Рішення від 09 листопада 2025 р. у справі №203/1008/25 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/1008/25

Провадження № 2-др/203/36/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ДОДАТКОВЕ)

10.11.2025 року Центральний районний суд міста Дніпра в залі суду в місті Дніпрі у складі:

головуючого судді – Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання – Клімової Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника заявника (відповідача) про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування – Центральна адміністрація Дніпровської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного утримання та виховання дитини,

встановив:

20.10.2025 року до Центрального районного суду міста Дніпра в системі «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача – адвоката Мороза Кирила Тарасовича в інтересах відповідача ОСОБА_2 (далі – заявник, представник заявника, відповідно) про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування – Центральна адміністрація Дніпровської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного утримання та виховання дитини, в якій заявник (відповідач) просить суд:

- ухвалити додаткове рішення у справі №203/1008/25 та стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14000,00 грн.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

В обґрунтування своїх вимог представник заявника (відповідача) зазначив, що відповідачу була надана професійна правнича допомога, всі виконані адвокатом роботи за договором про надання правової допомоги є неминучими й фактичними, факт понесення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі ОСОБА_2 доведено, а тому існують об`єктивні підстави для стягнення з ОСОБА_1 понесених відповідачем витрат на правничу допомогу.

Тому представник відповідача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Представник позивача не надав суду заперечень проти заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення або заяви про зменшення витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Судове засідання з розгляду заяви було призначене судом на 10.11.2025 року.

У судове засідання учасники справи не з`явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Представник заявника (відповідача) подав до суду письмову заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за його відсутності та відсутності відповідача, вказавши, що відповідач підтримує вимоги заяви у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Позивач та його представник, треті особи були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду заяви, не повідомили суд про причини неприбуття у судове засідання, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надсилав.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд на підставі положень ст. ст. 128, 211, 223, 270 ЦПК України розглянув заяву про ухвалення додаткового рішення за відсутності учасників справи за наявними матеріалами справи в рамках вирішення заяви.

Під час судового розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення суд дослідив письмові докази в рамках вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено, що рішенням суду від 09.10.2025 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування – Центральна адміністрація Дніпровської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного утримання та виховання дитини.

На підтвердження факту понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Морозом Кирилом Тарасовичем, у загальному розмірі 14000,00 грн, представник відповідача надав суду копії: договору про надання правової допомоги від 07.01.2025 року; додаткової угоди №б/н від 31.03.2025 року до договору, ордера на надання правничої допомоги від 03.04.2025 року, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги №б/н від 07.01.2025 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 15.02.2022 року, серії ЗП №002926, квитанцій до прибуткового касового ордера №б/н від 31.03.2025 року на суму 5000,00 грн, від 25.06.2025 року на суму 3000,00 грн, від 06.08.2025 року на суму 3000,00 грн, від 09.10.2025 року на суму 3000,00 грн, акта виконаних робіт з детальним описом робіт від 09.10.2025 року за договором про надання правової допомоги №б/н від 07.01.2025 року на загальну суму 14000,00 грн.

Так, за умовами договору про надання правової допомоги від 07.01.2025 року, укладеного між ОСОБА_2 (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «КМ ЮНІО Партнери» в особі керуючого партнера Казакова М.М. (Адвокатське об`єднання). Клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання представляти його інтереси в громадських, адміністративних установах, зокрема, в усіх судах загальної юрисдикції (п. 1.1 розділу 1 договору).

У розділі 2 договору передбачено, що в обов`язки адвокатського об`єднання входить надання юридичних послуг, вказаних в п. 1 та п. 1.2 договору, надання клієнту відповідно до завдання-доручення останнього усні та письмові юридичні консультації щодо предмету договору. Для надання юридичної допомоги клієнту адвокатське об`єднання призначило, в тому числі ОСОБА_3 (пункти 2.1., 2.2., 2.4 договору).

У розділі 3 договору визначено, що клієнт приймає на себе наступні зобов`язання, зокрема: оплачувати витрати, необхідні для виконання його доручень, оплачувати юридичну допомогу у відповідності до умов розділу 4 договору (пп. 3.1.3., пп. 3.1.4. п. 3.1. розділу 3 договору).

Юридичну допомогу, що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях, що дорівнює 5000,00 грн без ПДВ. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку (п. 4.1, п. 4.2 розділу 4 договору).

Умови договору мають однакову обов`язкову силу для сторін та можуть бути змінені за взаємною домовленістю з обов`язковим складанням письмового документа (п. 8.1. розділу 8 договору).

За умовами додаткової угоди №б/н від 31.03.2025 року до договору про надання правової допомоги №б/н від 07.01.2025 року, укладеної між Адвокатським об`єднанням «КМ ЮНІО Партнери» в особі керуючого партнера Казакова М.М. (Адвокатське об`єднання) та Шанею К.О. (клієнт), сторони додаткової угоди, зокрема, передбачили, що гонорар Адвокатського об`єднання за участь у судових засіданнях, відповідно до п. 1 додаткової угоди обраховується наступним чином: участь в судовому засіданні дорівнює три тисячі гривень та рахується як одна година витраченого часу адвоката (з урахуванням часу, витраченого на дорогу, та часу очікування в суді) (п. 2 додаткової угоди).

Відповідно до акта робіт з детальним описом робіт від 09.10.2025 року за договором про надання правової допомоги №б/н від 07.01.2025 року, клієнт підтверджує, що адвокатським об`єднанням були виконані наступні роботи: попереднє усне консультування клієнта щодо порушеного права, усний аналіз спору та документів: 30 хв. – 1000 грн, аналіз судової практики: 30 хв. – 1000 грн, підготування заяви по суті: складання відзиву на позовну заяву: 1 год. – 3000 грн, представництво в суді: участь в судових засіданнях (з урахуванням часу, витраченого на дорогу та часу очікування в суді): 3 год. – 9000 грн, всього: 14000 грн (п. 2 акта).

Адвокатським об`єднанням були виконані вищевказані роботи за договором про надання правової допомоги та додаткової угоди до договору про надання правової допомоги на суму 14000 грн (п. 3 акта).

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу ухвалення в цивільній справі додаткового рішення та відшкодування відповідачу 14000,00 грн витрат на правничу допомогу.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень частин 1 - 6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 2, 3, 4, 6, 8 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо , зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати .

Аналіз викладених вище норм ЦПК України вказує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 3, ч. 5 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI, договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до п. 6, п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», інші види правової допомоги – види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво – це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст. ст. 19, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону №5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також відповідно до ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Отже, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 №904/4507/18 (12-171гс19)).

Аналіз викладеного вище вказує, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються: складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Суд бере до уваги те, що для вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (постанова Верховного Суду від 02.10.2019 року, справа №815/1479/18, додаткова постанова Верховного Суду від 05.09.2019 року, справа №826/841/17, додаткова постанова Верховного Суду від 06.03.2019 року, справа №922/1163/18).

З урахуванням положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд бере до уваги вказані правові висновки Верховного Суду.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), заява №34884/97, п.30). Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд – у разі, якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також – чи була їх сума обґрунтованою (рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece)).

Так, як видно з наданих представником відповідача письмових доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, відповідачу були надані правничі послуги адвокатом Морозом К.Т. На підтвердження заявленої до відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 14000,00 грн, яку понесла відповідач, представник відповідача надав суду копії квитанцій до прибуткового касового ордера на загальну суму 14000,00 грн. Також суд враховує те, що відповідно до умов договору, вказана сума судових витрат відповідача підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт з детальним описом робіт.

V. Висновки суду за результатами розгляду заяви.

З огляду на встановлені судом обставини справи, докази, надані представником відповідача на підтвердження витрат відповідача на професійну правничу допомогу, рішення суду, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення та відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 14000,00 грн, з урахуванням критеріїв співмірності, розумності та пропорційності.

Тому суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника відповідача у повному обсязі та ухвалити додаткове рішення в цивільній справі.

Керуючись статтями 3-13, 133, 141, 235, 258, 259, 263-265, 268, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

вирішив:

Заяву представника заявника (відповідача) про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування – Центральна адміністрація Дніпровської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного утримання та виховання дитини – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 14000,00 грн (чотирнадцять тисяч гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ф.М. Ханієва