Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №337/1507/24 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 12.05.2026 Справа № 337/1507/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 337/1507/24

Провадження №22-ц/807/934/26

Головуючий в 1-й інстанції – Мурашова Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,

суддів:Кочеткової І.В., Подліянової Г.С.

секретарВолчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого 2026 рок, постановлену у м. Запоріжжі у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи – ОСОБА_2 , Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , в який він просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №337/1507/24, виданий 17.04.2025 Хортицьким районним судом м.Запоріжжя, про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн., мотивуючи це тим, що вказаний виконавчий лист було видано на підставі додаткового рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 10.11.2024 у справі ЄУН 337/1507/24, провадження №2-др/337/22/24. Разом з тим, рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2024 (ЄУН 337/1507/24, провадження №2/337/988/24), яким в задоволенні його позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Хортицький ВДВС, про зменшення розміру аліментів було відмовлено, було скасовано постановою Запорізького апеляційного суду від 19.02.2025 і апеляційним судом ухвалене нове судове рішення, яким його позов задоволено частково. Також апеляційним судом здійснено перерозподіл судових витрат та стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на його користь витрати по оплаті судового збору по 2422,41грн. з кожної. Але, не дивлячись на те, що рішення суду було скасоване, судом було видано ОСОБА_2 виконавчий лист №337/1507/24 про стягнення з нього на її користь витрат на правничу допомогу. Вважає, що вказаний виконавчий документ є таким, що не підлягає виконанню, оскільки додаткове рішення суду від 10.11.2024, на підставі якого було видано виконавчий лист, є невід`ємною складовою рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2024, яке було скасовано Запорізьким апеляційним судом з перерозподілом судових витрат. Тобто виконавчий лист видано помилково і він не підлягає виконанню.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого 2026 року, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 337/1507/24, виданого 17.04.2025 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та прийняти нове судове рішення про задоволення заяви.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що судом безпідставно відмовлено в задоволенні заяви. Додаткове судове рішення – засіб усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких, є компенсація стороні витрат правничої допомоги. Не враховано, що оскільки рішення суду, яким відмовлено в задоволенні позову про зменшення розміру аліментів скасовано, тому додаткове рішення у даній справі про стягнення витрат на правничу допомогу також вважається скасованим, так як воно є його невід`ємною складовою. У зв`язку з перерозподілом апеляційним судом судових витрат, відсутній його матеріальний обов`язок як боржника, який виник після ухвалення додаткового судового рішення, у зв`язку з чим виконавчий лист є помилково виданим, а тому відсутні законні підстави для його виконання.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 07.11.2024 (цивільна справа №2/337/988/2024, ЄУН 337/1507/24) в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, - відмовлено повністю.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 19.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2024 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково та зменшено розмір аліментів, які стягуються на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 1/5 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття, а також зменшено розмір аліментів, які стягуються на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 1/5 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору по 2422,41 грн з кожної.

Крім того, Хортицьким районним судом м. Запоріжжя 10.12.2024 (провадження №2-др/337/22/24, ЄУН 337/1507/24) було ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 9 000,00грн.

Вказане додаткове рішення було ухвалено на підставі ст.270 ЦПК України у зв`язку з вирішенням питання про судові витрати, яке не було вирішено судом при ухваленні рішення від 07.11.2024.

Додаткове рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10.12.2024 в апеляційному порядку не оскаржувалось і набрало законної сили 16.01.2025.

На підставі зазначеного додаткового рішення за заявою стягувачки ОСОБА_2 судом 17.04.2025 видано виконавчий лист №337/1507/24, який на даний час перебуває на примусовому виконанні в Хортицькому ВДВС у місті Запоріжжі, виконавче провадження ВП №80180716 відкрито 06.02.2026.

Відмовляючи у задоволенні вимог заяви суд першої інстанції виходив з того, що додаткове рішення суду від 10.12.2024 на підставі якого 17.04.2025 судом було видано вказаний виконавчий лист, в апеляційному порядку не оскаржувалось і набуло законної сили 16.01.2025. За таких обставин вважати виконавчий лист помилково виданим неможна. Доводи заявника ОСОБА_1 про те, що вказане додаткове рішення є невід`ємною складовою рішення суду від 07.11.2024 і вважається автоматично скасованим одночасно із скасуванням основного рішення у справі, є безпідставними.

З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В частинах 1, 3 статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до частини першої та другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 07.11.2024 (цивільна справа №2/337/988/2024, ЄУН 337/1507/24) в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, - відмовлено повністю.

Хортицьким районним судом м. Запоріжжя 10.12.2024 (провадження №2-др/337/22/24, ЄУН 337/1507/24) було ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 9 000,00грн.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 19.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2024 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково та зменшено розмір аліментів, які стягуються на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 1/5 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття, а також зменшено розмір аліментів, які стягуються на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 1/5 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору по 2422,41 грн з кожної.

Рішення суду першої інстанції скасовано судом апеляційної інстанції, що вказує на те, що додаткове рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правову допомогу втратило свою силу та є нечинним, оскільки не може існувати самостійно після скасування рішення.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 5 липня 2023 року у справі №904/8884/21 додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

За заявою стягувачки ОСОБА_2 судом 17.04.2025 видано виконавчий лист №337/1507/24 на підставі додаткового рішення від 10.12.2024, яке втратило силу і не підлягає виконанню.

З урахуванням встановленого, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не мав підстав видавати виконавчий лист на стягнення 9 000,00 грн. на виконання додаткового рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя 10.12.2024, оскільки таке додаткове рішення втратило силу.

Колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість апеляційної скарги та заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого 2026 року у цій справі скасувати.

Ухвалити нову постанову.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи – ОСОБА_2 , Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати виконавчий лист №337/1507/27, виданий 17.04.2025 Хортицьким районним судом м.Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу у сумі 9000,00 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 18 травня 2026 року.

Головуючий С.В. Кухар

Судді: І.В. Кочеткова

Г.С. Подліянова