Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №362/2253/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/2253/26

Провадження 3/362/828/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2026 року м. Васильків

Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Тетяна Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який віднесений до 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 09.03.2026 серії ВАД № 966521 гр. ОСОБА_1 09 березня 2026 року о 14 годині 00 хвилин за місцем свого проживання умисно наніс тілесні ушкодження своїй дружині ОСОБА_2 , що проживає разом з ним, тим самим вчинив домашнє насильство фізичного характеру та викликав у потерпілої особи побоювання за свою безпеку, спричинивши шкоду психічному здоров`ю потерпілої, його дії кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 з`явився, свою провину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав та повідомив, що прийшовши з поля додому побачив, що всі документи розкидані, накричав на дружину, вона викликала поліцію. Дружину не бив, ніяких тілесних ушкоджень не завдавав. Долучив до матеріалів справи медичну довідку щодо перенесеної хвороби та лікування в стаціонарних умовах, пояснив, що сам хворіє та не міг завдати ніякої шкоди дружині.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, серед іншого, суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення. При цьому суть адміністративного правопорушення повинна відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Частиною першою статті 173-2 КУпАП (за якою кваліфіковано дії ОСОБА_1 ) передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Тобто диспозиція частини першої статті 173-2 КУпАП передбачає обов`язковим елементом об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення настання наслідків у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Відсутність таких наслідків свідчить про відсутність в діях особи складу правопорушення, передбаченого, частиною першою статті 173-2 КУпАП.

Досліджені в судовому засіданні матеріали справи не доводять поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.

Так, у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 умисно наніс тілесні ушкодження своїй дружині, водночас, матеріали справи не містять доказів нанесення такої шкоди, будь-яких звернень потерпілої до медичного закладу не зафіксовано, свідки даної події також відсутні.

У протоколі про адміністративне правопорушення також зазначено, що ОСОБА_1 викликав у потерпілої особи побоювання за свою безпеку, спричинивши шкоду її психічному здоров`ю.

Суд бере до уваги, що за Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Тобто психологічне насильство може призвести до таких наслідків – викликати у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинити емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдати шкоди психічному здоров`ю особи. Таким чином, зазначений Закон не ототожнює побоювання за свою безпеку (про яке йдеться в протоколі) із завданням шкоди психічному здоров`ю особи.

Разом з тим адміністративна відповідальність за психологічне насильство відповідно до частини першої статті 173-2 КУпАП настає лише у випадку, якщо воно призвело саме до наслідків у вигляді завдання шкоди психічному здоров`ю особи.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину не визнав та повідомив, що з дружиною просто відбулася побутова сварка. З письмових пояснень потерпілої не вбачається, що її психічному здоров`ю була завдана шкода, не місять доказів завдання шкоди здоров`ю потерпілої й інші матеріали справи.

Ураховуючи викладене, а також те, що в силу передбаченого статтею 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості всі сумніви винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, не доведена належними, допустимими і достовірними доказами.

За таких обставин підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП суд не вбачає.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень статті 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП, виноситься постанова про закриття провадження.

За таких обставин, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, то провадження у цій справі слід закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.

Керуючись статтями 9, 173-2, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 173-2 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Т.П. Рубан