Вирок від 17 травня 2026 р. у справі №538/140/26 — Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/140/26

Провадження № 1-кп/538/90/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року Лохвицький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170560000045 від 19.01.2026 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с.Біленченківка Гадяцького району Полтавської області, громадянина України, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не одруженого, на утриманні осіб не має, не працюючого, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

в с т а н о в и в:

31.10.2025 року о 22 годині 33 хвилин, ОСОБА_4 в с. Вирішальне по вул. Свободи, Миргородського району Полтавської області, керував транспортним засобом LOGING CR4, без державного номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення мови. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився в порушення п.2.5 ПДР України, за що відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками СРПП ВП №2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №499786. Відповідно до постанови Лохвицького районного суду Полтавської області від 02.12.2025 (Єдиний унікальний номер № 538/2104/25 провадження №3/538/710/25), яка набрала законної сили 16.12.2025, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за що на останнього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Вказана постанова розміщена на офіційному веб-сайті судової влади, копія постанови надіслана Лохвицьким районним судом Полтавської області для виконання на вказану ОСОБА_4 під час складання адміністративного протоколу адресу проживання, та отримана ним особисто. У подальшому, незважаючи на те, шо вказана вище постанова Лохвицького районного суду набрала законної сили, ОСОБА_4 маючи реальну можливість її виконувати у частині утримання від керування транспортними засобами, права керування якими він був позбавлений, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, у порушення ч. 1 ст. 129 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, а також ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», якою забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, посягаючи на суспільні відносини у сфері правосуддя, умисно вчинив діяння спрямоване на невиконання, рішення суду, а саме 18.01.2026 близько 15 години, достовірно знаючи та свідомо розуміючи, що він позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік вказаним вище рішенням суду, діючи всупереч постанови Лохвицького районного суду Полтавської області від 02.12.2025, керував мотоциклом марки «ИЖ планета 3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який фактично належить ОСОБА_5 , відповідно до свідоцтва про реєстрації транспортного засобу НОМЕР_3 та яким законно користується ОСОБА_4 , по вул. Тичини в с. Вирішальне Миргородського району Полтавської області та був зупинений поліцейськими СРПП ВП №2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, що виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 382 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчинені інкримінованого кримінального правопорушеннявизнав повністю, суду пояснив, що дійсно, будучи позбавленим права керування транспортними засобами в минулому році, взимку цього року знову керував мотоциклом, та був зупинений працівниками поліції; зазначив, що кається .

Обвинувачений не заперечує правильність кваліфікації дій органами досудового розслідування.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті в межах висунутого звинувачення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин в межах висунутого звинувачення із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмеживши дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.

Таким чином, аналізуючи викладене суд приходить до висновку, що обвинувачений вчинив

кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, а саме умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами

ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання".

Так, суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином та наступні дані про особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_6 не судимим, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаявся. Крім того, сприяв здійсненню досудового розслідування, що підтверджено стороною обвинувачення.

На підставі ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання відсутні.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, враховуючи, що за місцем проживання він характеризується позитивно, має молодий вік, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є несудимим, , враховуючи принципи диспозитивності, оскільки прокурор просив призначити штраф, принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу в мінімальному розмірі.

Саме таке покарання буде співмірним діянню і характеристиці особи.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 394 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,та призначити йому покарання у виді штафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Речовий доказ: DVD+R диск, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням обмежень передбачених ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Лохвицького

районного суду ОСОБА_7