Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №523/2929/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/2929/26

Провадження №2/523/3642/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі

головуючої судді - Середи І.В.,

за участю секретаря – Ячменьової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію,

УСТАНОВИВ:

10 лютого 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «ООЕК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, що постачалась у квартиру АДРЕСА_1 , за період з грудня 2024 року по серпень 2025 року у розмірі 5786,42 грн, інфляційних нарахувань у розмірі 186,22 грн та 3 % річних у розмірі 79,86 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачка є побутовим споживачем електричної енергії, яку вона спожила за вказаний період у кількості 1954 кВт.год на загальну суму 8441,28 грн, але оплату за неї у повному розмірі не здійснювала, через що утворилася заборгованість у розмірі 5786,42 грн. У зв`язку із скасуванням заборони на нарахування штрафів та пені, позивач просив стягнути з відповідачки вказану заборгованість разом із нарахованими інфляційними втратами у розмірі 186,22 грн та 3 % річних у розмірі 79,86 грн.

04 березня 2026 року після отримання інформації про останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідачки провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представниця позивача надала суду заяву про закриття провадження у справі у частині позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у зв`язку з відсутністю предмету позову, оскільки заборгованість виплачена відповідачкою у добровільному порядку. А також просила розглянути справу за її відсутності та стягнути з відповідачки інфляційні нарахування у розмірі 186,22 грн, 3 % річних у розмірі 79,86 грн, які нараховані на суму заборгованості, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 14 травня 2025 року відмовлено у закритті провадження у справі, із поданої заяви вбачається підтримання позивачем позовних вимог у частині стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 186,22 грн, 3 % річних у розмірі 79,86 грн, які нараховані на суму заборгованості, а також судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Відповідачка надала суду заяву про визнання заяви про закриття провадження у справі у частині позовних вимог та розгляд справи у її відсутності.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є побутовим споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_2 . Для проведення розрахунків за спожиту електроенергію на ім`я відповідачки відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .

За розрахунковий період з грудня 2024 року по серпень 2025 року ТОВ «ООЕК», як оператором системи розподілу, були отримані дані щодо фактичного споживання електричної енергії споживачем ОСОБА_1 . Так, з отриманих відомостей вбачається, що нею за вказаний вище період спожито 1954 кВт.год електричної енергії на суму 8441,28 грн.

У зв`язку з несвоєчасною та неповною оплатою вартості спожитої енергії на момент звернення з позовною заявою за особовим рахунком ОСОБА_1 утворилася заборгованість на суму 5786,42 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку вбачається, що внаслідок порушення відповідачкою грошового зобов`язання позивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України на суму заборгованості нарахував інфляційні втрати на суму 186,22 грн, та 3 % річних на суму 79,86 грн.

За приписами ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора згідно цивільно-правового договору є грошовим зобов`язанням. Виходячи з цього, правовідносини, в яких замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням. Таким чином, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з оплати внесків на утримання будинку, якій кореспондується правом вимоги кредитора про оплату наданих послуг. Враховуючи той факт, що до подібних правовідносин застосовані цивільно-правові норми щодо застосування цивільної відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, до таких правовідносин застосовується і норма ст. 625 ЦК, що встановлює обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

Своєю постановою № 1405 від 29 грудня 2023 року Кабінет Міністрів України скасував заборону на припинення надання житлово-комунальних послуг, нарахування штрафів та пені, а також на стягнення заборгованості з населення за житлово-комунальні послуги, яку запровадив 5 березня 2022 року постановою № 206.

09 травня 2026 року відповідачка виплатила заборгованість за спожиту електроенергію у добровільному порядку. Невиплаченими залишилися вимоги про нараховані штрафні санкції.

Отже, беручи до уваги наявність між сторонами договірних відносин з приводу постачання та споживання електричної енергії, та враховуючи невиконання відповідачкою її умов в обсязі та на умовах, визначених договором приєднання, у частині несвоєчасної сплати за спожиту електричну енергію, суд дійшов висновку, що пред`явлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості за спожиту електроенергію, яку відповідачка виплатила у добровільному порядку.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки також підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем у загальному розмірі 2662,40 грн, з яких за подачу заяви про видачу судового наказу у розмірі 302,80 грн та за подачу позову після скасування судового наказу в розмірі 2359,60 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 353, 356 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , остання відома зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ: 42114410, місцезнаходження за адресою: вул.М. Арнаутська, 88, м. Одеса, 65007) інфляційні нарахування у розмірі 186,22 грн, 3 % річних у розмірі 79,86 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Рішення складено 19 травня 2026 року.

Суддя