Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №404/6640/24 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/6640/24

Номер провадження 2/404/1834/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючої судді Варакіної Н.Б.

за участі секретаря Андон`євої В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради (вул. В. Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022), про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року позивач, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування вимог посилалася на те, що у період з 2011 року по 2016 рік ОСОБА_3 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 .

Під час перебування у фактичних шлюбних відносинах у позивача та відповідача народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні.

02 липня 2022 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_5 , у результаті чого змінила прізвище на « ОСОБА_3 ».

Фактичні шлюбні відносини між сторонами давно припинено, жодних інших відносин вони не підтримують, добровільно відповідач не надавав матеріальної допомоги на сім`ю та утримання дитини. Знаючи, що донька потребує постійної батьківської уваги та матеріальної допомоги, відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків.

Починаючи з січня 2023 року будь-яке спілкування між сторонами та між батьком та донькою припинено. Відповідач має іншу сім`ю, якою опікується. Жодного разу з моменту фактичного припинення шлюбних відносин у 2016 році відповідач не надавав матеріальної допомоги, тобто протягом 8 років ОСОБА_2 ухиляється від виконання свого обов`язку по матеріальному утриманню доньки.

ОСОБА_1 звернулась до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області із заявою про видачу судового наказу, у результаті чого 28 червня 2024 року судом видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно до 09 жовтня 2030 року.

Зазначено, що відповідач з 2016 року не бере участі у вихованні доньки, не займається її вихованням, не проявляє до дитини батьківської уваги та турботи, не провідує доньку, не опікується її здоров`ям, інтересами та потребами дитини, не спілкується з нею, матеріально та морально не підтримує її. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Донька знаходиться на повному утриманні позивача.

Вказані обставини підтверджуються письмовими поясненнями сусідів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

З довідки №794, виданої КП «ЖЕО №4» Кропивницької міської ради від 30 травня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_4 , матір`ю ОСОБА_10 та її співмешканцем зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 .

Також, відповідно до змісту довідки №01-31/88 від 17 червня 2024 року, ОСОБА_4 є ученицею 6-Б класу КЗ «Гімназія «Ерудит» Кропивницької міської ради. За час перебування дитини в даному закладі вихованням доньки займається її мати, ОСОБА_1 . Вона систематично цікавиться успіхами дочки. За період навчання батько учениці, ОСОБА_2 не бере участі у вихованні дитини, не відвідує батьківських зборів, не звертається до класного керівника з метою з`ясування успіхів дитини у навчанні та її поведінки.

Відповідно до відповіді на адвокатський запит №7 від 11 липня 2024 року, ОСОБА_4 знаходиться під наглядом лікаря педіатра Васильченко Марини Леонідівни та має з нею діючу декларацію. На прийом під час профілактичних оглядів та хвороб з дитиною зверталась мати - ОСОБА_1 . За час спостереження батько - ОСОБА_2 жодного разу не звертався до лікаря з приводу стану здоров`я дитини.

На сьогоднішній день, через запровадження в Україні воєнного стану діти вимушені частково займатись у навчальних закладах дистанційно, тобто з використанням планшетів або комп`ютерів. Так, 31 грудня 2023 року позивач придбала для доньки планшет Samsung Galaxy Tab, вартість якого становить 10 176 грн.

Участі у додаткових витратах на розвиток дитини відповідач добровільно не приймав, а отже половина витрат фактично понесених позивачем на поліпшення умов та зручностей у проведенні дистанційних уроків ОСОБА_4 підлягають стягненню із ОСОБА_2 , а саме 50% від додаткових витрат на дитину, що становить 5 088 грн.

Вказано, що позивач ніколи не перешкоджала відповідачу у спілкуванні із донькою, не налаштовувала її проти батька, однак відповідач добровільно не брав участі у її спілкуванні та утриманні, не пропонував спосіб виконання своїх батьківських обов`язків щодо дитини.

Викладені факти свідчать про злісне ухилення відповідача від обов`язку по вихованню та утриманню неповнолітньої доньки ОСОБА_12 , свідоме нехтування батьківськими обов`язками та інтересами дитини, що можна розцінювати як винну поведінку відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 22 липня 2024 року головуючою суддею була обрана Варакіна Н.Б.

23 липня 2024 року ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда відкрито загальне позовне провадження по справі та витребувано від Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10 вересня 2024 року до суду від представника відповідача, адвоката Мельніченка В.А. надійшов відзив на позовну заяву у якому вказано, що відповідач не визнає позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав. Твердженні позивача не відповідають дійсності, адже ОСОБА_2 постійно сплачував аліменти добровільно без рішення суду, адже така була домовленість між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Крім того, ОСОБА_2 постійно купував їй одяг, продукти харчування, а також постійно проводив з донькою свій вільний час. Його донька постійно бувала у батьків ОСОБА_2 у с. Рівне, Новоукраїнського району, де батько з нею проводив свій час, святкував дні народження, катався з донькою на велосипеді, брав доньку на море, брав доньку на новорічні свята, катався з донькою на ковзанах і всьому цьому є підтвердження, а саме фотографії з зазначенням дати створення фотографії, тобто періодів проводження з донькою, спростовує доводи позивача викладені у позовній заяві.

Дійсно після укладення шлюбу між ОСОБА_5 та позивачем, вона забороняє бачитися батькові з донькою, заблокувала телефон, що унеможливлює спілкування з донькою.

Батько бажає і хоче бачитися з донькою, як і раніше, брати участь у її вихованні, але цього не бажає сама мама, ОСОБА_1 , яка і чинить перешкоди батькові у побаченнях з донькою.

17 вересня 2024 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, адвоката Осіпової Ю.Ю. Вказано, що не було домовленості між сторонами щодо аліментів на утримання доньки, купівлі їй одягу та продуктів харчування, а також проведення з донькою вільного часу. Відповідач не зазначає, у якій спосіб від надавав добровільно таку допомогу: переказ на карту чи особисто передавав кошти позивачу або доньці. Жодних доказів, які б підтверджували усну домовленість сторін або б підтверджували факт передачі коштів відповідачем до суду не надано. Також, відповідачем не додано доказів купівлі одягу.

Вказано, що дійсно донька сторін ОСОБА_13 деякий час проживала у бабусі у с. Рівне на початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року разом із матір`ю ОСОБА_1 , однак в той час відповідач там не проживав, не спілкувався з донькою та жодної участі у вихованні доньки не приймав. Позивач у позовній заяві зазначає про припинення спілкування відповідача з донькою саме з 2023 року, а відповідач надає фотокартки, на яких донька сторін зображена без батька, взяті з особистої сторінки позивача в Instagram.

Відповідач не звертався із заявою до третьої особи, а ні з заявою про встановлення порядку побачень з дитиною, а ні з заявою про усунення перешкод у спілкуванні.

Позивач сама телефонувала відповідачу навесні 2024 року з проханням надати згоду на реєстрацію місця проживання дитини, однак відповідач спочатку погодився, а потім заблокував номер телефону позивача. Сама ж позивач ніколи не перешкоджала відповідачу та доньці спілкуватися, однак відповідач такої ініціативи не проявляв.

Позивач разом зі своєю донькою ОСОБА_14 проживає поруч з місцем фактичного проживання відповідача, і часто гуляючи на АДРЕСА_4 бачить батька, однак відповідач навіть не вітається з власною донькою, ігноруючи її при випадкових зустрічах.

Вважає, що надано достатньо доказів на підтвердження своїх вимог про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його доньки - ОСОБА_4 , а надані в свою чергу докази відповідачем не відповідають обставинам справи, є надуманими та такими, що не підтверджують участі батька у житті доньки.

Просила суд, позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав щодо його доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 додаткові витрати на розвиток дитини у розмірі 5 088 грн. та судові витрати.

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 09 березня 2026 року вирішено здійснити опитування малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у судовому засіданні в присутності психолога.

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 27 березня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні позивач та її представник, адвокат Осіпова Ю.Ю. підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача, адвокат Мельніченко В.А. у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримала поданий висновок щодо недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дитина ОСОБА_4 у судовому засіданні у присутності психолога надала пояснення та вказувала, що вона спілкувалась з батьком до 2023 року та коли почалась війна, він відвіз її в село до себе і поїхав, потім приїхала її мама. Дізналась, що він одружився, проте її не покликав на весілля, що її обурило. Вона йому телефонувала, однак він її заблокував. Перестав спілкуватися, коли у нього з`явилась дитина. При зустрічі з батьком, останній не вітається.

Психолог у судовому засіданні пояснила, що дитина щира та вплив сторін на неї не відчувається. Дитина дуже потребує тата, але вважає, що батько зрадив її, наявна образа, але вона готова піти на компроміси. Батько несе сам відповідальність за цей конфлікт. Дитина намагалась налагодити контакт з батьком. У батька є багато можливостей, бути батьком, але не скористався цим.

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні надала пояснення, відповідно яких вказувала, що відповідач є гарним батьком і любить свою дочку. Купував їй речі до школи, забирав до себе на канікулах та вихідних. На даний час позивач не дає спілкуватись відповідачу з дочкою.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_14 раніше бачилась з його братом. У 2023 році з донькою ОСОБА_14 раніше по соціальних мережах спілкувалась, зустрічалась, ходили в кіно, в заклади. З батьком часто бачились, привозив у село до матері раз у два місяці. У місті частіше бачились. Його дочка із ОСОБА_14 перестали спілкуватись, вона не відповідала в месенджерах і по телефонну, в інстаграм видалила з друзів. ОСОБА_18 з 2023 року не старався виходити на зв`язок, пропонував зустрічі, але не хотіла ОСОБА_4. Зустрілися в АТБ, однак дівчинка тікала, не бажала спілкуватися.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За нормами ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що у період з 2011 року по 2016 рік ОСОБА_3 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 .

Під час перебування у фактичних шлюбних відносинах у сторін народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

02 липня 2022 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_5 , у результаті чого змінила прізвище на « ОСОБА_3 ».

Згідно довідки КП «ЖЕО №4» Кропивницької міської ради №794 від 30 травня 2024 року, ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_3 . Склад сім`ї: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - власник, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - дочка, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - онука, ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - співмешканець.

Судом наказом Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 28 червня 2024 року у справі №396/1044/24, стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи стягнення з 11 червня 2024 року і до досягнення повноліття донькою ОСОБА_14 - до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Як вбачається з довідки КЗ «Гімназія «Ерудит» Кропивницької міської ради» ОСОБА_4 є ученицею 6-Б класу КЗ «Гімназія «Ерудит» Кропивницької міської ради. За час перебування дитини в даному закладі вихованням доньки займається її мати, ОСОБА_1 . Вона систематично цікавиться успіхами дочки. За період навчання батько учениці, ОСОБА_2 не бере участі у вихованні дитини, не відвідує батьківських зборів, не звертається до класного керівника з метою з`ясування успіхів дитини у навчанні та її поведінки.

Згідно до відповіді на адвокатський запит №7 від 11 липня 2024 року, ОСОБА_4 знаходиться під наглядом лікаря педіатра Васильченко Марини Леонідівни та має з нею діючу декларацію. На прийом під час профілактичних оглядів та хвороб з дитиною зверталась мати - ОСОБА_1 . За час спостереження батько - ОСОБА_2 жодного разу не звертався до лікаря з приводу стану здоров`я дитини.

Письмовими поясненнями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 підтверджується, що ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 проживають за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_20 виховує доньку ОСОБА_14 сама, батько з донькою не спілкується, життям доньки не цікавиться і у вихованні дитини участі не бере.

Як вбачається з довідки Новоукраїнського відділу ДВС у Новоукраїнському районі Кіровоградської області від 27 жовтня 2025 року №167, згідно судового наказу №396/1044/24, виданого 28 червня 2024 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області, ОСОБА_2 сплачує аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини: доньки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Заборгованість по виконавчому документу №396/1044/24 станом на 27 жовтня 2025 року, відсутня.

31 грудня 2023 року позивач придбала для доньки планшет Samsung Galaxy Tab, вартість якого становить 10 176 грн. Половина витрат понесених позивачем на поліпшення умов та зручностей у проведенні дистанційних уроків ОСОБА_4, а саме 50% від додаткових витрат на дитину, становить 5 088 грн., які позивач просила стягнути з відповідача на свою користь.

З висновку виконавчого комітету Кропивницької міської ради вбачається, що комісією з питань захисту прав дітей 30 жовтня 2024 року розглянуто питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вирішено вважати за недоцільне позбавлення його батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з наступних підстав. Батьками дитини у свідоцтві вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Після припинення спільного проживання батьків дитина залишилась з матір`ю. ОСОБА_3 02 липня 2022 року уклала шлюб та змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 ». На сьогодні мати з дитиною проживає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №4 Кропивницької міської ради» від 30 травня 2024 року №794. ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , фактично проживає у АДРЕСА_6 . З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що батько ОСОБА_2 з 2023 року не бере участі у вихованні доньки, не спілкується з нею. Відповідно до довідки комунального закладу «Гімназія «Ерудит» Кропивницької міської ради» від 17 червня 2024 року №01-31/88, виховання ОСОБА_22 здійснює мати ОСОБА_1 , яка цікавиться успішністю доньки. Батько ОСОБА_2 до вчителів щодо навчання дитини не звертався, жодного разу не був присутній на батьківських зборах. Згідно з інформацією від 11 липня 2024 року №7, виданою ФОП ОСОБА_23 , який надає медичні послуги, під час профілактичних оглядів та хвороб дитина ОСОБА_13 з`являється разом з матір`ю ОСОБА_1 . Батько ОСОБА_2 з приводу стану здоров`я доньки до лікарів не звертався. Факт ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків письмово підтверджують ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 . На засіданні ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги. ОСОБА_2 заперечив проти позбавлення його батьківських прав. Пояснив, що бажає спілкуватися з донькою, однак ОСОБА_1 чинить йому перешкоди. Дитина ОСОБА_13 повідомила, що не спілкується з батьком з 2023 року. Превентивні заходи впливу відносно ОСОБА_2 не вживались. Факт заперечення батьком проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини. Зважаючи на викладене та враховуючи рішення Комісії, орган опіки та піклування Кропивницької міської ради вважає за недоцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , попередивши батька про необхідність зміни ставлення до виховання дитини.

У відповідності до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 частини 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують , та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

При розгляді даної справи судом не встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

У справі відсутні докази застосування до відповідача заходів впливу у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, накладення адміністративної відповідальності, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідача відносно своєї дитини в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Відповідно до положень ст.81 ч.1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Стороною позивача не доведено, що поведінка відповідача відносно його доньки є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Позивач не довела та не надала суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення її батька по відношенню до неї батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно дитини. Суду не представлено будь-яких доказів, крім пояснень позивача та її представника про свідоме ухилення, винну поведінку відповідача щодо виховання, піклування про спільну дитину.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є недоцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, а тому вважає за необхідне у позові відмовити.

Суд вважає за необхідне надати можливість відповідачу змінити, виправити своє ставлення до батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Щодо стягнення додаткових витрат на дитину суд виходить із наступного.

Згідно ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Аналіз указаних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу, тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких обставин підлягає доведенню в судовому засіданні особою, яка пред`явила такий позов. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

За приписами ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не доведено існування особливих обставин, які зумовлені здібностями дитини, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини. У витратах, понесених при звичайному способі життя, хоча вони і будуть додатковими, участь другого з батьків не є обов`язковою у розумінні статті 185 СК України. Режим навчання дитини відповідного віку не можуть бути розцінені як особливі здібності і таланти, які потребують розвитку.

Відтак суд приходить до висновку, що в цій частині позовних вимог слід також відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові ви трати, при відмові у задоволенні позовних вимог, покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 150, 164, 166 СК України, ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради (вул. В. Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022), про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про неприпустимість в подальшому порушення з його боку батьківських обов`язків щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та про їх можливі наслідки у разі їх неналежного виконання, а саме позбавлення батьківських прав.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду складено 18.05.2026.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Б. Варакіна