Суд: Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 17 травня 2026 р.
Справа: №243/4181/26
Суддя: Фалін І. Ю.
Справа № 243/4181/26
Провадження № 2-а/243/59/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий – суддя Фалін І.Ю.,
за участю
секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Світлик Яніна Вікторівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Світлик Яніна Вікторівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення №1043 від 08.10.2025.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 30.04.2026 року отримав від банківської установи відомості про накладення арешту на його рахунки.30.04.2026 року позивач отримав від старшого державного виконавця Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Юсупової О.В. постанову від 25.02.2026 року про відкриття виконавчого провадження та постанову від 30.04.2026 – про арешт коштів боржника. За наданими у постанові персональними ідентифікаторами, як сторона виконавчого провадження, отримав у АСВП доступ до документів виконавчого провадження, де і міститься оскаржувана постанова ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.10.2025 року №1043. До 30.04.2026 року жодних документів, у тому числі і оскаржуваної постанови, позивач не отримував, а тому не знав про її існування. Оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач у встановлений законодавством спосіб належним чином оформленої повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ані особисто, ані засобами поштового зв`язку не отримував, не знав і не міг знати про дату, час та місце, куди потрібно з`явитися, а також мету такої явки. У зв`язку з цим у діях позивача відсутні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Окрім того, відносно нього не складався протокол про адміністративне правопорушення, його не було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративні правопорушення, тим самим було обмежено його право на участь у розгляді справи та право на захист при її розгляді, йому не було направлено оскаржувану постанову, тим самим було грубо порушено ст.368 та 285 КУпАП.Також сам текст оскаржуваної постанови не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та містить відомості, які не мають жодного відношення до позивача. Так, окрім помилки, допущеної у написанні імені позивача, вказані у постанові: місце народження – м. Слов`янськ, Донецька область; зареєстроване/задеклароване місце проживання – АДРЕСА_1 ; телефон – НОМЕР_1 ; серія і номер паспорта громадянина України - НОМЕР_2 , виданий 14.02.2002 Слов`янським РВ УМВС України в Донецькій області не відповідають відомостям позивача. Так, позивач: народився (підтверджується паспортом): с.Якубло, Дманіського раойну, Грузія; зареєстроване/задеклароване місце проживання (вказані під час оновлення даних 03.05.2025 і наявні на сьогодні у електронному ВОД та реєстрі «Оберіг»): АДРЕСА_2 ; телефон (вказаний під час оновлення даних 03.05.2025 і наявний на сьогодні у електронному ВОД та реєстрі «Оберіг»): - 380991328008; серія і номер паспорта громадянина України (вказані в реєстрі «Оберіг») – КО 913674, виданий 13.12.2012 року Карлівським РС УЖМС України в Полтавській області. В Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, доданих до позову, на сторінці 4 містять відомості про єдине наявне правопорушення: № справи:F1989210 Категорія справи: Адміністравні справи, Дата порушення справи:14.08.2025. Статті справи: Ст. 210-1 КУпАП. Дата завершення справи: 26.01.2026. Зазначене порушення було визнано позивачем та 26.01.2026 здійснено сплату штрафу до бюджету. Інших порушень Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів не містить, що підтверджують і розширені дані з реєстру станом на 01.05.2026, і сформований 01.05.2026 електронний військово-обліковий документ. Отже, у визначений законодавством час, позивач оновив свої облікові дані, вказав і адресу реєстрації місця проживання, і фактичну адресу проживання. За жодною з вказаних адрес ОСОБА_2 повістку не отримував. Таким чином, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з чим мав би виконати відповідний обов`язок, закріплений мобілізаційним законодавством. Отже, постанова №1043 від 08.10.2025 року винесена з суттєвими порушеннями як матеріального (відсутні докази наявності у діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП), так і процесуального законодавства - ненаправлення постанови позивачу.
Посилаючись на викладене вище, просить суд скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 №1043 від 08.10.2025 року. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір та витрати на надання правничої допомоги.
Ухвалою суду від 08.05.2026 поновлено позивачу строк для звернення до суду із зазначеною позовною заявою, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Світлик Я.В., в судовому засіданні не брали участь, повідомлялись належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання по справі. Від представника надійшла до суду заява з проханням розглядати адміністративний позов без її участі та участі позивача.
Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_5 , також повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, будь-яких заяв або пояснень з приводу неприбуття в судове засідання їх представника від відповідача на адресу суду не надходило. Своїм правом на подання відзиву, у відповідності до ч. 4 ст. 47, ст. 162 КАС України, відповідач не скористався.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з`ясувавши та оцінивши докази у справі, встановив наступні фактичні обставини.
Як вбачається з постанови № 1043 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 08.10.2025, винесеної ТВО начальника ТЦК та СП ІНФОРМАЦІЯ_3 , полковником ОСОБА_3 , останній, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) якого за адресою: АДРЕСА_1 , встановив, що гр. ОСОБА_1 09.03.2025 не з`явився вчасно за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 , порушивши вимоги п. 1, п. 3 ст. 22 та п. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, скоївши дане правопорушення в умовах дії на території України особливого періоду. Враховуючи наведене, вирішено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Згідно паспорту ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , місце проживання позивача з 17.07.2013 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 .
Як вбачається з військово-облікового документу, сформованого 01.05.2026 та роздрукованого із застосунку «Резерв+», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є військовозобов`язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ОСОБА_4 ). Звання солдат. Потребує проходження базової загальновійськової підготовки, солдат резерву. Тип відстрочки бронювання. Відстрочка до 24.04.2027. Дата ВЛК 17.02.2016. Постанова ВЛК придатний. Адреса проживання: АДРЕСА_4 . Дата уточнення даних: 03.05.2025.
З розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сформованих 01.05.2026 та роздрукованих із застосунку «Резерв+», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є військовозобов`язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 (Слов`янськ). Має відстрочку від мобілізації до 24.04.2027 на підставі абз. 1 ч. 1 ст. 23. Дата ВЛК 17.02.2016. Постанова ВЛК придатний. Дата уточнення даних: 03.05.2025. Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 . Адреса проживання: АДРЕСА_4 . На сторінці 4 містять відомості про єдине наявне правопорушення: № справи:F1989210 Категорія справи: Адміністравні справи, Дата порушення справи:14.08.2025. Статті справи: Ст. 210-1 КУпАП. Дата завершення справи: 26.01.2026.
З роздруківки з мобільного застосунку слідує, що ОСОБА_1 було сплачено штраф 26.01.2026 за неприбуття за повісткою до ТЦК та СП.
Постановоюстаршого державного виконавця Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Юсуповою О.В. 30.04.2026 у ВП №80346807 з примусового виконання постанови № 1043 виданої 08.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_6 штрафу у розмірі 34000,00 гривень накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено ст. 286 КАС України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких їх ухвалено або вчинено.
За змістом ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Стаття перша Закону України «Про оборону України» розкриває поняття терміну «особливий період», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на всій території нашої держави з 24.02.2022 введено воєнний стан, який систематично подовжується, діяв на час вчинення адміністративного правопорушення та продовжує діяти на теперішній час.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про оборону України», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервісті.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 - належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Проаналізувавши оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 1043 від 08.10.2025, судом встановлено, що відповідач вбачає в діях ОСОБА_1 порушення Правил військового обліку в частині, що стосується не прибуття останнього вчасно за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Недоведена вина прирівнюється до невинуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові, а саме, що ОСОБА_1 09.03.2025 не з`явився вчасно за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про направлення повісток останньому за адресою проживання про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 09.03.2025 або в будь який інший день .
Наведене свідчить, що позивач ОСОБА_1 не був належним чином повідомленим про дату та час явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Крім того, оскаржувана постанова взагалі не містить посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення (пояснення свідків, акт, фото- чи відеозапис, певні документи тощо відповідно до ст. 251 КУпАП), на підставі яких суб`єктом владних повноважень було прийнято рішення у формі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказані обставини свідчать про те, що відповідачем взагалі не було зібрано доказів вчинення адміністративного правопорушення, що суперечить як положенням КУпАП, так і Конституції України.
При цьому, суд наголошує, що сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем шляхом надання належних та допустимих доказів не доведено порушення позивачем правил військового обліку за обставин, викладених в оскаржуваній постанові, оскільки відсутні докази того, що позивач на момент винесення оскаржуваного рішення був належним чином повідомленим про явку до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові, оскільки доказів протилежного відповідачем не надано.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах у справі про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням викладених обставин, враховуючи відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 . адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова № 1043 від 08.10.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача сплачену суму судового збору у розмірі 665,60 грн.
Представник позивача, адвокат Світлик Я.В. в позовній заяві вказала, що докази на підтвердження розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, а тому з урахуванням вимог ч.7 ст. 139 КАС України вказане питання судом на час прийняття рішення по справі не вирішується.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 2, 12, 25, 72, 77, 139, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Світлик Яніна Вікторівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 1043 від 08.10.2025, яка була винесена ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 , полковником ОСОБА_3 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, – закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 18.05.2026.
Суддя І.Ю. Фалін
Оригінал: reyestr.court.gov.ua