Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №523/5817/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/5817/26

Провадження №2-о/523/254/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі

головуючої судді - Середи І.В.,

за участю секретаря – Ячменьової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

УСТАНОВИВ:

20 березня 2026 року до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник – адвокат Писанюк Є.І., про встановлення факту належності заявниці свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 вересня 2010 року за № 4-1388, виданого на ім`я ОСОБА_1 , 1973 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що мешкає та зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Заява обґрунтована тим, що у свідоцтві про право на спадщину за законом на 1/4 частину квартири під АДРЕСА_2 , виданому державним нотаріусом Четвертої одеської державної нотаріальної контори Туйськ Ф.Л. 21 вересня 2010 року на ім`я ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , допущена помилка у написанні ідентифікаційного номера заявниці, так у свідоцтві зазначено « НОМЕР_1 », що не збігається із її кодом - « НОМЕР_2 ». Встановлення факту належності заявниці свідоцтва необхідно для здійснення права власності на спадкове майно.

31 березня 2026 року після усунення недоліків та зазначення заінтересованої особи у справі відкрито провадження та призначено судовий розгляд.

Учасники процесу у судове засідання не з`явилися, про слухання справи повідомлялися належним чином.

Представник заявниці надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Заінтересована особа ОСОБА_2 , в інтересах якої діє її представник на підставі довіреності ОСОБА_4 , надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності та підтримання викладених у ній обставин.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом норми ч.6 ст.259 ЦПК України складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

За нормами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

У ході судового розгляду встановлено, що матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 мати заявниці померла. Спадкоємцями після її смерті є її доньки: заявниця та заінтересована особа ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається, зокрема із 1/4 частини квартири АДРЕСА_2 .

Державний нотаріус Четвертої одеської державної нотаріальної контори Туйськ Ф.Л. за заявами спадкоємців завела спадкову справу № 654/2010 щодо майна померлої.

21 жовтня 2010 року на ім`я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом за № 4-1388 (спадкова справа № 654/2010) на 1/4 частину квартири АДРЕСА_2 , на іншу частину спадкового майна видано свідоцтво про право на спадщину на ім`я ОСОБА_2 .

Проте у свідоцтві про право на спадщину за законом, виданому на ім`я заявниці, допущена помилка у написанні ідентифікаційного коду, так у свідоцтві зазначено - « НОМЕР_1 », що не збігається із ідентифікаційним кодом, вказаним у довідці про присвоєння ідентифікаційного коду ОСОБА_1 - « НОМЕР_2 ».

Зазначений ідентифікаційний код « НОМЕР_1 » належить іншій спадкоємиці – ОСОБА_2 , яка також отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 21 вересня 2010 року та зареєструвала у КП «ОМБТІ та РОН» своє право власності на частку спадкової квартири.

Отже, вказані розбіжності свідчать про допущену описку при зазначенні ідентифікаційного номеру заявниці під час оформлення свідоцтва про право на спадщину.

З огляду на зазначені помилки заявниця не може реалізувати своє право власності на спадкове майно після смерті матері.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документу, в якому допущені помилки у прізвищі, імені по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявнику подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Факт, про встановлення якого просить заявниця, має для неї юридичне значення, без встановлення якого вона не може реалізувати своє право власності на спадкове майно після смерті матері, виправити допущену описку у позасудовому порядку неможливо у зв`язку із ліквідацією Четвертої одеської державної нотаріальної контори.

Отже, із наданих доказів судом встановлено, що свідоцтво про право на спадщину за законом від 21 вересня 2010 року за № 4-1388 належить заявниці.

Керуючись ст.ст.76-81, 258-259, 263, 265, 268, 273, 293, 315, 319, 353-355 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.

Встановитифакт належності ОСОБА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , що виданий Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 21 квітня 1999 року, РНОКПП: НОМЕР_2 , свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 вересня 2010 року за № 4-1388, виданого на ім`я ОСОБА_1 , 1973 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що мешкає та зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення рішення.

Рішення складено 19 травня 2026 року.

Суддя