Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №502/1032/26 — Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1032/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Березнікова О.В.,

секретаря судового засідання Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кілія Одеської області в порядку, визначеному ст.286 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, у якому зазначив, що 07.01.2025, тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову №1/136, в якій зазначено: 29.12.2024 працівниками НП України за зверненням Е759644 від 11.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 було доставлено громадянина ОСОБА_1 , 1972 року народження, як такого, що не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , та притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, у зв`язку з чим останнього визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень. Позивач вважає вказану постанову протиправною, та такою, що підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, позаяк вказує, що жодної повістки за його місцем проживання не надходило та вказану справу було розглянуто без належного його повідомлення про час та місце розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, у позові просив про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не з`явився, клопотань не подавали, про час та місце розгляду повідомлялися шляхом направлення на офіційну електронну адресу ухвали суду про призначення справи до розгляду, в порядку ч.1 ст. 268 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін на підставі наявних у справі доказів.

Встановлені обставини справи.

Судом встановлено, що 07.01.2025, тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову №1/136, в якій зазначено: 29.12.2024 працівниками НП України за зверненням Е759644 від 11.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 було доставлено громадянина ОСОБА_1 , 1972 року народження, як такого, що не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На ОСОБА_1 , в порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, в тому числі Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервісті, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП.

В оскаржуваній постанові вказано, що ОСОБА_1 29.12.2024 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 за їх зверненням працівниками національної поліції України, як такого, що не з`явився за викликом ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк та місце зазначені у повістці, яка була направлена листом Укрпошти №0610208311916.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Згідно з Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 оголошено проведення загальної мобілізації.

Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022.

За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.

Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).

Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» викладена в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.

Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно ст.42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» тап.19 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників,військовозобов`язаних та резервістів» № 1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Суд зазначає, що приміткою до ст. 210 КУпАП визначено, що положення ст. 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують відповідну інформації наведено у абзацах від третього до двадцятого частини третьої статті 14 Закону №1951-VIII, зокрема органи ДРАЦС щодо даних стосовно сімейного стану особи та відомості про членів її сім`ї.

Тобто за даних обставин отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста можливо було отримати відомості шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи

Верховний Суд України у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Позивач у позові вказує на ту обставину, що ним взагалі не отримувалася повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що йде мова в оскаржуваній постанові та стало підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно відповідачем не надано жодних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позові.

Зазначене дає суду підстави дійти висновку про те, що оскаржувана постанова була винесена в порушення вимог КУПАП, а саме не було належним чином повідомлено позивача про розгляд відносно нього справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а також без урахування обставин, які мають суттєве значення для справи, а саме можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Згідно з частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

У зв`язку з викладеним, оскаржувана постанова прийнята з порушеннями норм КУпАП, є необґрунтованою і такою, що прийнята без урахування всіх обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 247, 268, 284, 289, 292, 293 КУпАП, ст.ст.2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України,,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення– задовольнити.

Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 №1/136 від 07.01.2025 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення за ч.3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн, та справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Кілійський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Березніков