Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №523/3216/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/3216/26

Провадження №2/523/3727/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

"18" травня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси, в складі:

головуючого - судді Малиновського О.М.

за участю секретаря - Березніченко В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, в м. Одеса, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог Служби у справах дітей Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ

Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради звернувся до суду з позовною заявою в якій просить позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно їх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що заочним рішенням малолітні діти були відібрані у батьків та влаштовані до державного закладу на повне державне забезпечення. Таке рішення було прийнято в зв`язку з виявленою загрозою життю та здоров`ю для дитини. За весь час перебування дітей у дитячому закладі, а згодом у опікуна, відповідачі дітей не відвідували, жодного разу до них не з`являлися, участі у вихованні не приймали, матеріальної допомоги не надавали, що на думку позивача є підставою для позбавлення їх батьківських прав. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою судді 05.03.2026р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.04.2026р. закрито підготовче провадження у справі з призначенням розгляду справи за участю сторін.

Відповідачі не скористалися своїми процесуальними правами, відзив на позовні вимоги суду не надали.

Представник позивача підтримала позовні вимоги, просить задовольнити.

Відповідачі в призначене судове засідання не з`явилися без поважних на те причин. Про час та місце розгляду справи направлялось повідомлення належним чином. Згідно поштових повідомлень, адресати за місцем своєї реєстрації відсутні, що вказує на вручення судової повістки відповідачам належним чином (п.4 ч.8 ст.128 ЦПК).

Представник Служби у справах дітей Одеської міської ради направила заяву про розгляд справи за їх відсутності.

За письмовою згодою представника позивача та за відсутності відзиву на позовну заяву, справу розглянуто в заочному порядку, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 та її батьками записані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 та її батьками записані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 17.07.2024р. у справі № 523/3749/24 малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 було відібрано від батьків - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав.

Рішенням суду вирішено питання про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі частини зі всіх видів заробітку.

Заочне рішення суду набрало законної сили та сторонами по справі не оскаржувалося.

Розпорядженнями Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради №805р та №811р. від 23.09.2024р. малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування.

Розпорядженнями Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради №969р та №970р. від 20.11.2024р. малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 влаштовано до КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини №3 «Сонечко» Одеської міської ради на повне державне забезпечення.

З наданих довідок від КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини №3 «Сонечко» Одеської міської ради № 569 від 17.06.2024р. та № 131 від 03.02.2025р., слідує що під час перебування малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вищевказаному закладі, а саме за період з 09.02.2024р. по 03.02.2025р. мати дітей або інші родичі жодного разу не відвідували дітей, матеріальної допомоги не надавали, участі у вихованні дітей не приймали.

Окрім цього, розпорядженнями Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради №65р та №66р. від 30.01.2025р. опікуном малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 призначено ОСОБА_5 , за поясненнями якої за весь час перебування дітей в її родині, ні мати, ні батько не проявляли зацікавленості в подальшому житті дітей, ніколи не телефонували, не цікавилися ні успіхами, ні станом здоров`я, не надавали ніякої матеріальної допомоги, не зверталися до неї щодо повернення дітей.

Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради своїм висновком №01-05-3/27 вх від 04.02.2026р. вважає доцільним позбавлення батьківських прав відповідачів відносно їх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Пунктом 1 та 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, а так саме і не забирання дитини із закладу здоров`я, може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Встановлення та доведення в суді, як однієї так і двох обставин в цілому є наслідком застосування такого заходу, як позбавлення батьківських прав.

Отже, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

У статті 9 Конвенції ООН Про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків , вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Подібні правові висновки викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Зібрані по справі докази вказують на те, що батьки малолітніх дітей, відповідачі по справі, без поважної причини ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей, без поважних причин з часу влаштування дітей до державного закладу, не проявляли щонайменшої батьківської турботи, ані усно, ані письмово з дітьми не спілкувалися, їх здоров`ям не цікавилися та не цікавляться на теперішній час.

За таких обставинах пред`явлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, відповідачів слід позбавити батьківських прав, з підстав визначених пунктом 1 частини першої статті 164 СК України, що буде відповідати інтересам дітей, які на теперішній час перебувають під опікою ОСОБА_5 .

З огляду на вирішення питання про стягнення з відповідачів аліментів на утримання малолітніх дітей під час їх відібрання без позбавлення батьківських прав, судом повторно не вирішується питання про їх стягнення на підставі частини другої статті 166 Сімейного кодексу України.

Відповідачами по справі не надано жодного належного та допустимого доказу з приводу заперечень на заявлені позовні вимоги.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовій збір в розмірі по 2662,40грн. з кожного.

На підставі п.1 ч.1 ст.164 ст.ст.166,182,183,193 СК України, керуючись ст.ст. 12,13,76,200, 206,259, 263-265,268,280,430 ЦПК України,

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог Служби у справах дітей Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав – задовольнити у повному обсязі.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно його дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно її дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2622,40грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2622,40грн.

Відповідно до ч.5 ст.164 СК України, копію рішення суду в частині позбавлення батьківських прав, після набрання законної сили, надіслати до Пересипського відділу ДРАЦС у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Учасники справи:

Позивач: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради , ЄДРПОУ: 26303235, м. Одеса, проспект Князя Володимира Великого, буд.106.

Відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача (ів), поданою протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного тексту рішення суду.

Повне рішення суду складено 18.05.2026р.

Суддя