Суд: Сокальський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 18 травня 2026 р.
Справа: №454/1957/26
Суддя: Фарина Л. Ю.
454/1957/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" травня 2026 р. м. Сокаль
Суддя Сокальського районного суду Львівської області Фарина Л. Ю. розглянувши матеріали, які надійшли від начальника відділення поліції №2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, проживаючої в АДРЕСА_1 , непрацюючої, за ч.3 ст.184 та ч.3ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітню сина ОСОБА_2 2011р.н. вихованням належним чином, якого вона не займається, оскільки останній 12.05.2026р. о 22.30год. за місцем проживання вчинив щодо своєї матері домашнє насильство, хоч є неповнолітнім.
Окрім того, цього ж числа, ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно свого сина ОСОБА_2 , виганяла його з хати, син ночував у сусідів.
За даними фактами було складено 2 протоколи про адміністративне правопорушення ч.3 ст184 та ч.3 ст.173-2 КУпАП.
При об`єднанні справи слід дотримуватися вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
В судове засідання порушниця не прибула, проте подала заяву що вину визнає та просить проводити справу у її відсутності.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Відповідно до ст.245 КУпАП, основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, забезпечення необхідних умов життя, навчання неповнолітніх дітей. Та повторне вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого- ч.3 ст.173-2 КУпАП.
На момент вчинення правопорушення ОСОБА_3 не досягнув чотирнадцятирічного віку, тому дії порушниці кваліфіковані за ч.3 ст.184 та ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Винність правопорушника стверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, інформаційними довідками, рапортом, поясненнями та визнанням вини.
Враховуючи вищезазначене, вважаю, що в діях правопорушника наявні ознаки правопорушення - невиконання батьками обов`язків щодо вихованням сина та повторно вчинення домашнього насильства відносно неповнолітнього сина.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставиною, яка пом`якшує відповідальність для порушниці суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують відповідальність - суд не вбачає.
Враховуючи характер даного правопорушення, особу порушника, вважаю, за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Разом з тим згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до ст.39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
У відповідності до ч.1 ст.28 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Згідно з ч.6 ст.28 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Таким чином, суд вважає необхідним направити ОСОБА_1 , як особу, яка вчинила домашнє насильство на проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Винність правопорушника стверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення,рапортом, формою оцінки ризиків, письмовими поясненнями учасників, терміновим заборонним приписом.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В:
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 60 (шістдесяти) неподаткових мінімумів доходів громадян, що становить 1020(одна тисяча двадцять)грн.
Направити ОСОБА_1 до Сокальської міської ради Львівської області для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, на строк 3 (три) місяці..
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять)грн. 60коп. в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Сокальського районного суду.
Відповідно до ч. 1ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів (але не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу) надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Роз`яснюю, що у разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя: Л. Ю. Фарина
Оригінал: reyestr.court.gov.ua