якого позов було задоволено, з ОСОБА_7 стягнуто на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання доньки ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

При цьому, суд звертає увагу, що положенням п.1 ч.1 ст. 1200 ЦК України визначено, що право шкода відшкодовується, зокрема, дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років), однак, у даному випадку, станом на час розгляду справи ОСОБА_7 не досягла повноліття, а відтак заявлена вимога щодо стягнення шкоди до закінчення навчання є передчасною та не підлягає до задоволення.

З врахуванням вищенаведеного позов підлягає до часткового задоволення в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.01.2026 і до досягнення ОСОБА_7 повноліття та стягнення моральної шкоди у розмірі 500000,00 гривень.

Запобіжний захід у виді застави до набрання вироком законної сили, відповідно до ст. 377 КПК України, підлягає залишенню без змін.

Обвинувачений ОСОБА_3 перебував під вартою з 31.01.2026 до 04.02.2026. Цей строк підлягає зарахуванню у строк покарання на підставі ст. 72 КК України.

Арешти, накладені під час досудового розслідування, підлягають скасуванню, відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України.

Процесуальні витрати - вартість проведених експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 371,373, 374, КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 07 (сім) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 05 (п`ять) років.

Зарахувати в строк покарання ОСОБА_3 строк перебування його під вартою з 31.01.2026 до 04.02.2026.

Запобіжний захід до набранням вироком законної сили - застава.

Цивільний позов ОСОБА_14 (представника потерпілої) та ОСОБА_8 (законного представника потерпілої), в інтересах неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_3 ) в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_3 ), мешканка АДРЕСА_3 , моральну шкоду в розмірі – 500000,00 (п`ятсот тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_3 в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_3 ), мешканки АДРЕСА_3 , відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 30.01.2026 і до досягнення ОСОБА_7 повноліття.

У решті вимог позову відмовити.

Накладений ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 02.02.2026 (справа №308/1559/26; провадження 1-кс/303/695/26) арешт - скасувати.

Речові докази: 1) легковий автомобіль марки «Fiat» моделі «Stilo», р.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – повернути останньому; 2) вирізку з подушки безпеки керма автомобіля та два змиви із поверхні керма т/з марки «Fiat» моделі «Stilo», р.н.з. НОМЕР_1 – знищити; 3) 2 диски з відеозаписами з місця події та з нагрудних камер працівників поліції - зберігати у матеріалах судового провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крите, Мукачівського району, мешканця АДРЕСА_1 , на користь держави вартість проведених експертних досліджень, на загальну суму 13085,33 гривень.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Суддя ОСОБА_18