Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №607/3252/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 29 квітня 2026 р.

Справа: №607/3252/26

Суддя: Дуда О. О.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2026 Справа №607/3252/26 Провадження №1-кп/607/1219/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря с/з ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі кримінальне провадження №12025211040001949 від 01.12.2025 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у селищі Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, не депутата, не адвоката, раніше судимого, востаннє вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.02.2026 року за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 186 КК України до остаточного покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. Встановлені судом обставини кримінальних правопорушень.

24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-1X, яким затверджено указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Надалі, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, втому числі 21.10.2025 прийнято Закон України «Про затвердження указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4643-ІХ, яким затверджено указ Президента України № 793/2025 від20.10.2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні продовжено строк дії воєнного стану із 05 години 30 хвилини 05.11.2025 строком на 90 діб, тобто до 03.02.2026.

29.11.2025, точного часу не встановлено, у ОСОБА_4 , який перебував поблизу житлового будинку №16, що знаходиться по вул. Лесі Українки, в м. Тернополі, де безпосередньо розташований автомат для розливу питної води «Долина Плюс», виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 29.11.2025, точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи поряд із житловим будинком №16, що знаходиться по вул. Лесі Українки в м.Тернополі, підійшов до автомату для розливу питної води «Долина Плюс», який належить на праві власності ОСОБА_5 та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, а його дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом пошкодження дверей згаданого автомату для розливу питної води, таємно викрав з нього грошові кошти в сумі 1852 гривні та монетоприймач «Alberici», моделі «АL66S», вартістю 5333 гривні 39 копійок.

У подальшому, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втік, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_5 на загальну суму 7185 гривень 39 копійок.

Також, 29.11.2025, точного часу не встановлено, у ОСОБА_4 , який перебував поблизу житлового будинку №3А, що знаходиться по вул. Братів Бойчуків у м. Тернополі, де безпосередньо розташований автомат для розливу питної води «Долина Плюс», виник злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану,

Реалізуючи свій злочинний умисел, 29.11.2025, точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи поряд із житловим будинком АДРЕСА_3 , підійшов до автомату для розливу питної води «Долина Плюс», який належить на праві власності ОСОБА_5 та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, а його дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом пошкодження дверей згаданого автомату для розливу питної води, таємно викрав з нього грошові кошти в сумі 475 гривень та монетоприймач «Alberici», моделі «АL66S», вартістю 5333 гривні 39 копійок.

Після скоєного ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втік, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_5 на загальну суму 5808 гривень 39 копійок.

Окрім цього, 29.11.2025, точного часу не встановлено, у ОСОБА_4 , який перебував поблизу житлового будинку №7, що знаходиться по вул. Симона Петлюри у м. Тернополі, де безпосередньо розташований автомат для розливу питної води «Долина Плюс», виник злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 29.11.2025, точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи поряд із житловим будинком АДРЕСА_4 , підійшов до автомату для розливу питної води «Долина Плюс», який належить на праві власності ОСОБА_6 та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, а його дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом пошкодження дверей згаданого автомату для розливу питної води, таємно викрав з нього грошові кошти в сумі 3600 гривень та монетоприймач «Alberici», моделі «АL66S», вартістю 5333 гривні 39 копійок.

Надалі, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втік, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_6 на загальну суму 8933 гривні 39 копійок.

Крім цього, 29.11.2025 о 02 год. 40 хв. у ОСОБА_4 , який перебував поблизу житлового будинку АДРЕСА_5 , де безпосередньо розташований автомат для розливу питної води «Долина Плюс», виник злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 29.11.2025 о 02 год. 40 хв. ОСОБА_4 перебуваючи поряд із житловим будинком АДРЕСА_5 , підійшов до автомату для розливу питної води «Долина Плюс», який належить на праві власності ОСОБА_5 та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, а його дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом пошкодження дверей згаданого автомату для розливу питної води, таємно викрав з нього грошові кошти в сумі 2270 гривень та монетоприймач «Аlberісі», моделі «АL66S», вартістю 5323 гривень 30 копійок

У подальшому, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втік, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_5 на загальну суму 7593 гривні 30 копійок.

За таких обставин, вказаними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені повторно, в умовах воєнного стану.

2. Висловлена обвинуваченим ОСОБА_4 безпосередньо у судовому засіданні позиція з приводу пред`явленого йому обвинувачення у даному кримінальному провадженні.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінований йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, визнав повністю, за викладених в обвинувальних актах обставин, щиро розкаявся та просив суворо його не карати.

3. Вирішення питання щодо проведення судового розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України у відповідності до приписів ч.3 ст.349 КПК України. Висновки суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, за обставин, викладених в обвинувальних актах, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту цих обставин, з`ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд дійшов переконання про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України та кваліфікує його дії за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені повторно, в умовах воєнного стану.

4. Мотиви призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 .

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він народився у селищі Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області, українець, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, одружений, непрацюючий, не депутат, не адвокат, на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває, раніше судимий, востаннє вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.02.2026 року за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 186 КК України до остаточного покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінальних правопорушень, які у відповідності до положень ст.12 КК України класифікуються як тяжкі злочини (ч.4 ст.185 КК України), особу винного, його вік, сімейний стан, та стан здоров`я, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно з ч.1 ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

Так, потерпілий ОСОБА_6 згідно з письмовою заявою, вказав, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, заподіяну шкоду потерпілому не відшкодовано. Щодо міри покарання покладається на думку суду.

Потерпілий ОСОБА_5 згідно з письмовою заявою, вказав, що має претензії матеріального та морального характеру до обвинуваченого, заподіяну шкоду потерпілому не відшкодовано. Щодо міри покарання покладається на думку суду.

З огляду на викладене, та виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації та приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд у даному конкретному випадку вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме: за ч.4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування положень ст.69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд не вбачає, у зв`язку з відсутністю передумов за яких, норми, передбачені даною статтею можуть бути застосовані.

Крім цього, вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.02.2026 року (справа №601/14283/25), який набрав законної сили 17.03.2026 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 186 КК України та призначено йому покарання за даними кримінальними правопорушеннями: - за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки; - за ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців. Строк відбуття покарання ОСОБА_4 ухвалено рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

У відповідності до ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Отже, беручи до уваги те, що кримінальні правопорушення, за якими обвинувачений ОСОБА_4 притягається до кримінальної відповідальності (за даним вироком) були вчинені ним 29.11.2025 року, тобто до ухвалення попереднього вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.02.2026 року, остаточне покарання йому слід призначити за правилами ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.02.2026 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком.

Відомості про початок фактичного відбуття покарання у виді обмеження волі та/або його часткове відбуття ОСОБА_4 за вказаним вироком від 12.02.2026 року, відсутні, тому правила ч.4 ст.70 КК України щодо зараховування покарання, відбутого повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу, не застосовуються.

5. Мотиви прийняття рішення про порядок відбування обвинуваченим ОСОБА_4 призначеного покарання.

Приймаючи рішення про порядок відбування обвинуваченим ОСОБА_4 призначеного основного покарання суд враховує те, що положення ст.75 КК України наділяють суд дискреційними повноваженнями при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років визначити, належним чином врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини кримінального провадження, чи можливе виправлення засудженого шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Із урахуванням ступеня тяжкості та суспільної небезпечності вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, які є умисними тяжкими злочинами проти власності, в той час як у відповідності до ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, а право приватної власності є непорушним, та особи винного, який є раніше судимим, у тому числі і за вчинення умисного корисливого злочину проти власності, а також вчинив кримінальні правопорушення, за які притягується до кримінальної відповідальності за даним вироком під час розгляду у суді іншого кримінального провадження, вирок у якому ухвалено судом 12.02.2026 року, суд доходить висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливі виключно в умовах ізоляції від суспільства, та у зв`язку із цим не знаходить підстав для звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

На переконання суду, застосування інституту умовного звільнення (ст.75 КК України) до призначеного ОСОБА_4 покарання, не сприятиме меті покарання та може створити в обвинуваченого та інших осіб хибне уявлення про безкарність за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, а також не призведе до виконання завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України.

На думку суду, покарання у виді позбавлення волі та його відбування буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

На підставі ч.7 ст.72 КК України у строк призначеного судом покарання ОСОБА_4 за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні домашнього арешту із забороною залишати жило цілодобово відповідають одному дню позбавлення волі, слід зарахувати строк перебування останнього під домашніми арештом із забороною залишати жило цілодобово з 21.01.2026 року (з моменту застосування щодо нього ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.01.2026 року у справі №607/1236/26 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати жило цілодобово) по 21.04.2026 року (по дату застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відповідності до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.04.2026 року у справі №607/8865/26 у кримінальному провадженні №12026211040000473 від 21.03.2026 року, у якому здійснюється досудове розслідування).

6. Мотиви прийняття рішення щодо застосованих заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до вимог ч.4 ст.174 КПК України, після набрання вироком законної сили слід скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.12.2025 у справі №607/25200/25 (провадження №1-кс/607/7131/2025) на майно, а саме:

- вилучений в ході проведеного огляду місця події 01.12.2025 циліндричний пластиковий предмет (ємність) на якому наявні сліди речовини бурого кольору, який поміщено до спец. упакування № RAW0047049 та який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також, після набрання вироком законної сили слід скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.12.2025 у справі №607/26057/25 (провадження №1-кс/607/7366/2025) на майно, а саме:

- вилучений під час добровільної видачі 12.12.2025 в ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , монетоприймач «Alberici AL66S», чорного кольору, який поміщено у спеціальне упакування №WAR0116704.

7. Вирішення питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні у порядку ч.9 ст.100 КПК України.

При вирішенні питання про долю речових доказів у даному кримінальному провадженні суд керується положеннями ч.9 ст.100 КПК України.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- циліндричний пластиковий предмет (ємність) на якому наявні сліди речовини бурого кольору, який поміщено до спец. упакування № RAW0047049, слід повернути володільцю - потерпілому ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили;

- монетоприймач «Alberici AL66S», чорного кольору, який знаходиться у сейф-пакеті №CRI1238053, переданому на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, відповідно до квитанції №016554 від 01.12.2025 року, слід повернути володільцю - потерпілому ОСОБА_5 , після набрання вироком законної сили.

8. Вирішення питання щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджених витрат на залучення експертів в порядку ч.2 ст.124 КПК України.

За змістом частини другої статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення у кримінальному провадженні:

- судової дактилоскопічної експертизи від 11.12.2025 року №СЕ-19/120-25/15445-Д у розмірі 1337,10грн.;

- судової дактилоскопічної експертизи від 12.12.2025 року №СЕ-19/120-25/15437-Д у розмірі 2228,50грн.;

- судової дактилоскопічної експертизи від 12.12.2025 року №СЕ-19/120-25/15443-Д у розмірі 1782,80грн.;

- судової дактилоскопічної експертизи від 12.12.2025 року №СЕ-19/120-25/15453-Д у розмірі 2228,50грн.;

- судової товарознавчої експертизи від 23.12.2025 року №СЕ-19/120-25/15454-ТВ у розмірі 1782,80грн.;

- судової товарознавчої експертизи від 23.12.2025 року №СЕ-19/120-25/15455-ТВ у розмірі 1782,80грн.;

- судової товарознавчої експертизи від 24.12.2025 року №СЕ-19/120-25/15446-ТВ у розмірі 1782,80грн.;

- судової товарознавчої експертизи від 25.12.2025 року №СЕ-19/120-25/15456-ТВ у розмірі 1782,80грн.;

- судової дактилоскопічної експертизи від 16.01.2026 року №СЕ-19/120-26/797-Д у розмірі 1782,80грн.;

- судової дактилоскопічної експертизи від 16.01.2026 року №СЕ-19/120-26/798-Д у розмірі 2228,50грн.;

- судової дактилоскопічної експертизи від 16.01.2026 року №СЕ-19/120-26/799-Д у розмірі 2228,50грн.;

- судової дактилоскопічної експертизи від 19.01.2026 року №СЕ-19/120-26/800-Д у розмірі 1782,80грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.100, 124, 174, 349, 369, 370, 374 КПК України, ст. ст. 50, 65, 66, 67, 70, 72, 185 КК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому за даними кримінальними правопорушеннями покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначено за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.02.2026 року, більш суворим, що призначене за даним вироком, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

На підставі ч.7 ст.72 КК України у строк призначеного судом покарання ОСОБА_4 за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні домашнього арешту із забороною залишати жило цілодобово відповідають одному дню позбавлення волі, зарахувати строк перебування останнього під домашніми арештом із забороною залишати жило цілодобово з 21.01.2026 року (з моменту застосування щодо нього ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.01.2026 року у справі №607/1236/26 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати жило цілодобово) по 21.04.2026 року (по дату застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відповідності до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.04.2026 року у справі №607/8865/26 у кримінальному провадженні №12026211040000473 від 21.03.2026 року, у якому здійснюється досудове розслідування).

Після набрання вироком законної сили скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.12.2025 у справі №607/25200/25 (провадження №1-кс/607/7131/2025) на майно, а саме:

Після набрання вироком законної сили скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.12.2025 у справі №607/26057/25 (провадження №1-кс/607/7366/2025) на майно, а саме:

Речові докази у кримінальному провадженні:

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення у кримінальному провадженні: