Вирок від 17 травня 2026 р. у справі №295/7472/25 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7472/25

Категорія 23

1-кп/295/273/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

секретарів судового

засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження № 12025060600000539 від 09.04.2025 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, громадянина України, не одруженого, немаючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше судимого: 19.11.2025 Богунським районним судом м. Житомира за ст. 126-1 КК України до 2-х років обменженння волі, -

за ст. 126-1 КК України,

з участю:

прокурора ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

представника

потерпілої ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_8

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності систематично вчиняє домашнє насильство відносно своєї двоюрідної сестри ОСОБА_6 , яке виразилось у словесних образах, погрозах, приниженні, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік, та призвело до психологічних страждань останньої, а саме викликало в неї накопичення емоційних переживань образливості, приниженої гідності та розгубленості почуттів.

Так, 04 липня 2024 року близько 14 години 00 хвилин,

ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , виражався словами нецензурної лайки та висловлював погрози фізичною розправою на адресу своєї двоюрідної сестри ОСОБА_6 , чим порушив вимоги ТЗП № 312594 від 24.06.2024 та таким чином вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

У зв`язку з чим, ОСОБА_4 , постановою Богунського районного суду м. Житомира від 01 жовтня 2024 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

У подальшому, 02 вересня 2024 року близько 19 години 00 хвилин,

ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , повторно виражався словами брутальної лайки та висловлював погрози фізичною розправою на адресу своєї двоюрідної сестри ОСОБА_6 , та таким чином повторно вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

За вказані дії, ОСОБА_4 , постановою Богунського районного суду м. Житомира від 21 листопада 2024 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, 22 вересня 2024 року близько 20 години 00 хвилин,

ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , виражався словами нецензурної лайки та висловлював погрози фізичною розправою на адресу своєї двоюрідної сестри ОСОБА_6 , та таким чином вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

У зв`язку з чим, ОСОБА_4 , постановою Богунського районного суду м. Житомира від 12 листопада 2024 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, 04.04.2025 року ОСОБА_4 , за адресою свого проживання яке розміщене по сусідству з місцем проживання сестри, а саме АДРЕСА_1 , де у нього виник злочинний умисел, направлений на вчинення домашнього насильства стосовно своєї двоюрідної сестри ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, в цей же день, час та місці ОСОБА_4 вчинив відносно ОСОБА_6 психологічне насильство, а саме словесно ображав та принижував гідність останньої, погрожуючи при цьому фізичною розправою, таким чином вчинив психологічне насильство, яке призвело до психологічних страждань потерпілої та погіршення якості життя останньої.

В судовому засіданні ОСОБА_4 вину не визнав та показав, що 04.04.2025 ніяких конфліктів не було, в цей день дійсно приїжджала поліція, але чому не пам`ятає. Конфлікти виникають через гавкання собак, які знаходяться на території потерпілої, що спричиняє йому незручності. Зі скаргами до відповідних служб не звертався. Не заперечував, що вживає нецензурні слова коли спілкується з Люлявською.

Вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена належними та допустимими доказами, показами потерпілої, свідків, письмовими доказами.

Потерпіла ОСОБА_6 показала, що ОСОБА_9 її двоюрідний брат, який систематично вчиняє домашнє насильство, яке виражається в образах нецензурною лайкою, приниження, пошкодженням її майна. 04.04.2025 близько 17 години до неї прийшла подруга, вони йшли до її будинку. В цей час їх побачив ОСОБА_10 який почав обзивати, принижувати словами нецензурної лайки, на зауваження подруги не реагував, а ще більше обзивав. Вони зайшли до будинку і ОСОБА_10 почав бити в суміжну між їх квартирами стіну, кричати обзивати. Близько 19 години вона вийшло провести подругу, на вулиці їх чекав Суходольський, який продовжив їх обзивати, погрожувати, біг за ними, на зауваження не реагував, а тому вона змушена була викликати поліцію. Зазначила, що боїться ОСОБА_4 , який погрожує, вчиняє неадекватні вчинки, у зв`язку з чим вона викликає поліцію.

Свідок ОСОБА_11 показала, що на початку квітня 2025 прийшла в гості до Люлявської, щоб пом`янути її померлу маму, у якої 01 квітня був народження. Йшли до будинку Люлялвської і біля «Міськсвітло» побачили ОСОБА_4 , який був у стані алкогольного сп`яніння та побачивши їх, почав ображати ОСОБА_12 нецензурною лайкою, принижувати. Також, коли вона намагалася його заспокоїтися, почав ображати і обзивати її. Вони зайшли до будинку. Стіна між будинками Люлявської та Суходольської є спільною і коли вони перебували у будинку ОСОБА_10 почав бити кулаками в стіну та кричати «готуйся до смерті», ображати нецензурною лайкою. Близько 19 години вони з ОСОБА_13 вийшли з будинку, їх побачив ОСОБА_10 та почав бігти за ними, продовжував ображати, виривати траву та кидати на них. Це бачила і сусідка , яка перебувала у своєму дворі. Показала, що ОСОБА_10 тривалий час вчиняє домашнє насильство відносно потерпілої, через що остання перебуває у постійному стресі та страху за своє життя. Також ствердила, що ОСОБА_12 ніколи не провокує, намагається уникати спілкування. Чому так поводиться ОСОБА_10 їй невідомо.

Свідок ОСОБА_14 показала, що проживає по-сусідству із потерпілою та обвинуваченим. Зазначила, що ОСОБА_10 кожного дня влаштовує скандали, обзиває ОСОБА_12 , жінок сусідок. Часто ОСОБА_12 ховалася у неї від його переслідувань. Точно дати не пам`ятає, на початку квітня 2025 побачила ОСОБА_12 з її подругою, яких переслідував ОСОБА_10 , а саме обзивав, кидався травою. Зазначила, що особисто боїться ОСОБА_4 , його поведінка є непередбачуваною, іноді неадекватною. Також показала, що ОСОБА_10 раніше проживав з батьками, де також вчиняв неправомірні дії по відношенню до батька, постійно викликалася поліція. Вважає, що причиною такої поведінки, є зловживання алкоголем. Також ствердно зазначила, що ОСОБА_12 ніколи не була ініціатором конфліктів, завжди спокійна, виважена і ніколи не провокувала конфлікти.

09.04.2025 внесено відомості в ЄРДР за фактом вчинення ОСОБА_4 04.04.2025 домашнього насильства щодо ОСОБА_6 (а.с.165).

Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення 04.04.2025 (а.с.166).

Рапортом на лінію 102 05.04.2025 надійшло звернення ОСОБА_15 про те, що двоюрідній брак вчинив економічне та психологічне насильство, а саме ображає, пошкодив майно (а.с.167).

Постановами Богунського районного суду м. Житомира від 01.10.2024, 12.11.2024, 21.11.2024 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1, 173-2 ч.2 КУпАП за вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_6 (а.с.167-170).

За висновком судово-психіатричного експерта № 223-2025 від 20.05.2025 ОСОБА_6 виявляє клінічні ознаки невротичного характеру, пов`язаного з тривалою стресовою ситуацією. ОСОБА_6 завдано психологічні страждання, які знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку із ситуацією, що досліджується у справі (а.с.171).

Згідно психологічного висновку від 22.05.2025 депресивний стан ОСОБА_6 мав чіткий причинно-наслідковий зв`язок з досвідом сімейного насильства. Остання потребувала психотерапевтичної допомоги у зв`язку зі значним психоемоційним дистресом (а.с.174).

Суд критично оцінює доводи обвинуваченого ОСОБА_4 і розцінює їх як намагання уникнути кримінальної відповідальності також у зв`язку з наступним.

Статтею 126-1 КК передбачено кримінальну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров`я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

Ознакою об`єктивної сторони зазначеного кримінального правопорушення є систематичність, яка характеризується як кількісним критерієм, тобто багаторазовістю періодично здійснюваних дій, так і якісним, яким є взаємозв`язок, внутрішня єдність, що утворює наполегливу протиправну поведінку винуватої особи стосовно певного потерпілого чи потерпілих.

Кількісний критерій систематичності, як ознаки домашнього насильства полягає в учиненні трьох і більше актів насильства, про що неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх рішеннях (див. наприклад постанову від 13 лютого 2025 року у справі № 491/1073/22, провадження № 51-4095км24).

Відповідно до практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду відображеної, зокрема, у постанові від 28 лютого 2023 року у справі № 725/4683/20, провадження № 51-6067 км 21, зазначається, що для доведення систематичності домашнього насильства важливими є сам факт і обставини вчинення окремих його епізодів.

Згідно із ст. 1 ЗУ від 07.12.2017 № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під домашнім насильством розуміється діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Водночас у п. «b» ст. 3 Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (далі – Стамбульська конвенція) визначає домашнє насильство як всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні. Як наголошується у Стамбульській конвенції (ст. 2), її положення застосовуються до всіх форм насильства щодо жінок, у тому числі до домашнього насильства, яке зачіпає жінок непропорційно.

Домашнє насильство може доводитися будь-якими доказами, допустимими у кримінальному провадженні, і закон не містить вимоги доведення його спеціально визначеними засобами доказування. Серед іншого, суд може прийняти до уваги адміністративні протоколи поліції, обмежувальні приписи, рішення суду в справі про адміністративне правопорушення, які оцінюються ним у сукупності з іншими доказами, наданими сторонами.

Так, вина обвинуваченого доведена послідовними та незмінними показами потерпілої ОСОБА_6 , що протягом тривалого часу її двоюрідній брат, вчиняє домашнє насильство, яке полягає в образах нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою. Зазначила, що неодноразово зверталася із відповідними заявами до поліції, складалися протоколи про адміністративні правопорушення, виносилися ТПЗ. Однак, ОСОБА_4 поведінку не змінив, висновків не зробив та продовжує вчиняти відносно неї домашнє насильство. У зв`язку з постійним психологічним напруженням, приниженнями вона протягом тривалого часу змушена звертатися за допомогою до психолога.

Також вина ОСОБА_4 доведена показами свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , які показали, що протягом тривалого часу обвинувачений вчиняє домашнє насильство по відношенню до потерпілої та 04.04.2025 обзивав останню словами нецензурної лайки, ображав, погрожував і кидався на нею вирваною із землі травою.

Крім того вина обвинуваченого доведена дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Судом встановлено, що протягом тривалого часу обвинувачений систематично вчиняє психологічне насильство щодо двоюрідної сестри ОСОБА_6 , яке полягало в образах словами нецензурної лайки, погрозах фізичною розправою. Про систематичність, також свідчать постанови Богунського районного суду м. Житомира від 01.10.2024, 12.11.2024, 21.11.2024, якими ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні правопорушень передбачених ч.1 та ч.2 ст.173-2 КУпАП. Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 19.11.2025 ОСОБА_4 засуджено за ст. 126-1 КК України, де потерпілою є ОСОБА_6 .

Суд відхиляє твердження сторони захисту, що на ОСОБА_6 не пошируюється норма ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству. Так, згідно п.12 ч.2 ст. 3 вказаного Закону дія законодавства поширюється на двоюрідних братер та сестер. Потерпіла ОСОБА_6 являється двоюрідною сестрою обвинуваченого.

Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує його умисні дії за ст. 126-1 КК України, які виразились в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, розладів здоров`я та погіршення якості життя потерпілої особи.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання – ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який згідно з ч.4 ст.12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, характеризується негативно, не перебуває на обліках в спеціалізованих установах. Враховується судом і думка потерпілої.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання в межах санкції статті у вигляді обмеження волі, із застосуванням ст. 71 КК України.

Процесуальні витрати у провадженні відсутні.

Питання про речові докази, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Підстав для обрання запобіжного заходу не вбачається.

Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України і призначити йому покарання за цим законом у вигляді 2 років 6 місяців обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупностю вироків, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 19.11.2025, та визначити остаточне покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

Початок строку покарання рахувати з дня затримання та поміщення до виправного центра.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, захиснику, потерпілій, представнику потерпілої та прокурору.

Суддя ОСОБА_1