Постанова від 30 квітня 2026 р. у справі №332/3817/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 332/3817/25

запорізький апеляційний суд

Провадження №33/807/450/26Головуючий у 1-й інстанції Завіновська А.П.

Єдиний унікальний №332/3817/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.

Категорія – ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі захисника Полуляха С.Ю., діючого в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Полуляха Сергія Юрійовича на постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 17 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає у АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Згідно з постановою суду, 18.07.2025 року о 16 год. 52 хв. біля буд.15 по вул.Павлокічкаській у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mercedes Benz» д.н.з. НОМЕР_1 , відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

В апеляційній скарзі захисник Полулях С.Ю. просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги мотивував тим, що судом першої інстанції допущено формальний підхід до розгляду справи, не надано належної правової оцінки наявним в матеріалах провадження доказам. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

У працівників поліції були відсутні правові підстави зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Виявлені у водія ознаки сп`яніння вказано формально. Відтак, на переконання апелянта всі подальші дії поліцейських були незаконними.

Крім того, в подальшому ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан сп`яніння у медичному закладі та згідно отриманих результатів огляду водій у стані сп`яніння не перебував.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 вдруге не з`явився, причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 двічі повідомлявся шляхом надсилання засобами поштового зв`язку судових повісток на 20.03.2026 року та 01.05.2026 року на наявну в матеріалах провадження адресу.

Захисник, приймаючи безпосередню участь у судовому засіданні апеляційного суду, зазначив про обізнаність ОСОБА_1 з датою, часом, а також місцем апеляційного розгляду, та не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно із ч.6 ст.294 КУпАП неявка ОСОБА_1 не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за його відсутності в судовому засіданні.

Заслухавши захисника Полуляха С.Ю., діючого в інтересах ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні; перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується відомостями, які зазначені у

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №395461 від 18.07.2025 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння;

- направленні на огляд водія транспортного засобу до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 18.07.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, огляд не проводився у зв`язку з відмовою водія;

- долученим до матеріалів справи відеозаписом.

Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень, допущених при їх оформленні, не встановлено.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року.

В ньому зазначено дату та місце його оформлення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, суть вчиненого адміністративного правопорушення.

Зібрані докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими у розумінні ст.251 КУпАП.

У зв`язку з чим у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини мали місце.

Об`єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом, аналогічно й факт відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин апелянтом не оспорюється.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння регламентовано ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому – «Інструкція №1452/735».

Відповідно до п.2 Розділу I Інструкції №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відомості про виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, оголошено водієві, а також викладено у протоколі про адміністративне правопорушення і у доданому до нього направленні.

Слід також відмітити, що суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.4 розділу І Інструкції №1452/735 ознак наркотичного сп`яніння є підставою для висунення водієві вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського є обов`язком водія, при цьому жоден із нормативних документів не дає водію або його захиснику права оспорювати таку вимогу поліцейського.

Обставин, які б завадили водієві пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, судом не встановлено.

Отже, відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 тим самим порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення, за що відносно водія складено відповідний протокол.

Апеляційний суд відзначає, що долучена стороною захисту копія висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 від 18.07.2025 року без реєстраційного номера жодного доказового значення в даному провадженні не має.

Відповідно до п.9 Розділу ІІ, п.16 Розділу ІІІ Інструкції №1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

З огляду на викладене, медичний огляд в закладі охорони здоров`я може проводитись лише у присутності поліцейського. Водночас огляд відбувався без дотримання норм щодо обов`язкової присутності співробітника поліції.

Відтак, аргументи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом.

Більш того, факт проходження ОСОБА_1 огляду в закладі охорони здоров`я на предмет його перебування у стані сп`яніння не впливає на правильність висновків суду про доведеність винуватості останнього, з огляду на зміст об`єктивної сторони інкримінованого водієві адміністративного правопорушення.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням водія, апеляційний суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що автомобіль ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції за порушення водієм вимог п.п. «ґ» п.31.4.3 ПДР. Уповноваженою особою роз`яснено водієві, що причиною зупинки стало те, що останній керував транспортним засобом, в якого на задніх ліхтарях нанесено тонування, що підтверджується змістом відеозапису події.

Разом із тим, питання поважності чи неповажності причини зупинки автомобіля поліцейськими не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, а відтак вирішення цього питання не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду.

Слід відмітити, що до початку розгляду справи в суді першої інстанції стороною захисту було заявлено аналогічні доводи у письмовому запереченні. Вказаним доводам суд першої інстанції надав юридичну оцінку та зазначив в оскаржуваному судовому рішенні обґрунтовані мотиви їх відхилення.

Відтак, апеляційний суд погоджується із твердженням районного суду, який за результатами дослідження всіх наявних в матеріалах справи доказів правильно визначився з тим, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

У контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи апеляційної скарги захисника про скасування судового рішення на зазначених підставах.

Отже, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи.

Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху за своїм видом та розміром узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Полуляха Сергія Юрійовича залишити без задоволення.

Постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 17 грудня 2025 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Гончар