Вирок від 17 травня 2026 р. у справі №534/2642/25 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа№534/2642/25

Провадження №1-кп/534/298/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025175520000230, внесеного у Єдиний реєстр досудових розслідувань 05.09.2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Комсомольськ (нині м. Горішні Плавні) Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, громадянин України, не одружений, з середньою освітою, не працює, не є учасником бойових дій, військовозобов`язаний, не має інвалідності, на утриманні нікого не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий:

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 , обвинувачується в тому, що 04.09.2025 близько 14 годин 30 хвилин перебуваючи поблизу будинку 15 по вулиці Гірників у м. Горішні Плавні, Кременчуцького району, Полтавської області, зустрів раніше невідомого йому ОСОБА_8 , 2015 року народження, в ході спілкування з останнім у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння майном малолітнього, шляхом зловживання довірою останнього.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів та мети, шляхом зловживання довірою, під приводом налаштування застосунків в телефоні, взяв у ОСОБА_8 належний йому мобільний телефон марки POCO C65 Dlue 8GB RAM 256GB ROM, синього кольору, на що останній, довіряючи ОСОБА_6 , передав йому вказаний мобільний телефон.

Будучи впевненим, що ОСОБА_6 поверне вищезазначений мобільний телефон, малолітній ОСОБА_8 піднявся до квартири за зарядним пристроєм до телефону. Однак, ОСОБА_8 повернувшись через декілька хвилин на місце, де його повинен був чекати ОСОБА_6 , не виявив останнього разом зі своїм мобільним телефоном.

В результаті ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів та мети, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, шляхом зловживання довірою, та не маючи наміру повернення чужого майна, заволодів мобільним телефоном ОСОБА_8 марки POCO C65 Dlue 8GB RAM 256GB ROM, синього кольору, чим завдав матеріальної шкоди на суму 3847 гривень 49 копійок.

Таким чином дії ОСОБА_6 суд кваліфікує як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Суд рахує, що визнання вини ОСОБА_6 відповідає фактичним обставинам справи, ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів, окрім характеризуючих даних обвинуваченого та його показів, показів законного представника потерпілого вирішує за недоцільне. Вина обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України є доведеною повністю.

У судовому засіданні допитана законний представник потерпілого ОСОБА_7 повідомила суду, за змістом, що подія сталася 04.09.2025. Чоловік зателефонував після обіду. Представник потерпілого дзвонила сину близько 13:00 го. Невідомий чоловік по телефону повідомив, що в сина представника потерпілого вкрали телефон. Син представника потерпілого з подругою гуляли біля буд 23 по вул. Гірників, коли до них підійшов хлопець і почав з ними розмовляти. Через деякий час обвинувачений та потерпілий провели подружку, та пішли до дому. Обвинувачений пішов з потерпілим. Обвинувачений попросив спочатку зарядку, потерпілий пішов до квартири, обвинувачений залишився з телефоном за межами квартири. Згодом представнику потерпілої надійшов дзвінок з ломбарду у якому останній стало відомо, що вказаний вище телефон знаходиться у ньому. Також представник потерпілого повідомила, що останній відшкодовано суму, яку було витрачено на викуп телефону в ломбарді.

Обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого, повне відшкодування завданої шкоди.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

На обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

При обранні міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального проступку, особу обвинуваченого, його вік, стан здоров`я, відсутність офіційного джерела доходу, сімейний стан, зокрема обвинувачений є неодруженим, на утриманні нікого немає, наявність обставини, що пом`якшує покарання та обставин, що обтяжують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, щодо повного визнання обвинуваченим вини у скоєному кримінальному правопорушенні, поведінку обвинуваченого як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи.

Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Судом враховано, що визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

При цьому повноваження суду (його права та обов`язки), надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві.

Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов`язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду. Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.08.2020 за результатами розгляду справи № 716/1224/19.

Підстав для застосування положень статей 69, 69-1 КК України суд не знаходить.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України.

Виключно таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нових злочинів.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання щодо речових доказів належить вирішенню відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Під час досудового розслідування запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався і підстави застосування такого заходу забезпечення до набрання вироком законної сили відсутні.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 373, 374, 475 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 240 (двісті сорока) годин громадських робіт.

Речові докази у справі:

- мобільний телефон марки POCO C65 Dlue 8GB RAM 256 GB ROM переданий 05.09.2025 на відповідальне зберігання законному представнику потерпілого ОСОБА_7 – залишити власнику як йому належний.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області, а обвинуваченим у той же строк з моменту його отримання.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

Копію вироку після його проголошення вручити учасникам справи в день проголошення вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому, законному представнику потерпілого роз`яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз`яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання та подавати на них зауваження.

Суддя ОСОБА_9