Вирок від 17 травня 2026 р. у справі №442/1046/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 17 травня 2026 р.

Справа: №442/1046/26

Суддя: Гарасимків Л. І.

Справа № 442/1046/26

Провадження № 1-кп/442/179/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області кримінальне провадження внесенне до Єдиного реєстру досудових розслідування № 120251411110001288 від 21.11.2025 року, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрогобич Львівська область, українця, громадянина України, з середньо- спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, позапартійного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, стрільця-помічника гранатометника 1 десантно-штурмового взводу 1 десантно –штурмової роти 1 десантно –штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», учасника бойових дій, раніше судимого вироком Дрогобицького міськрайонного суду від 01.08.2025 року за ч.1 ст. 126 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 на підставі Указу Президента України № 64/2922 від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України № 793/2025 від 20.10.2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №4643-ІХ від 21.10.2025 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», термін дії якого продовжено з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року строком на 90 діб та триває до теперішнього часу.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.02.2025 №50 солдата за призовом ОСОБА_4 зараховано до списків частини після проходження БЗВП та призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 1 десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти 1 десантно -штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст. ст. 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. З, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які затверджені Законом України N 548-ХІУ від 24 березня 1999 року зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та Законів України, виконувати свої службові обов`язки, що визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, сумлінно вивчати військову справу, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно, бути дисциплінованим, пильним, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.

Проте, солдат ОСОБА_4 , у порушення вимог вказаних нормативних актів, вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Так, 13 листопада 2025 року приблизно о 23 год., ОСОБА_4 , перебуваючи у помешканні своєї знайомої ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на незаконне збагачення за чужий рахунок, вирішив таємно викрасти грошові кошти останньої, що знаходилися на балансі її банківської картки № НОМЕР_2 по банківському рахунку АТ «ПУМБ» НОМЕР_3 , яку вона йому добровільно передала.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на крадіжку грошових коштів, ОСОБА_6 під час дії воєнного стану на території України, у період з 23 год. 47 хв. 13.11.2025 по 09 год. 21 хв. 14.11.2025 шляхом зняття грошових коштів через різні банкомати, викрав грошові кошти останньої на загальну суму 12000 грн, заподіявши їй матеріальну шкоду на вказану суму.

Так, 13.11.2025 о 23 год. 47 хв. ОСОБА_4 з банкомату АТ «Кредобанк» № АТМВ09 CL, розташованого, за адресою; вул. Грушевського, 58, м. Дрогобич, Львівської області, за допомогою банківської картки № НОМЕР_2 викрав грошові кошти у сумі 2000 грн, а саме – ввівши відомий йому пін-код, здійснив зняття грошових коштів з банківського рахунку АТ «ПУМБ» НОМЕР_3 у сумі 2000 грн, достовірно знаючи, що вказані грошові кошти не належать йому та є власністю ОСОБА_6 , якими у подальшому розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, 13.11.2025 о 23 год. 48 хв. ОСОБА_4 з банкомату АТ «Кредобанк» № АТМВ09 CL, розташованого, за адресою: вул. Грушевського, 58, м. Дрогобич, Львівської області, за допомогою банківської картки № НОМЕР_2 викрав грошові кошти у сумі 3000 грн, а саме - ввівши відомий йому пін-код, здійснив зняття грошових коштів з банківського рахунку АТ «ПУМБ» НОМЕР_3 у сумі 3000 грн, достовірно знаючи, що вказані грошові кошти не належать йому та є власністю ОСОБА_6 , якими у подальшому розпорядився на власний розсуд.

Окрім цього, реалізуючи свій злочинний умисел, 14.11.2025 о 00 год. 25 хв. ОСОБА_4 з банкомату АТ «Кредобанк» № АТМВ09 CL, розташованого, за адресою: вул. Грушевського, 58, м. Дрогобич, Львівської області, за допомогою банківської картки № НОМЕР_2 викрав грошові кошти у сумі 2000 грн, а саме - ввівши відомий йому пін-код, здійснив зняття грошових коштів з банківського рахунку АТ«ПУМБ» НОМЕР_3 у сумі 2000 грн, достовірно знаючи, що вказані грошові кошти не належать йому та є власністю ОСОБА_6 , якими у подальшому розпорядився на власний розсуд.

Також, продовжуючи свої протиправні дії, 14.11.2025 о 09 год. 21 хв. ОСОБА_4 з банкомату АТ КБ «ПриватБанк» №САLV4924, розташованого в приміщенні магазину «СІЛЬПО», за адресою: вул. В.Великого,7, м. Дрогобич, Львівської області, за допомогою банківської картки № НОМЕР_2 викрав грошові кошти у сумі 5000 грн, а саме - ввівши відомий йому пін-код, здійснив зняття грошових коштів з банківського рахунку АТ «ПУМБ» НОМЕР_3 у сумі 5000 грн, достовірно знаючи, що вказані грошові кошти не належать йому та є власністю ОСОБА_6 , якими у подальшому розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитаний ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених частиною 4 статті 185 КК України визнав повністю, визнав всі фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, які вони пред`явлені в обвинувальному акті, та дав показання, які не суперечать викладеному в обвинувальному акті. В даний час щиро кається у вчиненні кримінального правопорушення, кошти потерпілій повернув. Просить його суворо не карати.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася , надіславши на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Претензій до обвинуваченого не має. Щодо міри покарання покладається на думку суду.

Відповідно до статті 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності надані по кримінальному провадженні докази, досліджені у судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що винність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому дій доведено в повному обсязі.

Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за частиною 4 статті 185 КК України, оскільки останній викрав чуже майно (вчинив крадіжку), умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що покарання засуджених є їх виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, як нею, так і іншими особами, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворішим покарань, тому таке покарання слід призначити до реального відбування тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого. Крім того покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Визначаючи міру покарання обвинуваченому, суд, в якості обставин, які пом"якшують покарання враховує його визнання своєї вини, щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлені.

Обираючи покарання обвинуваченому суд враховує вимоги ст.65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання, межі санкцій ч.4 ст. 185КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують його покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, думку потерпілої, яка претензій до обвинуваченого не має та добровільне відшкодування завданого збитку, суд приходить до висновку про обрання покарання у виді позбавлення волі в межах санкціі статті.

Крім того суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки вважає, що виправлення останнього та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливо без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою протягом іспитового строку з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 5 /п`яти/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 /один/ рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

У випадку продовження ОСОБА_4 проходження військової служби, покласти нагляд за останнім, як особою звільненої від відбування покарання з випробуванням на командира військової частини.

Речові докази: диск DVD - R, що містить відеозапис з камер відеоспостереження банкомату АТ « Кредобанк» , що за адресою: Грушевського, 58 м. Дрогобич, Львівської області, за 13.11.2025 року та 14.11.2025 року та диск DVD - R, що містить відеозапис з камер відеоспостереження магазину « Сільпо»» , що за адресою : Володимира Великого, 7 м. Дрогобич, Львівської області, за 14.11.2025 року, зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12025141110001288

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua