Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №750/1833/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/1833/26

Провадження № 2-а/750/47/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Супруна О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу № 750/1133/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

у с т а н о в и в :

13.02.2026 позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови від 06.02.2026 № 108 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом – КУпАП), згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначеною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за нез`явлення для визначення призначення в особливий період, уточнення даних, чим порушено абзац 8 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 03.01.2026 позивач не отримував. 27.01.2026 уповноваженою посадовою особою відповідача відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначено, що позивач не прибув за повісткою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки 03.01.2026. У протоколі про адміністративне правопорушення також зазначено, що розгляд справи відбудеться 06.02.2026. У призначений день позивач прибув до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення, однак фактичний розгляд справи не проводився, його пояснення не досліджувалися, а після прибуття йому одразу було вручено вже складену постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Позивач уважає, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ`єктивному розгляді справи, не підтверджена допустимими та належними доказами та підлягає скасуванню.

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П. ухвалою від 16.02.2026 позовну заяву залишив без руху.

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П. ухвалою від 04.03.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, яку призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами.

У встановлений статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом – КАС України) строк відповідачем через систему «Електронний суд» подано відзив, у якому він просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на правомірність оскаржуваної постанови, зазначивши, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки шляхом направлення повістки поштовим зв`язком за адресою реєстрації.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновкі в.

Судом установлено, що постановою у справі про адміністративне правопорушення від 06.02.2026 № 108 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 17 000,00 грн за частиною третьою статті 210-1 КУпАП за те, що він не з`явився для визначення призначення в особливий період, уточнення даних, чим порушив абзац 8 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Оскаржувана постанова не містить підпису позивача, проте, як зазначив сам позивач, постанову він отримав особисто в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Аналогічний до викладеного в постанові зміст адміністративного правопорушення наведено в протоколі № 108 від 27.01.2026 про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, складеному стрільцем групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Із змісту вказаного протоколу вбачається, що позивачу ставилось у вину неприбуття 03.01.2026 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за повісткою. У протоколі про адміністративне правопорушення також зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 06.02.2026.

У протоколі про адміністративне правопорушення № 108 від 27.01.2026 позивач надав письмові пояснення, у яких зазначив, що повістку про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не отримував.

Із доданих до відзиву матеріалів убачається, що повістка про виклик до направлялася ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1 , проте отримана останнім не була, на що вказує відмітка на конверті Укрпошти, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Відповідно до довідки про причини повернення та даних трекінгу, копії яких надано відповідачем, причиною повернення поштового відправлення, а саме повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 03.01.2026 на ім`я ОСОБА_1 є відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідач, уважаючи, що повістка була вручена позивачу належним чином, відповідно до пункту 41 постанови Кабінету міністрів України від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», дійшов висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Також, частиною першою статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Позивач учинення ним адміністративного правопорушення не визнає, а тому вказані обставини відповідно до частини другої статті 77 КАС України зобов`язують відповідача як суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення.

При цьому, суд ураховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення.

Обставини, викладені в постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинні бути перевірені за допомогою доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви в суду.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено частиною першою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Стаття 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до частини першої статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною третьою статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Отже, на дату вчинення правопорушення діяв особливий період.

За змістом Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі за текстом - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

За правилами статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби ((пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі за текстом – Порядок № 560)).

Положення частини третьої статті 37 та частини одинадцятої статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачають обов`язок призовників, військовозобов`язаних та резервістів після прибуття до нового місця проживання в семиденний строк стати на військовий облік, а також у разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 частини другої «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Визначальним для вирішення спірних правовідносин у даній справі є факт нез`явлення позивача за відповідною адресою з метою уточнення облікових даних.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачу засобам поштового зв`язку було надіслано повістку № 6237590 від 24.12.2025 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 03.01.2026. Зокрема, на конверті АТ «Укрпошта» указано, що повістка ТЦК направлена позивачу за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно довідки про причини повернення та даних із трекінгу, адресат відсутній за вказаною адресою.

Факт проживання позивача за вказаною адресою підтверджується матеріалами справи, зокрема, позовною заявою.

Відповідно до пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відтак, у спірних правовідносинах допустимим доказом оповіщення про виклик, окрім іншого, може бути проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за відповідною адресою. Водночас, така відмітка може бути прийнята у якості доказу лише у випадку її проставлення в установленому законом порядку.

Відповідно до пунктів 82, 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі – Правила), рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК” під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою”, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

У разі коли адресат (одержувач) відмовляється засвідчити своїм підписом або в інший спосіб, передбачений оператором поштового зв`язку, факт відмови від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, такі поштове відправлення, поштовий переказ зберігаються у приміщенні об`єкта поштового зв`язку протягом установленого пунктом 101 цих Правил строку (крім рекомендованих листів з позначками “Судова повістка”, “Повістка ТЦК”), після закінчення якого повертаються оператором поштового зв`язку за зворотною адресою.

У разі коли адресат (одержувач) відмовляється засвідчити своїм підписом факт відмови від одержання рекомендованого листа з позначками “Судова повістка”, “Повістка ТЦК”, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку “Адресат відмовився” і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його відправнику.

Згідно пункту 101 Правил у разі невручення рекомендованого листа з позначками “Судова повістка”, “Повістка ТЦК” або реєстрованого поштового відправлення з позначкою “Адміністративна послуга” такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що після оповіщення особи про надходження поштового відправлення «Повістка ТЦК» таке поштове відправлення зберігається у відповідному відділенні поштового зв`язку не менше трьох робочих днів – строк, який установлений для надання адресату можливості отримати таке відправлення. Лише після закінчення цього строку (тобто не раніше четвертого дня після оповіщення), таке поштове відправлення повертається відправнику із відповідною відміткою.

Із наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що повістку про виклик було направлено позивачу 24.12.2025 у рекомендованому поштовому відправленні № 067067379133. За даними сервісу відстеження поштових відправлень вказане відправлення прибуло до відділення поштового зв`язку 27.12.2025, а відмітку про повернення посталено 31.12.2025.

Таким чином, відмітку про відсутність позивача за адресою проставлено 31.12.2025 із дотриманням установленого законом порядку, а тому вона в розумінні вимог 74 КАС України є допустимим доказом оповіщення позивача про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки згідно пункту 41 Порядку № 560.

Доводи позивача про порушення відповідачем порядку розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності зводяться виключно до цитування правових норм без зазначення конкретних фактів порушень. При цьому, твердження позивача про відмову представника ТЦК заслухати його пояснення суперечать самому протоколу № 108 про адміністративне правопорушення, де ОСОБА_1 зазначив про те, що повістку не отримав.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що оспорювана позивачем постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, тому підстави для її скасування відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 72, 77, 90, 241-246, 255, 286, 292, 295 КАС України, суд

у х в а л и в :

Залишити без змін постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 108 від 06.02.2026, винесену виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн за адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьої статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а позовну заяву – без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення складене 18.05.2026.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ – НОМЕР_2 .

Суддя