Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №205/18023/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/18023/25

Єдиний унікальний номер 205/18023/25

Провадження № 2/205/3310/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, –

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Новокодацького районного суду міста Дніпра з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, який зареєстрований судом 02 грудня 2025 року.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 08 грудня 2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивач у своєму позові та відповіді на відзив посилалася на те, що відповідач є її рідним батьком. Вона досягла повноліття, проте, продовжує навчання у Гданському університеті в Польщі на першому курсі. Навчання не дозволяє працевлаштуватися для самостійного матеріального забезпечення, утримує її фінансово лише мати. З відповідачем вона не спілкується з часу початку навчання в Польщі, з 2020 року. Додому в Україну вона приїздить лише на канікулах. Батько не цікавиться її життям, не спілкується, оскільки має іншу сім`ю. Стосовно тверджень ОСОБА_2 , що на його утриманні перебуває троє пенсіонерів, зазначила, що вони не є членами його сім`ї, а матеріальну допомогу на їх утримання він перераховує добровільно. Матір відповідача, баба ОСОБА_1 , має у власності квартиру в новобудові у м. Ірпінь, яку здає в оренду. Дружина її батька, яка не працює, оскільки доглядає і виховує малолітніх дітей, сама обрала перебувати у відпустці. Згідно з декларацією за 2024 рік дружина відповідача придбала транспортний засіб вартістю 715 000 грн., а відповідач у 2020 році придбав у новобудові житло станом на 2020 рік вартістю 611 066 грн. Позивач потребує матеріальної допомоги з боку відповідача на своє утримання, але відповідач матеріальну допомогу на утримання доньки у добровільному порядку не надає. Просила стягувати з відповідача на її користь аліменти у розмірі частини від усіх видів його заробітку (доходів) щомісяця, починаючи стягнення з 28 листопада 2025 року і до закінчення навчання або ж до досягнення нею 23-річного віку.

Відповідач ОСОБА_2 у своєму відзиві та запереченнях на відповідь на відзив зазначив, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , від якого мають повнолітню дочку ОСОБА_1 . Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 січня 2021 року він сплачував аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої ОСОБА_1 . Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 02 вересня 2025 року з нього були стягнуті аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_1 , починаючи стягнення з 01 листопада 2024 року по 31 серпня 2025 року. Вказане рішення виконане в повному обсязі. Він не відмовляється від утримання позивача та добровільного вирішення питання щодо її утримання. На теперішній час він перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , від якого вони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , 2019 року народження, і ОСОБА_6 , 2020 року народження, дружина не працює та перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, перебуває разом з дітьми на утриманні позивача. Крім цього, він фінансово допомагає своїй матері, ОСОБА_7 , яка є особою похилого віку, має хронічні хвороби, із доходів отримує мінімальну пенсію, а також надає фінансову допомогу батькам своєї дружини: ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які є особами з інвалідністю. Після стягнення аліментів на утримання позивача мають залишатися кошти на утримання відповідача, його двох малолітніх дітей, дружини, яка не працює, та на допомогу батькам дружини і його матері. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На теперішній час ОСОБА_1 є студенткою першого семестру Гданського університету (Республіка Польща) за освітньою програмою «Сінологія (О)» денної форми навчання першого рівня бакалаврату строком навчання до 30 вересня 2028 року.

Відповідач ОСОБА_2 має двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідач матеріальної допомоги на утримання дочки у добровільному порядку не надає.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно з ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

ОСОБА_1 повнолітня особа, здобуває освіту в Гданському університеті Республіки Польща денної форми навчання, свого постійного доходу не має, знаходиться на утриманні своєї матері, потребує з боку відповідача матеріальної допомоги, який є працездатною особою і може надавати таку допомогу на утримання дочки, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини усіх видів його доходу (заробітку), щомісячно, до закінчення навчання ОСОБА_1 , але не пізніше досягнення нею 23-річного віку.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки стягнення аліментів у більшому розмірі призведе до порушення прав інших малолітніх дітей, батьком яких є ОСОБА_2 .

Щодо зазначення відповідачем про перебуванні на його утриманні двох малолітніх дітей та дружини, яка не працює, суд не приймає до уваги, оскільки доказів того, що діти потребують догляду та домашнього виховання, що є об`єктивною причиною для неможливості їх матері, дружини відповідача, працевлаштування і отримання доходу, судові надано не було. Також суд критично ставиться до твердження про надання матеріальної допомоги непрацездатній матері відповідача та батькам своєї дружини, які є особами з інвалідністю, оскільки вказані особи мають дохід у вигляді пенсії, фінансова допомога надається відповідачем на власний розсуд добровільно, у визначеному ним розмірі.

Стосовно інших заперечень відповідача проти задоволення позовних вимог, суд не приймає їх до уваги, оскільки вони не підтверджені доказами та не стосуються предмета позову.

Крім цього, суд не приймає до уваги твердження позивача про придбання дружиною відповідача коштовного рухомого майна, а його матір`ю нерухомого, оскільки вказані обставини не підтверджені належними доказами, та не впливають на обов`язок ОСОБА_2 утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, суд вважає необхідним стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання з дня подачі позову до суду, тобто з 28 листопада 2025 року.

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

П. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

З урахуванням зазначеного, суд вважає можливим допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

У відповідності з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

ОСОБА_1 при поданні позову до суду була звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп. – абз. 3 п.п. «1» п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 1, 2 ст. 199, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 191 СК України, абз. 3 п.п. «1» п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ч. 6 ст. 141, п. 7 ч. 1 ст. 264, ст. 265, ч. 2 ст. 279, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на користь та утримання дочки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення 28 листопада 2025 року і до закінчення навчання, але не пізніше досягнення нею 23-річного віку.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: