Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №510/935/23 — Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/935/23

Провадження № 2/510/280/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року Ренійський районний суд Одеської області

У складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.

при секретарі - Івановій Н.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на спадкове майно, що складається із земельних ділянок площею 0,75 га кожна, цільове призначення яких - для ведення особистого підсобного господарства, розташованих на території Ренійської ОТГ (колишня Плавнівська сільська рада) Ізмаїльського району Одеської області, на підставі рішення дванадцятої сесії ХХІ-го скликання Плавнівської сільської ради народних депутатів від 17.02.1994 №61 «Про передачу земель у приватну власність для розвитку особистого підсобного господарства» №11 та 39, після смерті свекрухи ОСОБА_5 та чоловіка ОСОБА_6 .

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що є спадкоємцем за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_6 , а також у зв`язку зі спадковими правовідносинами, що виникли після смерті ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_5 її син ОСОБА_6 у встановлений законом строк подав заяву про прийняття спадщини та фактично прийняв її, оскільки проживав разом із спадкодавцем. Інші спадкоємці на момент відкриття спадщини були відсутні. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 позивачка та відповідачі у встановлений законом строк звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини та також фактично її прийняли шляхом спільного проживання зі спадкодавцем. Разом з тим, у видачі свідоцтва про право на спадщину щодо зазначених земельних ділянок позивачці було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно, а саме - відсутністю відомостей про земельні ділянки у Державному земельному кадастрі. У зв`язку з цим нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та рекомендував звернутися до суду для вирішення питання про визнання права власності.

Позивачка у судове засідання не з`явилась, її представник- адвокат Аждер В.А. (ордер серії ВН№1242882 від 25.04.2023 р.) направив до суду заяву з проханням розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та наполягають на їх задоволенні.

Відповідачі, у підготовче судове засідання не з`явились, направили до суду заяви з проханням розглянути справу у їх відсутності, позовні вимоги визнають в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: свідоцтво про смерть ОСОБА_5 , померлої - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; свідоцтво про смерть ОСОБА_6 , померлого – ІНФОРМАЦІЯ_1 ; свідоцтво про народження ОСОБА_6 , батько – ОСОБА_7 , мати – ОСОБА_5 ; свідоцтво про укладення шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 прізвище дружини після укладення шлюбу – « ОСОБА_9 »; свідоцтво про народження ОСОБА_10 , батько – ОСОБА_11 , мати – ОСОБА_1 ; свідоцтво про шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , прізвище дружини після укладення шлюбу – « ОСОБА_14 »; свідоцтво про народження ОСОБА_4 , батько – ОСОБА_7 , мати – ОСОБА_5 ; свідоцтво про шлюб між ОСОБА_15 та ОСОБА_13 прізвище дружини після укладення шлюбу – « ОСОБА_16 »; свідоцтво про народження ОСОБА_13 , батько – ОСОБА_7 , мати – ОСОБА_5 ; рішення дванадцятої сесії ХХІ-го скликання Плавнівської сільської ради народних депутатів від 17.02.1994 №61 «Про передачу земель у приватну власність для розвитку особистого підсобного господарства» №11, згідно якого земельна ділянка площею 0,75 га, цільове призначення якої - для ведення особистого підсобного господарства, розташованих на території Ренійської ОТГ (колишня Плавнівська сільська рада) Ізмаїльського району Одеської області, належить ОСОБА_6 ; рішення дванадцятої сесії ХХІ-го скликання Плавнівської сільської ради народних депутатів від 17.02.1994 №61 «Про передачу земель у приватну власність для розвитку особистого підсобного господарства» №39, згідно якого земельна ділянка площею 0,75 га, цільове призначення якої - для ведення особистого підсобного господарства, розташованих на території Ренійської ОТГ (колишня Плавнівська сільська рада) Ізмаїльського району Одеської області, належить ОСОБА_5 ; свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.05.2001 р., згідно якого ОСОБА_6 після смерті матері ОСОБА_5 на праві власності належить право на земельний пай в КСП «Рассвет» с. Плавні Ізмаїльського району (колишня назва Ренійського району) Одеської області в розмірі 3,61 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що належало померлій на підставі сертифікату серія ОД № 0107012, виданого Ренійською райдержадміністрацією 07.10. 1996 року; свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 від 06.10.2004 р., 15.09.2004 року, згідно яких вони прийняли спадщину в рівних частках кожен; довідки виконкому Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № № 221, 222 від 29.11.2021 та №154 від 11.08.2021 р.; постанова про відмову у вчинені нотаріальної дії після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підстава – відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно; паспорта, РНОКПП, довідки про місце проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ..

Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді права власності на земельну ділянку площею 0,75 га- для ведення особистого підсобного господарства, розташованої на території Ренійської ОТГ (колишня Плавнівська сільська рада) Ізмаїльського району Одеської області та земельний пай в КСП "Рассвет» с. Плавні Ізмаїльського району (колишня назва Ренійського району) Одеської області в розмірі 3,61 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі.

Під час життя ОСОБА_5 залишила заповіт на ім`я ОСОБА_6 (син), у зв`язку з чим спадкоємство здійснювалось за заповітом. Спадкоємцем першої черги був син, який успадкував спадщину шляхом звернення до нотаріуса у встановлений законом строк також прийняв спадщину шляхом фактичного володіння та управління спадковим майном, усі правовстановлюючі документи на спадкове майно знаходились у нього, на момент смерті спадкодавця, він мешкав разом із нею. Таким чином ОСОБА_6 прийняв спадщину в порядку ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.), однак оформити права власності на земельну ділянку площею 0,75 га для ведення особистого підсобного господарства, розташовану на території Ренійської ОТГ (колишня Плавнівська сільська рада) Ізмаїльського району Одеської області на підставі рішення дванадцятої сесії XX 1-го скликання Плавнівської сільської Ради народних депутатів від 17.02.1994 № 61 «Про передачу земель у приватну власність для розвитку особистого підсобного господарства» не встиг.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , після його смерті відкрилась спадщина у вигляді: житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 ; земельної ділянки розміром 6,578 га., розташованої на території Плавнівської сільської ради, масив № НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_2 ; грошових внесків з належними відсотками та суми компенсаційних витрат, що зберігались у відділенні Ощадбанку в м. Рені №6780/05 на рахунку № НОМЕР_3 і компенсаційному рахунку № НОМЕР_4 ; земельні ділянки площею 0,75 га кожна, цільове призначення яких - для ведення особистого підсобного господарства, розташованих на території Ренійської ОТГ (колишня Плавнівська сільська рада) Ізмаїльського району Одеської області, на підставі рішення дванадцятої сесії ХХІ-го скликання Плавнівської сільської ради народних депутатів від 17.02.1994 №61 «Про передачу земель у приватну власність для розвитку особистого підсобного господарства» №11 та 39.

Під час життя ОСОБА_6 не залишив заповідальне розпорядження, у зв`язку з чим спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги за законом є позивач по справі ОСОБА_1 (дружина) та відповідачі – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (діти).

Сторони по справі у встановлений законодавством строк, звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, у зв`язку з чим була заведена спадкова справа № 310/04, також прийняли спадщину шляхом проживання з померлим за однією адресою, що підтверджується довідкою виконавчого комітету РМР.

Пізніше, 15.09.2004 та 06.10.2004 р. позивачка та відповідачі звернулися до нотаріуса за оформленням спадщини. Державним нотаріусом Ренійської районної державної нотаріальної контори Букатич Е.В., на ім`я спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 : сина ОСОБА_4 , доньки ОСОБА_17 , доньки ОСОБА_18 , дружини ОСОБА_1 , було видані свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстровані в реєстрі за № 1579, № 1578, № 1577, № 1580; № 1585, № 1584, № 1586, № 1583, № 1855 відповідно по частині кожному, на усе спадкове майно окрім земельних ділянок площею 0,75 га кожна, цільове призначення яких - для ведення особистого підсобного господарства, розташованих на території Ренійської ОТГ (колишня Плавнівська сільська рада) Ізмаїльського району Одеської області, на підставі рішення дванадцятої сесії ХХІ-го скликання Плавнівської сільської ради народних депутатів від 17.02.1994 №61 «Про передачу земель у приватну власність для розвитку особистого підсобного господарства» №11 та 39.

Пізніше позивачка звернулась до нотаріуса для прийняття спадщини на решту майна, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину, її було відмовлено, у зв`язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно (відсутністю в Державному земельному кадастрі відомостей про земельні ділянки), що підтверджується постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії. Ця обставина змусила позивача звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Таким чином, позивачка прийняла спадщину, що залишилася після чоловіка ОСОБА_6 шляхом звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та шляхом проживання з померлим за однією адресою, вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана. Інші спадкоємці першої черги не заперечують проти визнання за позивачем права власності на спадкове майно.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Згідно до п. 20 ППВСУ від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», в разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину, особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємцем першої черги за законом (ст. 1261 ЦК України). Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , який, в свою чергу успадкував майно після смерті матері ОСОБА_19 , в порядку ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.). В даному випадку позивачка прийняла спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори із заявою. Інші спадкоємці першої черги за законом не заперечують проти визнання за позивачем права власності на вищевказане спадкове майно.

Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття, однак оформити її не може у зв`язку з обставинами, які не залежать від неї (відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно).

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст. ст. 328, 1217, 1218, 1222, 1225, 1233, 1235, 1269, 1270 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

- земельну ділянку площею 0,75 га., для ведення особистого підсобного господарства, розташовану на території Ренійської ОТГ (колишня Плавнівська сільська рада) Ізмаїльського району Одеської області на підставі рішення дванадцятої сесії XX1-го скликання Плавнівської сільської Ради народних депутатів від 17.02.1994 № 61 «Про передачу земель у приватну власність для розвитку особистого підсобного господарства» (згідно переліку в списку вказаного рішення, за порядковим номером 11, на ім`я ОСОБА_6 ).

- земельну ділянку площею 0,75 га., для ведення особистого підсобного господарства, розташовану на території Ренійської ОТГ (колишня Плавнівська сільська рада) Ізмаїльського району Одеської області на підставі рішення дванадцятої сесії XX1-го скликання Плавнівської сільської Ради народних депутатів від 17.02.1994 № 61 «Про передачу земель у приватну власність для розвитку особистого підсобного господарства» (згідно переліку в списку вказаного рішення, за порядковим номером 39, на ім`я ОСОБА_5 ).

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.В. Сорокін