Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №523/6379/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/6379/26

Провадження №2/523/4876/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі

головуючої судді - Середи І.В.,

за участю секретаря - Ячменьової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

30 березня 2026 року АТ «Райффайзен Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 014-RO-8294476256 від 24 червня 2021 року у розмірі 200707,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між банком та відповідачкою укладений вищевказаний кредитний договір шляхом підписання заяви-договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою», за яким банк надав їй кредит у розмірі 122386,54 грн строком до 24 червня 2027 року, однак через порушення відповідачкою зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування грошима та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості у відповідачки станом на 20 січня 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 200707,86 грн, з яких 185699,15 грн - заборгованість за наданим тілом кредиту та 15008,71 грн - заборгованість за відсотками, яку позивач просить стягнути на його користь разом з понесеними судовими витратами.

02 квітня 2026 року після отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання відповідачки провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони в судове засідання не з`явилися, були повідомлені про розгляд справи належним чином.

В матеріалах справи є клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, в якому він також позов підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка про дату, час та місце слухання справи повідомлялася шляхом направлення судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання, проте кореспонденція повернулася до суду без вручення адресату з довідкою АТ «Укрпошта» - «За закінченням терміну зберігання».

Судом враховуються також судові повістки доставлені у електронному вигляді на засоби зв`язку, зазначені відповідачкою під час укладення кредитного договору.

Причини своєї неявки ОСОБА_1 суду не повідомила, із клопотаннями до суду не зверталася, відзив на позов не подавала.

Отже, на підставі положень п. 4 ч. 8 ст. 128 та абз. 2 ч. 1 ст. 131 ЦПК України вона вважається повідомленою належним чином.

Відповідачка в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подала до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Ураховуючи неявку належним чином повідомлену відповідачку в судове засідання, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою представника позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом норми ч.6 ст.259 ЦПК України складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

За нормами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи встановлено, що 22 жовтня 2015 року ОСОБА_1 подала заяву до АТ «Райффайзен Банк» та уклала Угоду № РDV2-1234158, якою акцептувала Публічну пропозицію АТ «Райффайзен Банк Аваль» про надання послуг в порядку та на умовах, що викладені у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль», що оприлюднені та знаходяться у вільному доступі на сайті банку www.aval.ua, висловила повну та безумовну згоду з її умовами.

24 червня 2021 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», та ОСОБА_1 було складено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-94476256, за яким кредитор надав позичальниці кредит в розмірі - 122386,54 гривень строком до 24 червня 2027 року під фіксовану процентну ставку - 35,30 % річних шляхом їх перерахування на поточний рахунок відповідачки. ОСОБА_1 у свою чергу зобов`язалася належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами згідно з умовами договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені договором.

У подальшому, 17 березня 2023 року, 19 березня та 01 жовтня 2025 року між сторонами укладалися додаткові угоди до заяви-договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-94476256 від 24 червня 2021 року, відповідно до яких з метою зменшення фінансового навантаження на позичальницю в умовах кризових явищ в економіці України викладалися у новій редакції графік погашення кредиту та інших платежів за кредитним договором, а також розрахунок сукупної вартості кредиту у додатках до даної додаткової угоди та врегульовувалася існуюча заборгованість, строк сплати якої настав, шляхом збільшення суми кредиту на суму заборгованості по процентам.

У зв`язку з порушенням відповідачкою своїх зобов`язань щодо погашення кредиту та сплати процентів відповідно до графіку платежів станом на 20 січня 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 200707,86 грн, з яких 185699,15 грн - заборгованість за наданим тілом кредиту, у тому числі прострочена заборгованість - 1518,10 грн, та 15008,71 грн - заборгованість за відсотками, у тому числі прострочена 14110,74 грн.

Відповідно до умов кредитного договору сторони встановили, що у разі настання передбачених підпунктом 3.6.2 пункту 3.6 статті 3 розділу 6 правил обставин дефолту банк має право відмовити в наданні кредиту та/або вимагати дострокового виконання зобов`язань за кредитом, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів, пені та інших платежів за кредитом, про що направляє письмову вимогу. У разі невиконання цієї вимоги, банк має право вжити заходів для стягнення заборгованості за кредитом, які не суперечать законодавству України.

У зв`язку з невиконанням відповідачкою умов кредиту на її адресу направлялася вимога про дострокове виконання боргових зобов`язань за вих. №114/5-720572 від 20 січня 2026 року та на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Проте зобов`язання у добровільному порядку вона не виконала.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

З виписки по картковому рахунку вбачається, що позичальниця використала кредитні кошти, але свої зобов`язання щодо їх повернення належним чином не виконувала.

На підставі викладеного, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, беручи до уваги недопустимість односторонньої відмови від виконання договірного зобов`язання, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення боргу за кредитним зобов`язанням в розмірі 200707,86 грн, підлягають задоволенню, так як фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що є порушенням грошового зобов`язання.

Крім того в силу ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі 3328 грн.

Керуючись ст.ст. 12,13,76,77,81,89,141, 263-265, 273,277-279, 280-282,354,355 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів, 79029) заборгованість за договором № 014-RO-8294476256 від 24 червня 2021 року у розмірі 200707,86 грн, з яких 185699,15 грн - заборгованість за наданим тілом кредиту та 15008,71 грн - заборгованість за відсотками, а також судовий збір у розмірі 3328 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення складено 19 травня 2026 року.

Суддя