Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №468/973/26 — Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/973/26

2-а/468/19/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2026 Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого – судді Гапєєвої Т.В., за участю секретаря судового засідання Шутєєвої Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баштанка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , поданим його представником адвокатом Матвієнко В.В., до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду 24.04.2026 з позовом до відповідачів про визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 210 ч.3 КУпАП.

Посилаючись на процедурні порушення при вирішенні справи про адміністративне правопорушення, адвокат просила скасувати вказану постанову, також вказала, що склад адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , з огляду на стан його здоров`я, відсутній. Так, відповідно до протоколу № 29 про адміністративне правопорушення від 19.01.2026 він був повідомлений про розгляд справи 28.01.2026 о 14 год 30 хв і прибув в цей день до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, враховуючи, що в цей період він проходив ВЛК і додаткові дослідження стану здоров`я, пов`язаного з психічним захворюванням «Помірна розумова відсталість F 71.0», просив перенести розгляд справи на іншу дату. За його усним проханням розгляд справи спочатку було відкладено на 28.01.2026, а потім на 09.02.2026. Він належним чином з`являвся у визначені дні. Після відкладення справи 09.02.2026 йому не була повідомлена наступна дата розгляду справи. 20.03.2026 року ОСОБА_1 з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці і йому було повідомлено, що справа вже розглянута і він отримає копію постанови поштою. Однак, копію постанови він не отримав. Копія оскаржуваної постанови була отримана на адвокатський запит у лише квітні 2026 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначає, що він не є належним відповідачем у справі в частині оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності по суті, оскільки районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є суб`єктами владних повноважень і уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ст. 210-1 КУпАП, а правом на оскарження постанови до ІНФОРМАЦІЯ_5 позивач не скористався. ІНФОРМАЦІЯ_6 як розпорядник бюджетних коштів може бути стороною у справі при вирішенні питання про розподіл судових витрат. У задоволенні позову просить відмовити та звертає увагу суду на відсутність обгрунтування розміру судових витрат, які позивач просить стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 .

28.04.2026 відкрито провадження у справі, у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 витребувані докази.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, представник позивача надіслав до суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача та його представника.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи обізнані.

За загальним правилом, визначеним ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

За такого, оскільки усі учасники даної справи повідомлені відповідно до положень ст. 268 КАС України, до суду не з`явились, відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 надав відзив на позовну заяву, неявка учасників процесу не перешкоджає розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи не заявлено, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність задоволення позову про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Це означає, що ч.2 ст. 77 КАС України встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Крім того, ч. 3 ст. 79 КАС України зобов`язує відповідача надати всі наявні у нього докази разом із поданням відзиву, тим більше, що такі вимоги (про надання документів) вказані в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, а тому, в даному випадку, суд відповідно до ч. 5 ст. 77, ч.3 ст. 205, ст. 286 КАС України безумовно зобов`язаний розглянути справу на підставі тих доказів, які надані суду сторонами.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до протоколу № 29 про адміністративне правопорушення від 19.01.2026 військовозобов`язаний ОСОБА_1 виявлений працівниками поліції та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 як особа, що порушує законодавство про військовий облік, а саме: не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем проживання та перебування на військовому обліку з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби повторно як такий, що визнаний непридатним у мирний час, обмежено придатний у воєнний час, у встановленому законодавством порядку та строки, чим порушив вимоги ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчинивши правопорушення в особливий період воєнного стану, передбачене ст. 210 ч.3 КУпАП.

Протокол був складений за участі ОСОБА_1 .

В тексті протоколу вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14 год. 30 хв. 28.01.2026 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 отримав другий примірник протоколу під підпис.

25.02.2026 ІНФОРМАЦІЯ_7 позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 210 ч.3 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. В тексті постанови № 101 від 25.02.2026 вказано, що будучи військовозобов`язаним та перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , згідно з інформацією, що міститься в AITC «Оберіг», встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 не пройшов повторно медичний огляд у встановленому законодавством порядку та термін як такий, що визнаний обмежено придатним у воєнний час згідно рішення ВЛК від 10.02.2023 року. Військовозобов`язані, які до 4 травня 2024 року були визнані обмежено придатними до військової служби зобов`язані повторно пройти військово-лікарську комісію, на виконання пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист".

3а такого ОСОБА_1 порушив вищевказану норму закону, вчинивши правопорушення в особливий період воєнного стану, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст. 210 КУпАП. Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом. Пунктом 3 Додатку 2 до постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 року передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, з урахування вказаних норм нормативно-правових актів гр. ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП. Також зазначено, що на розгляд адміністративної справи за протоколом №29 від 19.01.2026 ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 в протоколі №29 від 19.01.2026. Згідно заявлених клопотань ОСОБА_1 від 28.01.2026 та від 09.02.2026 розгляд справи двічі переносився.

Згідно з п. 1, 9 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За такого, протокол про адміністративне правопорушення має складатись у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та один з його примірників має бути вручений такій особі.

Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед іншого, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Також згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, серед іншого, вирішує: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

За такого, обов`язковою умовою розгляду справи про адміністративне правопорушення є своєчасне сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час і місце її розгляду та наявність у справі доказів, які підтверджують таке повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Натомість відповідно до постанови Верховного Суду від 31.03.2021 року по справі №676/752/17 закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30 вересня 2019 у справі №591/2794/17, від 06 лютого 2020 року № 05/7145/16-а та від 21 травня 2020 року у справі №286/4145/15-а.

Між тим, з протоколу № 29 про адміністративне правопорушення від 19.01.2026 вбачається, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 мала бути розглянута 28.01.2026 о 14 год. 30 хв., про що останній був обізнаний. Сторони підтверджують, що за клопотанням ОСОБА_1 розгляд справи двічі переносився - 28.01.2026 та 09.02.2026.

Проте справа про адміністративне правопорушення була розглянута 25.02.2026, з в тексті оскаржуваної постанови зазначено, що позивач не був присутній під час її розгляду. Відповідачами не надані докази того, що позивач був повідомлений про перенесення розгляду і що розгляд справи в цю дату відповідав вимогам ст. 268, 278 КУпАП щодо підтвердження належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату і час розгляду справи.

В свою чергу, це вказує на те, що позивач був обмежений в праві брати особисту участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно нього, що відповідно до процитованих вище висновків Верховного Суду є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки при такому розгляді без доказів належного повідомлення особи про час розгляду справи порушуються положення 268, 278 КУпАП та ч.2 ст. 2 КАС України.

Крім того, стосовно аргументів представника позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення з огляду на його стан здоров`я, суд зауважує, що оскільки судом встановлено порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, це є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Що стосується наслідків скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності то, відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Також відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

За такого, скасування постанови та направлення справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) можливе лише тоді, коли оскаржена постанова винесена органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу.

В даному ж випадку постанова винесена органом (посадовою особою), правомочним вирішувати цю справу, тому відсутні підстави для направлення справи на новий розгляд.

У зв`язку з цим, постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, відповідно до п. 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не є юридичними особами та є відокремленими структурними підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Натомість територіальні центри комплектування та соціальної підтримки областей є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

За такого, саме відповідні обласні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до Бюджетного кодексу України є розпорядниками бюджетних коштів, які одержують відповідні бюджетні асигнування.

Оскільки позов підлягає задоволенню, тому на користь позивача підлягають стягненню витрати, понесені на сплату судового зборув сумі 532,48 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вирішуючи вимоги позивача про стягнення із відповідача, суб`єкта владних повноважень, судових витрат за надання правничої допомоги, суд доходить наступного.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 3, 5-7 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому позивач надав докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в сумі 5000 грн. (договір про надання правничої допомоги від 07.04.2026, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 003 від 07.04.2026), відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 вказав на необгрунування розміру цих витрат.

Проте суд не погоджується з таким твердженням, адже у договорі про надання правничої допомоги містяться обов`язки адвоката, обсяг послуг, які надаватимуться клієнту, також суду наданий розрахунок витрат на професійну правничу допомогу із зазначенням конкретних видів правничої допомоги, які надані клієнту в рамках цієї справи, визначений розмір гонорару 5000 грн., який є співмірним з зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, значенням справи для позивача. Доказів не співмірності витрат відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 не надав.

Отже, такі витрати також мають бути стягнуті на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73-77, 90, 139, 242-244, 246, 250-251, 271, 273 КАС України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , поданий його представником адвокатом Матвієнко Вікторією Василівною, до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 101 від 25.02.2026 про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 101 від 25.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210 ч.3 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідачі:

ІНФОРМАЦІЯ_10 ( АДРЕСА_2 );

ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).

Повне судове рішення складене 18.05.2026.

СУДДЯ: