Вирок від 17 травня 2026 р. у справі №521/5395/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

521/5395/25

1-кп/521/995/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , (в режимі відеоконференції з ДУ «Одеський слідчий ізолятор»),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі матеріали кримінальних проваджень, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025163470000193 від 04.03.2025 року, за №12025163470000428 від 03.05.2025 року та N? 12025163470001113 від 28.11.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . громадянина України, уродження м Одеси, офіційно не працевлаштованого, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 09.08.2021 Приморським районним судом міста Одеси за ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 07.11 2024 Хаджибейським районним судом міста Одеси за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 17 тисяч гривень,

-30.06.2025 вироком Київського районного суду за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст.72 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду, та штрафу у розмірі 17 000 грн,

- 01.08.2025 Київським районним судом м. Одеса за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст.72 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки та штрафу у розмірі 17 000 грн,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що у приміщенні офісу за адресою: АДРЕСА_2 надають в оренду ігрові приставки «Playstation», так як напередодні користувався послугами оренди у даному офісі, обрав об?єктом свого злочинного посягання майно, що належить ФОП « ОСОБА_5 », та вирішив взяти в юренду ігрову приставку «Playstation S» без її подальшого повернення, а грошові кошти за ії реалізацію звернути у свою користь, тим самим шляхом обману заволодіти вказаним майном.

Так, 01.12.2024 ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, прибув за адресою: АДРЕСА_2 , а саме до приміщення офісу ФОП « ОСОБА_5 », де звернувся до ОСОБА_6 , який надавав послуги з оренди ігрової техніки,та переслідуючи корисливий злочинний намір, зловживаючи цовірою останнього, попрохав останнього надати йому в оренду ігрову приставку «Playstation 5» та два ігрових контролери «DualSenseF5O5», «DualSenseF522», які належать ФОП « ОСОБА_5 », з метою їх подальшого заволодіння.

При цьому, ОСОБА_4 , продовжуючи переслідувати свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, передав співробітнику ОСОБА_6 свій паспорт громадянина України, а ОСОБА_6 , у свою чергу, склав договір оренди між ФОП « ОСОБА_5 » та ОСОБА_4 ігрової приставки «Playstation 5» у кількості однієї штуки та двох ігрових контролерів «DualSenseF5O5», «DualSenseF522» строком на 3 дні із сплатою за послуги оренди у розмірі 1200 гривень.

У подальшому, ОСОБА_6 , будучи впевненим у добросовісності дій ОСОБА_4 , у зв?язку із введенням останнім в оману, вважаючи, що ОСОБА_4 поверне йому орендовані ігрові приладдя по закінченню терміну дії договору оренди добровільно передав ОСОБА_4 належні ФОП « ОСОБА_5 » - ігрову приставку «Playstation 5 =006 SN: F32A01YMP11270979» у кількості однієї штуки та два ігрові контролери «DualSenseF505». «DualSenseF522».

Після цього, ОСОБА_4 , заволодівши чужим майном шляхом обману, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись, ігровою приставкою «Playstation 5 #006SN: F32A01YMP11270979» у кількості однієї штуки, вартістю 19 999 грн. та двома ігровими контролерами «DualSenssF505», вартістю 2500 грн. та «DualSenseF522», вартістю 2500 грн.. на власний розсуд, спричинивши ФОП « ОСОБА_5 » майнову шкоду на загальну суму 24 999 грн.

Дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Крім того, 04.12.2024 ОСОБА_4 діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів прибув за адресою: АДРЕСА_2 , а саме до приміщення офісу ФОП « ОСОБА_5 », де звернувся до ОСОБА_7 , який надавав послуги з оренди ігрової техніки, з проханням надання йому в оренду ігрової приставки «Playstation 5» та два ігрових контролери «DualSenseF501», «DualSenseF527».

У подальшому, ОСОБА_7 , будучи впевненим у добросовісності дій ОСОБА_4 , у зв?язку із введенням останнім в оману, вважаючи, що ОСОБА_4 поверне йому орендовані ігрові приладдя по закінченню терміну дії договору оренди добровільно перелав ОСОБА_4 належні ФОП « ОСОБА_8 » - ігрову приставку- «Playstation 5 #005 SN: F32A015F911250466» у кількості однієї штуки та два ігрові контролери «DualSenseF501 »,«Dua|SenseF527».

Після цього, ОСОБА_4 , заволодівши чужим майном шляхом обману, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись, ігровою приставкою«Playstation 5 #005 SN: F32A015F911250466» у кількості однієї штуки, вартістю 22 699 грн. та двома ігровими контролерами «DualSenseF505», вартістю 2500 грн. та «DualSenseF522», вартістю 2500 грн., на власний розуд. Своїми протиправними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 27 699грн.

Дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім цього, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення ОСОБА_4 16.01.2025 з метою реалізації свого злочинного умислу. направленого на заволодіння чужим майном, прибув за адресою: АДРЕСА_2 , а саме до приміщення офісу ФОП « ОСОБА_5 », де звернувся до ОСОБА_9 , який надавав послуги з оренди ігрової техніки, та, переслідуючи корисливий злочинний намір, зловживачи довірою останнього, попрохав останнього надати йому в оренду ігрову приставку «Playstation S» та два ігрових контролери «DualSenseF507»,«DualSenseF525», які належать ОСОБА_5 , з метою їхнього подальшого заволодіння.

У подальшому, ОСОБА_9 , будучи впевненим у добросовісності дій ОСОБА_4 , у зв?язку із введенням останнім в оману, вважаючи, що ОСОБА_10 поверне йому орендовані ігрові приладдя по закінченню терміну дії договору оренди добровільно передав ОСОБА_10 належні ФОП « ОСОБА_5 » ігрову приставку «Playstation 5 #008SN: E44801LEP11862741» у кількості однієї штуки га два ігрові контролери «DualSenseF507»,«DualSenseF525».

Після цього, ОСОБА_4 , заволодівши чужим майном шляхом обману, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись, ігровою приставкою «Playstation 5 #008SN: E44801LEP11862741» у кількості однієї штуки, вартістю 21399 грн на двома ігровими конгролерами «DualSenseF507», вартістю 2500 грн. та «DualSenseF525». вартістю 2500 грн., на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 26 399 грн.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того ОСОБА_4 перебуваючи у скрутному матеріальному становищі, 23.03.2025 діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, прибув за адресою: АДРЕСА_2 , а саме до приміщення офісу ФОП « ОСОБА_5 », де звернувся до ОСОБА_11 , який надавав послути з оренди ігрової пехніки, та, переслідуючи корисливий злочинний намір, зловживаючи довірою останнього, попрохав останнього надати йому в оренду ігрову приставку «Playstation 5 Slim» із серійним номером SN:F43901LE410282553, та два ігрових контролери «DualSenseF595», «DualSenseF531», які належать ФОП « ОСОБА_5 », з метою їхнього подальшого заволодіння.

При цьому, ОСОБА_4 продовжуючи переслідувати свій злочинний намір направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, передав співробітнику ОСОБА_11 , свій паспорт громадянина України, а останній, у свою чергу, склав договір оренди між ФОП « ОСОБА_5 » та ОСОБА_4 ігрової приставки «Playstation 5 Slim» із серійним номером SN:E43901LE410282553 у кількості однієї штуки та двох ігрових контролерів «DualSenseF595»,«DualSenseF531», строком на 10 днів із сплатою за послуги оренди у розмірі 2500 гривень.

У подальшому, ОСОБА_11 , будучи впевненим у добросовісності дій ОСОБА_4 у зв?язку із введенням останнім в оману, вважаючи, що ОСОБА_4 поверне йому орендовані ігрові приладдя по закінченню терміну дії договору оренди добровільно передав ОСОБА_4 належні ФОП « ОСОБА_5 » - ігрову приставку «Playstation 5 Slim» із серійним номером SN:E4390ILE410282553, у кількості однієї штуки та два ігрові контролери «DualSenseF595»,«DualSenseF531».

Після цього, ОСОБА_4 , заволодівши чужим майном шляхом обману, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись, ігровою приставкою «Playstation 5 Slim» із серійним номером SN:E43901LE410282553 у кількості однієї штуки, вартістю 19 290 грн. та двома ігровими контролерами «DualSenseFS95», вартістю 2500 грн. та «DualSenseF531», вартістю 2500 грн., на власний розсуд, спричинивши ФОП « ОСОБА_5 » майнову шкоду на загальну суму 24 290 грн.

Дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене, повторно.

Крім того, ОСОБА_4 будучи засуджений за ч. 1 ст. 190 КК України, достовірно знаючи, що у приміщенні офісу ФОП « ОСОБА_12 » за адресою: АДРЕСА_2 надають в оренду ігрові приставки «Playstation», так як напередодні користувався послугами оренди у даному офісі, обрав об`єктом свого злочинного посягання майно, що належить ФОП « ОСОБА_12 », та вирішив взяти в оренду ігрову приставку «Playstation 5» без її подальшого повернення, а грошові кошти за її реалізацію звернути у свою користь, тим самим шляхом обману заволодіти вказаним майном.

Так, 04.11.2025 ОСОБА_4 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, прибув до приміщення офісу ФОП « ОСОБА_12 », за адресою: АДРЕСА_2 , де звернувся до ОСОБА_13 , який надавав послуги з оренди ігрової техніки, та, зловживаючи довірою останнього, попрохав останнього надати йому в оренду ігрову приставку «Playstation 5» та два ігрових контролери «DualSenseF505»,« НОМЕР_1 , які належать ФОП « ОСОБА_12 », з метою їх подальшого заволодіння.

При цьому, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, передав співробітнику ОСОБА_13 свій паспорт громадянина України, а ОСОБА_14 , у свою чергу, склав договір оренди між ФОП « ОСОБА_12 » та ОСОБА_4 ігрової приставки «Playstation 5 #006 SN: F32A01YMP11270979» у кількості однієї штуки та двох ігрових контролерів «DualSenseF505», «DualSenseF522» строком на 10 днів із сплатою за послуги оренди у розмірі 2 500 гривень.

Надалі, ОСОБА_14 , будучи впевненим у добросовісності дій ОСОБА_4 , у зв?язку із введенням останнім в оману, вважаючи, що ОСОБА_4 поверне йому орендовані ігрові приладдя по закінченню терміну дії договору оренди, добровільно передав ОСОБА_4 належні ФОП « ОСОБА_12 » - ігрову приставку «Playstation 5 #006 SN: F32A01YMP11270979» у кількості однієї штуки та два ігрові контролери «DualSenseF505»,«DualSenseF522».

Після цього, ОСОБА_4 , заволодівши чужим майном шляхом обману, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись, ігровою приставкою «Playstation 5 #006SN: F32A01YMP11270979» у кількості однієї штуки, та двома ігровими контролерами «DualSenseF505» та «DualSenseF522» на власний розсуд, спричинивши ФОП « ОСОБА_12 » майнову шкоду на загальну суму 18999 грн.

Дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфікуються за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

У рамках кримінального провадження № 12025163470000428 від 03.05.2025 року потерпілим ОСОБА_12 до ОСОБА_4 заявлений цивільний позов на суму 24 290 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. ч. 1. 2 ст. 190 КК України, визнав повністю, кваліфікацію своїх дій не оспорював та надав показання, які аналогічні обставинам правопорушень, що зазначені в обвинувальному акті. У вчиненому кається, осуджує свою поведінку та просить суд суворо не карати.

Завдані збитки відшкодовані в частково, цивільний позов визнав в повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_12 в судове засідання не прибув, проте прокурором в судовому засіданні надано заяву останнього, відповідно до якої він просить розглядати кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 без його участі. Просив задовольнити цивільний позов.

Прокурор під час судового розгляду просив обмежитись допитом обвинуваченого і дослідженням матеріалів, що характеризують його особу та, відповідно до вимог статті 349 КІК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти запропонованого прокурором порядку та обсягу дослідження доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Отже, за згодою учасників судового провадження які, під час судового розгляду. не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінальних правопорушень, крім того, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин даного провадження, отже, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченого, а також дослідженням документів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому судом з`ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позицій, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Під час допиту обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що саме він вчинив кримінальні правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставинах. Пояснив, що дійсно укладав договори на користування ігровим приладдям у зазначені в обвинувальних актах дати та не повертав майно.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Зважаючи на викладене та те, що обвинувачений підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини, надав аналогічні показання і беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, суд вважає доведеним пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення і кваліфікує його дії:

- за епізодом від 01.12.2024 року - за ч. 1 ст. 190 КК України - заволодіння чужим

майном шляхом обману (шахрайство);

- за епізодами від 04.12.2024, від 16.01.025 року, від 23.03.2025 року, від 04.11.2025 – за ч. 2 ст 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети, а саме виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд визнає щире каяття та часткове добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочину.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК У країни про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим діяння, обставини його вчинення, критичне відношення винного до вчиненого.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком (ч. 1 ст. 190 КК України) та нетяжким злочином (ч. 2 ст. 190 КК України); особу ОСОБА_4 , його вік (33 роки) та соціальні зв`язки(одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей); стан здоров`я ( відсутність відомостей про наявність інвалідності, тяжкого захворювання), те, що особа осудна, на обліку психіатра та нарколога не перебуває, наявність судимостей, кількість епізодів злочинної діяльності, відсутність тяжких наслідків у даному кримінальному провадженні, часткове відшкодування завданих збитків потерпілому; повне визнання вини у вчиненому та щире каяття, яке полягає у осуді ОСОБА_4 своєї протиправної поведінки; наявність обставин, що пом`якшують покарання та обставини, що обтяжує покарання.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги обставини вчинених кримінальних правопорушень, та те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також з метою запобігання вчиненню ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд погоджується з думкою прокурора про можливість призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі, за ч. 2 ст. 190 КК України у виді обмеження волі з застосуванням ст. 75 КК України з покладенням обов`язків відповідно до ст. 76 КК України

Крім того,суд враховує наявність вироку Київського районного суду м. Одеси від 01.08.2025 року, яким ОСОБА_4 засуджений до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік та штрафу у розмірі 17 000 грн.

Остаточне покарання суд призначає із застосуванням положень ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України.

У рамках даного кримінального провадження представником потерпілого ОСОБА_12 до ОСОБА_4 заявлений цивільний позов на суму 24 290 гривень.

Розглядаючи заявлений цивільний позов потерпілого, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КІК Україна шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні

Відповідно до ст. 128 КПК України, яка кореспондуються з положеннями ч. 1 ст. 1166 та ч. 1 ст. 1167 ІК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду подати цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов певністю або частково чи відмовляє в ньому.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України.

Цивільний позов потерпілого у цьому кримінальному провадженні був поданий до початку розгляду провадження, надійшов до суду разом з обвинувальним актом.

Судом встановлено, що майнова шкода завдана потерпілому була заподіяна саме обвинуваченим ОСОБА_4 , що останній визнав в ході судового розгляду.

Обвинувачений позовні вимоги потерпілого визнав беззаперечно в повному обсязі.

Враховуючи, що визнання позовних вимог обвинуваченим не суперечить вимогам закону (ст. ст. 16, ч. 1 ст. 1166, ст. 1190, ч. 2 ст. 1192 ЦК України), керуючись ч. 4 ст. 174 ЦПК України, суд доходить висновку, що цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.

Арешти на майно не накладались.

Запобіжні заходи не застосовувались.

Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 190 КК України – у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

-за ч. 2 ст. 190 КК України - у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Київського районного суду м. Одеси від 01.08.2025 року, більш суворим покаранням за цим вироком визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки зі штрафом у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 190 КК України, покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Київського районного суду м. Одеси від 01.08.2025 року, та остаточно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 2 (два) роки 3 (три) місяці обмеження волі та штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч ) гривень.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного йому основного покарання у виді обмеження волі, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно з ч. 2 ст. 72 КК України, покарання призначене ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 07.11.2024 року виконувати самостійно.

На підставі п. п.1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок строку відбування покарання з іспитовим строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду, тобто з 18.05.2026 року.

До набрання законної сили вироком, запобіжний захід відносно ОСОБА_15 ,– не обирати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення на загальну суму 24 900 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот) гривень - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення на загальну суму 24 900 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот) гривень.

Судові витрати відсутні.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили з моменту закінчення строку апеляційного оскарження.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку після його проголошення негайно вручається прокурору та обвинуваченому.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України судом з судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.

Суддя ОСОБА_16