Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №208/12252/25 — Заводський районний суд міста Кам’янського

Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 17 травня 2026 р.

Справа: №208/12252/25

Суддя: Гречана В. Г.

справа № 208/12252/25

провадження № 2/208/1937/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді – Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання – Грищенко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №208/12252/25 за позовом Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник АТ «ТАСКОМБАНК» звернувся до Заводського районного суду міста Кам`янського з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що 31.08.2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено Заяву-договір №2227583-206 про надання споживчого кредиту. Відповідно до п. 1. розділу 1 «Замовлення банківських послуг» Кредитного договору Позичальник просив надати кредит на власні потреби в рамках продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Відповідно до Кредитного договору Відповідач просив надати кредит шляхом виплати кредитних коштів в сумі, визначеній в п.п. 1.1. даного Розділу, з оформленням такої виплати відповідно до законодавства України шляхом перерахування на поточний рахунок в АТ «ТАСКОМБАНК». Згідно до умов договору, сума кредиту – 36190,50 грн., комісія за надання кредиту складає 4,9 %, або 1690,50 грн., проценти за користування кредитом – 0,01% річних, процента ставка є фіксованою. Також, п.1.4 передбачено сплату комісії за обслуговування кредиту в розмірі 4,9% щомісяця. Строк кредиту – 60 місяців.

«ТАСКОМБАНК» свої зобов`язання за договором виконало, про що свідчить виписка по особовим рахункам, в якій зафіксовано перерахування на рахунок відповідача грошових коштів, розмірі разом з тим, відповідач у порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за Заявою - договором №2227583-206 про надання кредиту від 31.08.2021 року, яка станом на 12.05.2025 року становить 58895,31 грн., в т.ч.: - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) – 28745,13 грн.; - заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) – 3,57 грн.; - заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) – 30 146,61 грн.

З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Заявою - договором №2227583-206 про надання кредиту від 31.08.2021 року, в розмірі 58895,31 грн., а також судові витрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2025 року по цивільній справі №208/12252/25 визначено головуючого суддю Гречану В.Г.

Згідно із відповіддю № 1792165 від 18.09.2025 р. з Єдиного державного демографічного реєстру – за вказаними параметрами особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не знайдено.

Згідно до відповіді відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради № 19/12245 , яка надійшла до суду 02.10.2025 року – відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 02.10.2025 року відкрито провадження у справі №208/12252/25 за правилами спрощеного провадження та призначено судове засідання.

15.05.2026 року в судовому засіданні представник позивача - адвокат Альховська І.Б. підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити у повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи неодноразово повідомлявся шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв`язку «Укрпошта» за зареєстрованим місцем проживання, що в розумінні п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, є належним повідомленням про розгляд справи, причини своєї неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Заяв та клопотань про проведення розгляду справи за його відсутності не подавав.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст.280,281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

15.05.2026 року у судовому засіданні після судових дебатів, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. На підставі ч.1 ст. 244 ЦПК України ухвалення судового рішення було відкладено та визначено дату та час судового засідання, в якому буде відбуватися проголошення судового рішення, про що учасники справи були повідомлені у спосіб, встановлений ЦПК України.

Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ немає для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Судом встановлено, що 31.08.2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено Заяву-договір №2227583-206 про надання споживчого кредиту, за умовами п. 1.1 якого кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти та комісію за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до п.п. 1.2.2, 1.2.6 договору кредит надається позичальнику на умовах: сума кредиту – 36190,50 грн, строк - 60 місяців.

Згідно з п. 1.2.9 договору – проценти за користування кредитом встановлюються на рівні 0,01 %; пунктом 1.4 договору передбачається сплата щомісячної комісії в розмірі 4,9%.

У кредитному Заяві-анкеті на оформлення банківських послуг та Заяві-договорі про надання споживчого кредиту міститься власноручний підпис ОСОБА_1 .

Відповідно до Виписки по особовим рахункам кредитного договору №2227583-206, 31.08.2021р. відповідачу було зараховано 36190,50 грн .

Відповідно до розрахунку заборгованості по вищевказаному кредитному договору станом на 12.05.2025, заборгованість відповідача за кредитним договором № 2227583-206, 31.08.2021р становить 58895,31 грн., в т.ч.: - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) – 28745,13 грн.; - заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) – 3,57 грн.; - заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) – 30 146,61 грн.

Позивачем на адресу ОСОБА_1 було направлено Повідомлення-вимогу про повернення заборгованості по кредиту в розмірі 58895,31 грн. Проте, на дату звернення до суду, відповідачем свої зобов`язання не виконані.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів» (далі Закон).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з досліджених доказів, АТ «ТАСКОМБАНК» виконав свої зобов`язання, а саме перерахував кредитні кошти на рахунки, визначені договором. Натомість, умови кредитного договору відповідач належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 58895,31 грн

Оскільки відповідач допустила порушення строків повернення кредитних коштів та сплати процентів, суд дійшов висновку про стягнення в примусовому порядку з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованості за Заявою-договором №2227583-206 у сумі 58895,31 грн.

Також суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на відповідача, в розмірі 2422,40 грн., оскільки його розмір є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 10, 76, 141, 259, 260, 263-265, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, адреса: місто Київ, вулиця С.Петлюри, будинок 30, заборгованість за Заявою – договором №2227583-206 про надання споживчого кредиту від 31.08.2021 року в розмірі 58895 (п`ятдесят вісім тисяч вісімсот дев`яносто п`ять) гривень 31 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, адреса: місто Київ, вулиця С.Петлюри, будинок 30, судові витрати у розмірі – 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони по справі:

Позивач – Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, адреса: місто Київ, вулиця С.Петлюри, будинок 30.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлено та проголошено 18.05.2026 року о 17:20 годині.

Суддя В.Г. Гречана

Оригінал: reyestr.court.gov.ua