Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №737/1/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 737/1/26 Головуючий у 1 інстанції Лібстер А. С.

Провадження № 33/4823/392/26

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника - Сірого І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Сірого І.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 04 березня 2026 року,

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.

Місцевим судом встановлено, що 20 грудня 2025 року, о 21 год. 26 хв., по вул. Перемоги, 23, у с. Ковчин, Чернігівського району та області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, зі згоди водія, проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Aлкофор 505, результат огляду - 1,628 проміле, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.

Не погодившись із рішенням суду, захисник Сірий І.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а провадження в справі закрити. В обґрунтування скарги посилається на порушення процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння, а саме інспектор не розпаковував новий мундштук, контрольний забір повітря не проводив, після проходження огляду на місці поліцейські не роз`яснили водію його права та не запропонували йому пройти такий огляд у медичному закладі. Вважає, що прилад «Алкофор 505» не відповідає чинному законодавству України. Крім того, просив у разі визнання ОСОБА_1 винним в інкримінованому йому діянні, застосувати за аналогією закону ст.69 КК України і не призначити йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, враховуючи постійне місце роботи трактористом, що пов`язана з виконанням обов`язків водія.

У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Заслухавши пояснення захисника Сірого І.О., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №546403 від 20.12.2025, ОСОБА_1 , 20 грудня 2025 року, о 21 год. 26 хв., у селі Ковчин, по вул. Перемоги, 23, керував транспортним засобом Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, зі згоди водія, проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу «Aлкофор 505», результат огляду - 1,628 проміле, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Викладені у даному протоколі факти ОСОБА_1 власноруч підтвердив своїм підписом та в графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення особисто написав «погоджуюсь, свою провину визнаю» (а.с.3).

Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.

Як убачається з інформації з роздруківки приладу «Алкофор 505» №14017, результат продування ОСОБА_1 зазначеного спеціального технічного приладу становить 1,628 проміле, з яким він погодився та поставив свій підпис (а.с.4).

З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 за порушення Правил дорожнього руху. Під час перевірки документів та спілкуванні з водієм поліцейськими виявлено в останнього ознаки алкогольного сп`яніння, які йому були озвучені (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови та порушення координації рухів). При цьому, ОСОБА_1 підтвердив вживання алкогольних напоїв. Після цього водію було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу «Алкофор» або в медичному закладі, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки. Поліцейський надав ОСОБА_1 герметично запаковану трубку для продуву, яку він власноруч розпаковував та передав поліцейському, після чого останній зробив контрольний забір повітря. ОСОБА_1 продув прилад, результат - 1,636%. Потім стався збій із роздруківкою результату огляду на принтері і поліцейські знову зробили повторний тест, який теж був позитивним - 1,628 проміле. Будь-яких зауважень з приводу проведеного огляду на стан сп`яніння та отриманого результату огляду водій не висловлював. Більш того, ОСОБА_1 неодноразово намагався домовитись з працівниками поліції не оформляти на нього адміністративні матеріали, що також свідчить про спробу останнім уникнути відповідальності за скоєне. Після цього поліцейський склав відносно ОСОБА_1 протокол за ч.1 ст.130 КУпАП та ознайомив водія з його змістом.

Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.

Твердження апелянта з приводу того, що працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у лікарні, не ґрунтуються на Законі, так як дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зокрема, вищенаведений пункт 6 розділу І даної Інструкції передбачає альтернативний порядок проведення огляду на стан сп`яніння, або на місці зупинки, або у закладі охорони здоров`я.

Крім того, на відео зафіксовано, що водій не заперечував ні результат огляду, ні факт вживання ним алкоголю. Крім того, в Акті огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів в графі «З результатами згоден» ОСОБА_1 поставив свій підпис.

Враховуючи, що ОСОБА_1 погодився з результатами проведеного на місці зупинки транспортного засобу огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, про що свідчить його підпис у акті огляду, у поліцейського були відсутні підстави для доставлення останнього до закладу охорони здоров`я (а.с.8)

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 декілька разів продував прилад «Алкофор 505» з використанням одного і того ж мундштука, що ставить під сумнів достовірність результату огляду, апеляційний суд вважає непереконливими.

Перед проходженням тесту одноразовий мундштук був розпакований ОСОБА_1 та встановлений поліцейським на прилад «Алкофор» у присутності водія безпосередньо перед проходженням тестування, що підтверджується відеозаписом з місця події. Тобто ОСОБА_1 проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Алкофор» із встановленим стерильним мундштуком і використовував його одноособово, тому відсутні підстави для визнання недійсною процедури проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Алкофор» з використанням стерильного мундштука, яку проведено з дотриманням вимог діючого законодавства.

Сам по собі факт повторного продування приладу з тим самим мундштуком не свідчить про порушення процедури огляду і не впливає на точність вимірювання, оскільки такі дії не суперечать правилам експлуатації приладу «Алкофор» та не спотворюють показники концентрації алкоголю в повітрі, що видихається.

Крім того, з відеозаписів нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив факт вживання ним алкогольних напоїв, що підтверджує достовірність результату проведеного щодо нього огляду на стан сп`яніння, з якими ОСОБА_1 погодився.

Посилання апелянта на незаконність застосування спеціального технічного засобу «Алкофор 505» є неспроможними, оскільки за клопотанням сторони захисту, Чернігівським районним управлінням поліції наданий сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 30.03.2015, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Алкофор 505 зав № 14017», яке чинне до 07 травня 2026, з інформацією, що пристрій відповідає вимогам ДСТУ 8950, ЕД (а.с.66-68). Отже, наведе не дає суду підстав для висновку про неможливість використання цього приладу та не свідчить про некоректність його роботи й недостовірність результатів вимірювань, а двічі встановлений газоаналізатором «Алкофор 505» позитивний результат (1,636 та 1,628 проміле), знаходиться явно поза межами допустимої похибки, визначеної Інструкцією з експлуатації технічними характеристиками, та значно перевищує передбачену чинним законодавством допустиму норму алкоголю.

Також, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення клопотання сторони захисту щодо застосування ст.69 КК України за аналогією закону при накладенні на ОСОБА_1 стягнення, з наступних міркувань.

Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

За змістом ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із аналізу вказаної норми закону убачається, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП не є альтернативною, а передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу поєднаного із позбавленням права керування транспортними засобами.

У цьому разі, загальні засади призначення адміністративного стягнення не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення - у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Тобто, у цій справі ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від закону України про кримінальну відповідальність, не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м`якого, ніж передбачено законом. А тому, апеляційний суд не вбачає підстав для застосування аналогії права, про що просить сторона захисту.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції, або порушень судом вимог матеріального або процесуального закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути установленої законом відповідальності за скоєне.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Сірого І.О. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 04 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяВ. М. Заболотний