Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №203/3300/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/3300/26

Провадження № 2/0203/2111/2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

за участі секретаря Шовкопляса М.О.,

розглянувши у спрощеному порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року позивач вперше, через уповноваженого представника засобами поштового зв`язку, за зміненою підсудністю у відповідності до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» згідно розпорядженню Голови Верховного Суду № 1/0/9-22 від 06.03.2022 внаслідок припинення роботи Іллічівським районним судом м. Маріуполя з об`єктивних причин неможливості здійснення ним правосуддя в умовах воєнного стану, який продовжено до 02 серпня 2026 року, звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи вимоги тим, що з 18 січня 2014 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого подружжя має малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак сімейне життя між подружжям не склалось, через втрату почуття любові, поваги, дружби, взаємоповаги. З початку 202 року сторони припинили шлюбні відносини, перестали вести спільне господарство та сімейний бюджет, стали проживати окремо один від одного. Малолітні діти залишились проживати з позивачкою та перебувають на її утриманні. Вважає, що подальше спільне життя з відповідачем, як подружжя, примирення і збереження шлюбу неможливе, а тому просила шлюб розірвати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 квітня 2026 року зазначену цивільну справу розподілено судді Колесніченко О.В. та передано 03 квітня 2026 року.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 06 квітня 2026 року, після отримання інформації про зареєстроване місце проживання позивача та відповідача з Єдиного державного демографічного реєстру, а також інформації з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, як внутрішньо переміщеної особи, позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, позивач та її представник в судове засідання не з`явилися. В поданій разом з позовом заяві, а також в поданій заяві 29 квітня 2026 ркоу через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС представником позивача клопотали про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, а також зазначили, що позовні вимоги підтримують та наполягають на їх задоволенні.

У зв`язку з відсутністю поштового обігу з м. Маріуполь Донецької області, де проживає відповідач, і яке знаходиться на тимчасово окупованій та відповідно непідконтрольній українській владі території України, виклик відповідача в судове засідання здійснено шляхом розміщення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» оголошення про виклик до суду. Інших відомостей про місцезнаходження відповідача, його адреси як тимчасово переміщеної особи, відомостей про місце роботи суд не має.

Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з`явився, та, будучи належним чином неодноразово повідомленим про час і місце розгляду справи, про розгляд справи в його відсутність не клопотав та про причини неявки не повідомив, на підставі чого з урахуванням письмової згоди позивача за правилами ст.ст. 280, 287, 288 ЦПК України справа підлягає розглядові судом в заочному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, враховуючи принцип диспозитивності за ст. 13 ЦПК України, приходить до висновку про ухвалення у судовому засіданні рішення про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з 18 січня 2014 року перебувають у шлюбі, зареєстрованому Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 30, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , залученим до матеріалів справи в копії (а.с. 12).

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , та малолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 14, 13).

Сімейне життя не склалося через відсутність взаєморозуміння, взаємоповаги та дружби, а також втрати почуття любові один до одного. З початку 2023 року шлюбні відносини між сторонами припинені, сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства та спільного бюджету.

Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

В ході розгляду справи, судом перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу і суд переконався у дійсному волевиявленні сторін.

Вирішуючи справу, суд зважає на особливий характер сімейних відносин та їх об`єктивну недоступність для оточуючих, при цьому, бере до уваги наявність у подружжя малолітніх дітей, враховує також їх інтереси та зазначає про те, що задля охорони їх інтересів є кращим проживання в повній родині, проте зауважує, що зазначені вище та дійсні причини позову про розірвання шлюбу, категоричне заперечення позивача проти збереження шлюбу, неявка відповідача до суду, вочевидь свідчать про те, що примирення сторін неможливе, подальше спільне життя сторін як подружжя і збереження шлюбу буде суперечити його інтересам, що мають істотне значення, тому відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 209, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 18 січня 2014 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 30 – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити « ОСОБА_6 ».

Відповідач вправі подати до Центрального районного суду міста Дніпра письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.

Повне рішення підписане 18 травня 2026 року у день його складення і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів, протягом яких може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, а така само відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя О.В. Колесніченко